Рішення № 88983408, 29.04.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/987/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В И К Л А Д О Б С Т А В И Н:

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 :

- на користь державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в сумі 49677,46 грн., в т.ч. 44633,60 грн. основного зобов`язання та 4833,23 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 210,63 грн. пені;

- на користь місцевого бюджету м. Олександрія заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 4486,54 грн. та заборгованість з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 43,75 грн.

Ухвалою судді від 30.03.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі (а.с.25), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

Ухвала направлена на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві, але повернута поштою через відсутність адресата. Адміністративний позов та заява про зменшення позовних вимог, направлені ГУ ДПС в Кіровоградській області були отримані ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією із веб-сайту Укрпошта "відстеження", отже про звернення до суду позивача, а також про перебування в провадженні суду матеріалів щодо стягнення податкового боргу, відповідач обізнана.

Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України ця ухвала вважається врученою відповідачу 10.04.2020 року.

16.04.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог в зв`язку з частковою сплатою заборгованості, а саме позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету м. Олександрія заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 4486,54 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач має узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 4486,54 грн. Оскільки у встановлені строки вказана сума відповідачем не сплачена, тому вона є податковим боргом, який позивач просить суд стягнути на користь місцевого бюджету м. Олександрії.

На виконання вимог ухвали суду від 30.03.2020 року, позивач надав інформацію про наявну суму податкового боргу станом на 13.04.2020 року (а.с.40).

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з 17.11.1999 року зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с.8).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 28.01.2018 року подала до Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, у якій задекларувала загальну суму доходів, які включаються до річного оподатковуваного доходу, у розмірі 17052,24 грн., а також визначила податкові зобов`язання, що підлягають сплаті самостійно до бюджету, зокрема з податку на доходи фізичних осіб у сумі 3069,40 грн. (а.с.14-15).

Також, ОСОБА_1 03.02.2019 року подала до ГУ ДФС у Кіровоградській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік, у якій задекларувала загальну суму доходів, які включаються до річного оподатковуваного доходу, у розмірі 17374,27 грн., а також визначила податкові зобов`язання, що підлягають сплаті самостійно до бюджету, зокрема з податку на доходи фізичних осіб у сумі 3127,37 грн. (а.с.16-17).

Відповідно до інтегрованої картки платника податків з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування вбачається, що за відповідачем рахується переплата, таким чином борг становить 4486,54 грн. (а.с.11-13), що підтверджується довідкою від 13.04.2020 р. (а.с.40).

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх податкових зобов`язань у нього утворилася заборгованість перед бюджетом, стягнення якої є предметом даного спору.

При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов`язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 54.1, 54.2 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок адміністрування податку на доходи фізичних осіб унормований розділом IV ПК України, яким визначені платники податку (стаття 162), об`єкт, база оподаткування (статті 163, 164) та ставка податку (стаття 167).

Відповідно до пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету (пп.168.4.5 п.165.4 ст.168 ПК України)

Згідно з п. 176.1 ст.176 ПК України платники податку зобов`язані, зокрема: в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим. На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов`язані пред`являти документи і відомості, пов`язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку; е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Статтею 179 ПК України установлений порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації).

Відповідно до пункту 179.7 цієї статті фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Як вбачається з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , у зв`язку з несплатою нею у встановлений строк податкових зобов`язань, самостійно визначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2017 та 2018 р., утворився податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4486,54 грн. (а.с.40).

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 13.04.2020 року податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб сягнув 4486,54 грн., що узгоджується з даними інтегрованої картки платника (а.с.13).

Доказів погашення цього податкового боргу суду не надано.

Відповідно пунктів 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Кіровоградській області у зв`язку з виникненням у відповідача податкового боргу їй надіслано податкову вимогу форми "Ф" №805-53 від 01.02.2018 року про сплату 2881,24 грн., яка їй направлена в установленому порядку (а.с.32). Вказана податкова вимога на даний час не відкликана, сума податкового боргу повністю не погашена.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 20.1.19 статті 20 ПК України контролюючим органам надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктами 9.1, 9.3 статті 9 ПК України передбачено, що податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.64 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зараховується до відповідного бюджету за податковою адресою такої фізичної особи.

Водночас, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як складова податку на майно, належить до місцевих податків. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України. (пункти 10.1, 10.5 статті 10 ПК України).

Згідно з п.19 ч.1 ст.64, ч.2 ст.67 Бюджетного кодексу України цей платіж відноситься до доходів загального фонду місцевих бюджетів та зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

За таких обставин, вимоги адміністративного позову про стягнення з відповідача податкового боргу в дохід місцевого бюджету м. Олександрія є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у даній справі не понесені.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід місцевого бюджету м. Олександрія Кіровоградської області податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 4486,54 грн. (чотири тисячі чотириста вісімдесят шість гривень п`ятдесят чотири копійки).

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук