Ухвала суду № 88967173, 27.04.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4571/20

Провадження № 2-з/522/234/20

УХВАЛА

27 квітня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Вадуцкої В.І.,

розглянувши без повідомлення сторін заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Піскунової О.М. про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», за участю третіх осіб: Приватного акціонерного товариства «Платинум Банк», приватного нотаріуса Ірпінскього міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», за участю третіх осіб: Приватного акціонерного товариства «Платинум Банк», приватного нотаріуса Ірпінскього міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, за яким позивача просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем від 24.12.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №4424, щодо стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» грошових коштів у сумі 12821,43 грн..

Ухвалою суду від 26.03.2020 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. за подачу позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до ухвалення судового рішення у справі. Прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі. Призначено розгляд справи в загальному позовному порядку та ухвалено провести підготовче засідання 18 травня 2020 року.

До суду 23 квітня 2020 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову, згідно якої просила вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріуса Ірпінського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем від 24.12.2019 року зареєстрований в реєстрі за №4424 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» грошових коштів у сумі 12821,43 грн.. Заява обґрунтовано тим, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Представником позивача було зазначено, що на час розгляду справи розпочато процедуру виконання спірного виконавчого напису, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, а тому вважає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, накладення арешту на майно та зупинення його реалізації є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Матеріали заяви суддя отримала 24.04.2020 року.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України.

Пунктом 6 частини 1 статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як вбачається із специфіки вказаного виду забезпечення позову (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку) підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Так, із наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та заявлений представником позивача захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи предмет позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе зупинити стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Ірпінського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича від 24.12.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №4424, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» грошових коштів у сумі 12821,43 грн..

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача - адв. Піскунової О.М. - задовольнити.

До розгляду справи по суті зупинити стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Ірпінського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича від 24.12.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №4424, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» грошових коштів у сумі 12821,43 грн..

Реквізити стягувача: ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» (код ЄДРПОУ 42642578, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф.301);

Реквізити боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Відповідно до частини третьої Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, строки, визначені статтею 354 цього Кодексу, щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину (Розділ XII доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020).

Повний текст ухвали суду складено 27 квітня 2020 року.

Суддя: Л.В. Домусчі