Рішення № 88957589, 28.04.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 року Чернігів Справа № 620/1134/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 10.12.2019 №0317/1683 про припинення виплати допомоги та позбавлення права на отримання допомоги на 6 місяців сім`ї ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача оформлене повідомленням про припинення виплати державної соціальної допомоги від 07.02.2020 про припинення виплати допомоги з ІНФОРМАЦІЯ_2 сім`ї ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати відповідача поновити виплату державної соціальної допомоги сім`ї ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивовано тим, що позивач не знала про будь-яке списання її дебіторської заборгованості ТОВ «Нью Файненс Сервіс», оскільки її ніхто про це не повідомляв. Не повідомляли про це і інші органи в тому числі податкова інспекція. Позивач звертає увагу суду на той момент, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, сам не визначився, що ж вчинила позивач, приховування чи подання недостовірних відомостей, оскільки обидві ці підстави зазначені в рішенні. В довідках виданих ТОВ «Нью Файненс Сервіс» зазначена загальна сума, що була списана відносно позивача, проте не вказано, з яких складових складається дана сума, чи є там тіло кредиту чи то лише відсотки або пеня, штрафи, неустойка. Як наслідок, на думку позивача, у відповідача не було достатніх правових підстав вважати, що позивачем отримано дохід.

З огляду на вказане, позивач вважає, що були відсутні підстави для припинення виплати соціальної допомоги.

Ухвалою суду від 03.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відомості про списану суму заборгованості не були задекларовані заявницею при зверненні за призначенням допомоги малозабезпеченим сім`ям, що в свою чергу вплинуло на розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, а в подальшому і на право отримання допомоги протягом 6 місяців.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Згідно поданих заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг і декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 09.07.2019 та всіх необхідних документів (довідка від 08.07.2019 №6641 видана управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради, довідка від 08.07.2019 №443 видана ГУПФУ в Чернігівській області, довідка від 04.07.2019 №08-41/2/7653/14.5 видана ГРВДВС МЮУ ГТУЮ у Чернігівській області), ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 (в редакції, що діяла на момент звернення) (далі - Порядок), було призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї на період з 01.07.2019 по 31.12.2019 у розмірі 4007,93 грн щомісячно.

У відповідності з наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 04.11.2016 №1287/926 «Про затвердження порядку надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про доходи (відсутність доходів), отримані фізичними особами, які звернулись за призначенням державної допомоги» і Протоколу №1 від 31.03.2017 «Про порядок взаємодії інформаційних систем, структуру та формат відомостей до наказу Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 04.11.2016 №1287/926» у зв`язку з проведенням перевірки відділом державних соціальних інспекторів та контролю за цільовим використанням бюджетних коштів управління особових справ одержувачів допомоги, стосовно правильності та повноти інформації, наданої для призначення вищезгаданої допомоги на електронну адресу управління надійшла відповідь ДФС України в електронному вигляді (відповідь №154 дата завантаження 31.10.2019 та відповідь від 04.11.2019 №53), яка вказує на те, що у І кварталі 2019 року ОСОБА_1 отримала дохід під кодом «107» в сумі 10 532,11 грн від ТзОВ «Нью Файненс» (код 39691431).

28.01.2020 у відповідь на запит управління (№16540 від 07.11.2019) від ТзОВ «Нью Файненс Сервіс» надійшла довідка від 28.01.2020 №67/03 яка підтвердила інформацію стосовно того, що ОСОБА_1 було проведено списання дебіторської заборгованості, строк якої минув (по кредитному договору), відповідно п. 14.1.11 ПКУ в сумі 10 532 грн 11 коп. У звіті за формою 1-ДФ за 1 квартал 2019 року нарахований дохід відображено з ознакою «107» «як сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності». При цьому фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній декларації.

При цьому, в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, який має назву «Доходи членів сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім`ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей)», ОСОБА_1 в графі «Вид доходу» за період з 01.01.2019 по 30.06.2019 зазначила: - аліменти, - пенсія, - допомога УПСЗН, - допомога УПСЗН).

Про отриманий дохід у сумі 10 532,11 грн від ТзОВ «Нью Файненс Сервіс», саме в період за який беруться доходи всіх членів сім`ї, не вказала.

Враховуючи наведене, відповідно до заключення відділу соціальних допомог та субсидій від 09.12.2019 №388 розпорядженням від 10.12.2019 №0317/1683 було припинено виплату допомоги з 01.11.2019 та позбавлено позивача права на оформлення допомоги на шість місяців. Оскільки, позивач при зверненні не вказала про дохід, що впливає на розмір призначеної допомоги, то після отримання уточнюючої довідки від ТзОВ «Нью Файненс Сервіс», було здійснено перерахунок допомоги в межах терміну призначення згідно чинного законодавства.

Згідно листа відділу грошових виплат і компенсацій від 23.12.2019 №06-06/407 у зв`язку з перерахунком, сума надміру виплачених бюджетних коштів за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 складає 15 332 грн 26 коп.

ОСОБА_1 було направлено повідомлення від 28.01.2020 №09-08/16, яким повідомлено про переплату та запропоновано повернути надміру виплачені бюджетні кошти у сумі 15 332 грн 26 коп. Після спливу строку наданого для добровільного повернення коштів, особова справа позивача була передана до юридичної служби управління, про що рекомендованим листом №11-08/3495 від 05.03.2020 було повідомлено та повторно запропоновано повернути надміру виплачені кошти до 19.03.2020, у разі несплати коштів управління вимушене буде звернутись до суду для повернення даних коштів.

Позивач вважає такі дії протиправними, у зв`язкуз чим звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до Закону України від 01.06.2000 № 1768 «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - соціальна допомога), (далі - Закон) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям (які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї) у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Середньомісячний сукупний доход сім`ї - обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім`ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування. До сукупного доходу сім`ї не враховується грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на час здійснення зазначених заходів.

Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України.

Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім`ї.

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї. Соціальна допомога призначається з місяця звернення.

Статтею 13 Закону №1768 встановлено, що контроль за правильністю надання державної соціальної допомоги та використання коштів Державного бюджету України, спрямованих на надання державної соціальної допомоги який здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту, безпосередньо та через керівника та уповноважених ним осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється постановою Кабінетом Міністрів України від 24.02.2003 №250.

Пунктом 14 Порядку передбачено, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіном, Держстатом, МОНмолодьспортом (далі - Методика).

Так, згідно пункту 9.1 та 9.2 Методики, загальна сума сукупного доходу одержувачів допомоги включає в себе суму всіх доходів кожної особи, яка враховується при наданні допомоги, визначених на підставі наданих документів про доходи за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги, якщо інше не передбачене законодавством. Сукупний дохід включає в себе як поточні щомісячні доходи в грошовій та натуральній формі осіб, які враховуються при наданні допомоги, так і доходи, які мають нерегулярний характер.

Таким чином всі доходи заявника та членів його сім`ї, мають враховуватися при визначенні розміру сукупного доходу одержувачів допомоги.

Згідно п.12 Порядку, у разі коли особами, які входять до складу сім`ї; навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не рідше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця.

Відповідно до п.28 Порядку, якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи .праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Крім того, ст.7 Закону визначено, що якщо сім`єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Так, приймаючи оскаржувані рішення підставою для припинення виплати відповідної допомоги відповідач вказав приховування або навмисне подання недостовірної інформації про дохід та майновий стан.

З наведеного слідує, що дії позивача мають бути умисними та виражатися або в поданні недостовірних даних або в їх приховуванні. Таким чином, суду при вирішенні вказаної справи необхідно встановити, чи є списана дебіторська заборгованість доходом та чи вчинялись позивачем будь-які дії з метою приховування, тощо.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, відповідач жодним чином не доводить, що у діях позивача є умисел. Матеріали справи не містять доказів, що позивач знала або могла знати про будь-яке списання її дебіторської заборгованості ТОВ «Нью Файненс Сервіс».

А отже, враховуючи відсутність умислу у позивача на навмисне подання недостовірної інформації про доходи сім`ї або приховування такої інформації, фактичні обставини справи, які свідчать, що позивачка на момент вирішення питання про отримання соціальної допомоги не знала про списання будь-якої її дебіторської заборгованості, а також виходячи з необхідності дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідачки, суд вважає, що були відсутні підстави для припинення виплати соціальної допомоги.

Відповідна позиція, щодо підходів та принципів розгляду пов`язаних справ відображена в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №332/2805/18 (провадження № 61-16144св19).

Крім того, відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, не встановив, а чи дійсно позивач отримувала саме дохід, виходячи з приписів, що є доходом фізичної особи в розумінні податкового законодавства.

Згідно п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України встановлено, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно снлачуч податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Отже з аналізу вказаного положень Податкового кодексу України, вбачається, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Проте, 13.03.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в контексті справи №826/2226/15 (ЄДРСРУ № 72721598) вказує, що під час вирішення справи необхідно враховувати наступне.

Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (пп.14.1.47, пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України).

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Згідно пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Отже аналізуючи зміст вказаних положень Податкового кодексу України, суд зазначає, що сума анульованого податкового боргу включає як основну суму кредиту, так і нараховані проценти за користування кредитом, які є невід`ємною частиною кредитного договору та суми за кредитним договором, та які підлягають обов`язковій сплаті боржником відповідно до умов кредитного договору, оскільки йдеться про борг в цілому, тобто про загальну суму фінансових зобов`язань, що підлягають погашенню боржником, незалежно від підстави їх виникнення.

Наведене цілком відповідає економічній сутності доходу, оскільки при списанні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом включаючи і проценти як невід`ємної частини кредитного договору.

13.03.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в контексті справи № 826/6380/15 вказав: «визначальною ознакою доходу є фактичне отримання (нарахування) платником (-ку) податку такого доходу, у зв`язку з чим, анульовані суми тіла кредиту, за змістом абз.«д» пп.164.2.17 пп.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, включаються до доходу платника податку в якості додаткового блага, в той час як плата по кредиту (в тому числі у вигляді відсотків) таким доходом платника податку не є.

З огляду на правову природу неустойки, яка є засобом забезпечення виконання зобов`язань, та відсотків, які є платою за користування кредитом, відповідні суми для цілей оподаткування не можуть бути включені до доходу, отриманого в якості додаткового блага.»

Відповідно до пп.165.1.49 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов`язання перед банком та не є доходом платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської установи.

Отже, суми неустойки у вигляді відсотків за несвоєчасне виконання зобов`язання, нараховані банком відповідно до умов договору, є лише засобом забезпечення виконання цивільного зобов`язання, а оскільки ці суми анульовані за рішенням кредитора, то вони не є фактично отриманим доходом платника податку в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню згідно абз.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 цього Кодексу.

Відповідна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.09.2018 справа №822/4594/13-а адміністративне провадження №К/9901/1880/18 в якій зокрема зазначено, що законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» від 09.04.2015 №321-VIII, який набрав чинності 07.05.2015, редакція пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України була доповнена абзацом другим, у зв`язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість за кредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком проценти за користування кредитом не є доходом платника податків, а тому база оподаткування повинна визначатись лише з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування інших платежів.

Натомість, в довідках виданих ТОВ «Нью Файненс Сервіс» зазначена загальна сума, що була списана відносно позивача. Проте не вказано, з яких складових складається дана сума, чи є там тіло кредиту чи то лише відсотки або пеня, штрафи, неустойка.

З наведеного слідує, що у відповідача не було достатніх правових підстав вважати, що позивачем отримано дохід.

Суд зазначає, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом розгляду.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих. що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, Відповідач у своєму рішення мас пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу протиправного діяння, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами доказів.

Враховуючи вищевикладене, в даному випадку рішення відповідача прийняті необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); упереджено, оскільки не отримали у позивача жодних пояснень чи заперечень; не добросовісно; не розсудливо, оскільки чітко вбачається відсутність фактична відсутність доходу у позивача, про який зазначає відповідач; не пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, маг бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар.

Зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Суд також враховує, що сам факт списання (прощення) боргу, свідчить про неспроможність його сплатити позивачем саме через свою неплатоспроможність та саме у зв`язку з чим сім`ї позивача і було призначено соціальну допомогу.

Як було зазначено вище, фактично позивачем на момент подання заяви з відповідними додатками на призначення соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї так і в період отримання відповідної допомоги, не отримувався жоден дохід, крім тих які були зазначені в заяві. Таким чином, розпорядження відповідача від 10.12.2019 №0317/1683 про припинення виплати допомоги та позбавлення права на отримання допомоги на 6 місяців сім`ї ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомленням про припинення виплати державної соціальної допомоги від 07.02.2020 про припинення виплати допомоги з 01.01.2020 сім`ї ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно, позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення, зобов`язання вчинити певні дії слід задовольнити повністю.

При цьому, згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради від 10.12.2019 №0317/1683 про припинення виплати допомоги та позбавлення права на отримання допомоги на 6 місяців сім`ї ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради оформлене повідомленням про припинення виплати державної соціальної допомоги від 07.02.2020 про припинення виплати допомоги з 01.01.2020 сім`ї ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради поновити виплату державної соціальної допомоги сім`ї ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу"Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ).

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради ( вул. Шевченка, 44, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03196191).

Повне рішення суду складено 28.04.2020.

Суддя Л.О. Житняк