Ухвала суду № 88956573, 22.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 квітня 2020 року м. Рівне №460/335/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування вимог,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 №Ф-18472-17-У та від 12.08.2019 №Ф-18472-17-У.

Ухвалою суду від 28.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Судом встановлено, що позивач пропустив строк звернення до суду.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Дослідивши матеріали позовної заяви та проаналізувавши наведені доводи й аргументи позивача щодо строків звернення до суду, суд дійшов висновку про неможливість вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду на стадії прийняття позовної заяви до розгляду.

З метою з`ясування всіх обставин щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та забезпечення його права на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважав за необхідне розглянути подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в підготовчому судовому засіданні за участю сторін.

У підготовче засідання 20.02.2020 позивач не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його особистої участі (а.с.29).

Ухвалою суду від 20.02.2020 допущено процесуальне правонаступництво у справі шляхом заміни відповідача, Головного управління ДФС у Рівненській області, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Рівненській області

У підготовчому засіданні 20.02.2020 судом оголошено перерву до 10.03.2020 за клопотанням представника відповідача для подання додаткових доказів.

У підготовчому засіданні 10.03.2020 судом оголошено перерву до 24.03.2020 у зв`язку з витребуванням у відповідача додаткових доказів.

Ухвалою суду від 24.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання до 22.04.2020 у зв`язку з неявкою сторін.

22.04.2020 сторони у підготовче засідання не прибули, про дату, час та місце засідання повідомлялися належним чином. Від представника відповідача надійшла заява про проведення підготовчого засідання у письмовому провадженні (а.с.85).

Враховуючи подані сторонами заяви та положення ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд провів підготовче засідання за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.

Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дія Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч.1 ст.2 цього Закону).

Згідно з абз.абз.4, 5, 6 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абз.8 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абз.9 ч.4 ст.25 Закону № 464-VI, у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Так, положення абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування.

Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому, оскарження такого рішення в адміністративному порядку не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18 та від 08.08.2019 у справі № 480/106/19.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що про існування спірних вимог від 13.05.2019 №Ф-18472-17-У та від 12.08.2019 №Ф-18472-17-У ОСОБА_1 дізнався 09.01.2020 під час звернення до Здолбунівського районного відділу ДВС, що підтверджується актом державного виконавця від 09.01.2020 (а.с.8).

Зворотного відповідачем не доведено, доказів вручення позивачу спірних вимог - суду не надано.

Суд зазначає, що подані відповідачем корінці вимог про сплату боргу від 13.05.2019 №Ф-18472-17-У та від 12.08.2019 №Ф-18472-17-У, списки згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та копії фіскальних чеків органу поштового зв`язку від 21.05.2019 та від 15.08.2019 (а.а.с.57-62) є доказами надіслання позивачу листів, проте не підтверджують отримання позивачем зазначених вимог.

З урахуванням положень ст.ст.122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно із ч.9 ст.120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Враховуючи положення наведених норм, позовну заяву ОСОБА_1 було подано з пропуском строку звернення до суду на один день - 21.01.2020 (а.с.18).

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" ("Ilhan v. Turkey", заява N22277/93) визначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У зв`язку з наведеним, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом поважними, а тому зазначений строк підлягає поновленню.

Керуючись статтями 120-123, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Визнати поважними причини пропуску та поновити строк звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу від 13.05.2019 №Ф-18472-17-У та від 12.08.2019 №Ф-18472-17-У.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено 22 квітня 2020 року.

Суддя Дудар О.М.