Рішення № 88956570, 22.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2020 року м. Рівне №460/1485/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі -відповідач) в якому просить суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у законному призначенні та визначенні розміру пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV та зобов`язати відповідача провести розрахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в народному господарстві по України за 2017-2019 роки відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV з дня звернення до відповідача.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що в березні 2019 року позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Оскільки при призначенні пенсії її розрахунок було проведено без врахування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три роки перед зверненням, з якої сплачено страхові внески, то вона звернулася до відповідача з вимогою про проведення розрахунку пенсії згідно з чинним законодавством. Зазначено, що в даному випадку пенсія за віком призначається вперше, а не здійснюється перехід з одного виду пенсії на інший. З огляду на наведене, сторона позивача вважає протиправними дії пенсійного органу щодо відмови здійснити розрахунок пенсії з врахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки та просила зобов`язати його в судовому порядку здійснити такий розрахунок пенсії за віком, починаючи з дня звернення до відповідача.

Ухвалою суду від 06.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві на адміністративний позов вказав на те, що вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії застосування середньої заробітної плати (доходу), визначеної частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є безпідставними, оскільки пенсія позивачу призначається не вперше, а тому підстав для застосування положень, які регулюють первинне призначення пенсій, - немає. Вказано, що позивач використала своє права первинного призначення пенсії по Україні, а тому немає підстав для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки. З огляду на це сторона відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З матеріалів справи встановлено, що з 22.02.2005 позивач отримувала пенсію по віку відповідно до Закону України "Про державну службу".

З 01.03.2019 відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" автоматизованим способом проведено перерахунок пенсії позивача та без її звернення переведено на пенсію на умовах, передбачених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У відповідповідь на звернення позивача, відповіадач листом від 24.01.2020 за №Я-6499/07.1-59 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомлено позивачу, що з 01.03.2019 позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за матеріалами пенсійної справи. Вказано, що оскільки позивач реалізувала своє право на призначення пенсії за віком (22.02.2005), та відповідно до пункту 13 Прикінцевих положень Закону обрала отримання пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу", підстави для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки відсутні.

Не погоджуючись з діями відповідача, зокрема, в частині розрахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" без урахування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям виплачується за рахунок держави. На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За правилами ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 цього Закону, особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За правилами ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

В силу вимог частини другої цієї статті, пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Згідно з вимогами частини третьої цієї статті, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Буквальний зміст цих норм свідчить на користь того, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно з Законом України "Про державну службу", то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, зроблене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судом України у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.

Також, у постановах від 10.04.2019 (справа №211/1898/17) та 10.07.2018 (справа №520/6808/17) Верховний Суд зауважив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Як свідчать матеріали справи, станом на 01.03.2019 позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, у даному випадку переведення з 01.03.2019 позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не можна розцінювати як переведення з одного виду пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на іншій у тій же системі, тобто позивачу призначено іншу пенсію за іншим Законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком на умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленій у постанові від 14.02.2018 (справа № 465/5246/17), постанові від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17, постанові від 13.12.2018 у справі № 185/860/17, постанові від 06.02.2019 у справі № 333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В силу приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Отже, судом встановлено, що призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивачу було здійснено вперше.

Відтак, 01.03.2019 відповідач повинен був призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що відповідач, перевівши позивача на інший вид пенсії, а саме: пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" без врахування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки" порушив її права та охоронювані законом інтереси, які підлягають судовому захисту.

Доводи відповідача про те, що позивач вже отримував пенсію за віком на підставі Закону України "Про державну службу", а тому призначення пенсії за віком у відповідності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" слід розглядати як переведення з одного виду пенсії на інший, суд до уваги не бере, як такі, що суперечать вимогам чинного пенсійного законодавства.

Водночас, суд зауважує, що в даному випадку пенсія за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" буде вважатися такою, що призначена позивачу вперше, так як до березня 2019 року позивач отримувала пенсію за віком на підставі Закону України "Про державну службу" .

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності вчинених ним дій та прийнятого рішення.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Таким чином, на відповідача слід в судовому порядку покласти обов`язок провести розрахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки, починаючи з моменту такого призначення - 01.03.2019.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Песійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка,7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Песійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні розрахунку пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки, починаючи з моменту такого призначення - 01.03.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 22 квітня 2020 року.

Суддя Щербаков В.В.