Рішення № 88930331, 27.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року № 320/3101/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (03194, м. Київ, бульв. Кольцова, 17В, код ЄДРПОУ 34483946) (далі - Позивач) з позовом до Київської митниці ДФС (08307, Київська область, м.Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль») (далі - Відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.11.2019 просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125110/2019/110006/2 від 25 лютого 2019 року;

визнати протиправною бездіяльність Київської митниці ДФС, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією № ІМ40ДТ № UA125110/2019/402566 від 14 лютого 2019 року;

визнати протиправними дії Київської митниці ДФС, які полягали у відмові в застосуванні до товару № 1 за митною декларацією № ІМ40ДТ № UA125110/2019/402566 від 14 лютого 2019 року другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів без урахування прийнятої Київською митницею ДФС ціни договору щодо ідентичного товару № 1 за митною декларацією ІМ40ДЕ № UA125110/2018/421839 від 09 листопада 2018 року;

визнати протиправними дії Київської митниці ДФС, які полягали у відмові у застосуванні до товару № 1за митною декларацією № ІМ40ДТ № UA125110/2019/402566 від 14 лютого 2019 року другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів без урахування прийнятої Київською митницею ДФС ціни договору щодо подібного (аналогічного) товару № 1 за митною декларацією ІМ40ДТ№ UA 125110/2019/401505 від 08 лютого 2019 року.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов Договору купівлі-продажу № VT0112-15, укладеного 01 грудня 2015 року між SHAOXING CITY JINQIAO TEXTILE CO., LTD (Китайська Народна Республіка) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (продавець) та додаткових угод до нього Позивач придбав товар.

З метою митного оформлення Позивач подав Відповідачу митну декларацію №UA125110/2019/402566 та документи, а саме: договір та додаток до нього, комерційний інвойс від 03 грудня 2018 року № Х180878, акт № 61 про взяття проб (зразків) товарів від 20 січня 2019 року,звіт про зважування від 20 січня 2019 року,акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500030/2019/0238 від 20 січня 2019 року, міжнародну товарно-транспортну накладну № 15017, сертифікат про походження товару від 04 грудня 2018 року № 18С3205МО289/00178, коносамент (Billoflading) від 10 грудня 2019 року № ONEYSH8AR4032900, PackingList (пакувальний лист).

На виконання вимог Відповідача Позивач направив документи, які додатково підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: прибуткову накладну від 29 січня 2019 року № ВТ-0000007;видаткові накладні від 29 січня 2019 року № ВТ - 0000007,від 09 листопада 2018 року № ВТ-0000091,від 31 грудня 2018 року № ВТ-0000112; податкові накладні № 7 від 29 січня 2019 року, від 09 листопада 2018 року № 91,від 31 грудня 2018 року № 112; митні декларації ІМ40ДЕ №UA 125110/2018/421839 від 09 листопада 2018 року, ІМ40ДТ №UA 125110/2019/401505 від 08 лютого 2019 року; комерційні інвойси від 22 вересня 2018 року № Х180694,від 08 листопада 2018 року № INV1108, листа SHAOXING CITY JINQIAO TEXTILE CO., LTD (Китайська Народна Республіка) від 19 лютого 2019 року № 20190219/01 - OUT.

Відповідачем, на переконання Позивача, неправомірно було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 25 лютого 20189 року № UA125110/2019/110006/2 (далі - Рішення про коригування) яким скориговано заявлену Позивачем митну вартість у митній декларації №UA125110/2019/402566, а також складено Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2019/00064 (далі - Картка відмови) незважаючи на подані Позивачем необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною, заявленою декларантом.

Правовою підставою для звернення до суду Позивач зазначив вимоги: статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України), яка визначає зміст митної вартості товарів; статті 51 МК України, яка регулює визначення митної вартості товарів, які переміщаються через митний кордон України; статті 53 МК України, яка визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості; статті 57 МК України щодо методів визначення митної вартості товарів.

23 серпня 2019 року Відповідач надіслав до Київського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши, що в силу вимог 54 МК України Відповідач має право впевнитись у достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, а у разі необхідності - запитувати інформацію у декларанта. В свою чергу, відповідно до вимог статті 53 МК України декларант зобов`язаний надати запитувану інформацію (документи).

Відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: 1) пункт 4.1 Договору передбачає оплату за товар протягом 60 днів з дати поставки товару. Пункт 4.3 Договору передбачає можливість здійснення попередньої оплати. В інвойсі умови та термін оплати за товар не визначені; 2)пункт 5.1 Договору передбачає приймання товару по якості та відповідності маркуванню та пакуванню. В інвойсі зазначено, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу, впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження зазначеного відсутні, наданий прайс-лист на сток 2018 року не містить даних щодо дати видачі документу, терміну дії та містить пропозицію за бажанням покупця виготовити товар іншої щільності, що не вплине на ціну товару, тобто ще не виготовлений запропонований товар наперед вважається стоковим (з якої причини); 3) пунктом 5.2 Договору передбачено, що разом із товаром продавець зобов`язаний надати покупцю разом із товаром наступні документи: товаросупровідні документи, комерційний рахунок (інвойс), пакувальний лист, копія електронної митної декларації продавця, сертифікат походження товару. Експортна митна декларація продавця до митного оформлення не надавалась.

На переконання Відповідача відповідно до ч.2 ст.58 МК України з поданих Позивачем документів не можливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. А тому реалізуючи своє право на можливість упевнитися у достовірності та точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості товарів, гарантоване ч.5 ст.54 МК України та статтею 17 Угоди про застосування VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1994 року, Відповідач витребував від Позивача додаткові документи, які останній не надав.

Відповідач зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення діяв відповідно до вимог частини 6 статті 54 МК України щодо права митного органу відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав; керуючись вимогами статті 320 МК України, відповідно до якої форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Метод визначення митної вартості за ціною контракту (основний метод), на думку Відповідача, не міг бути застосований у зв`язку із неможливістю обчислення заявлених Позивачем даних та відсутністю підтверджуючих документів. У зв`язку з цим був застосований резервний метод.

27 серпня 2019 року (факсом) та 04 вересня 2019 року (поштою) представник Позивача надіслав до Київського окружного адміністративного суду відповідь на відзив, в якому додатково наголосив, що надання митної декларації країни відправника не є обов`язковим згідно з вимогами статті 53 МК України; підтвердженням того, що товар є стоковим, є інші документи, наприклад, лист виробника товару; наданий Позивачем прайс-лист на сток 2018 року носить інформативний характер.

Ухвалою від 31 липня 2019 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив судове засідання на 27 серпня 2019 року.

Ухвалою від 27 серпня 2019 року суд продовжив строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів та відклав підготовче засідання на 29 жовтня 2019 року.

Ухвалою від 29 листопада 2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 16 грудня 2019 року.

Крім цього, у зв`язку із наявністю клопотань сторін про розгляд справи у письмовому провадженні та враховуючи положення частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України та частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд прийняв рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

01 грудня 2015 року між SHAOXING CITY JINQIAO TEXTILE CO., LTD (Китайська Народна Республіка) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (продавець) був укладений Договір купівлі-продажу № VT0112-15 (далі - Договір), відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця тканини власного виробництва (товар), а покупець зобов`язується оплатити отриманий від продавця товар на умовах, визначених сторонами в Договорі і/чи відповідних додатках до нього: тканина змішана, тканина 100% поліестер, тканина 100бавовна, тканина декоративна, інший товар, указаний у додатках до цього Договору (а.с.22-24)

Відповідно до пункту 1.2 Договору покупець та продавець узгодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до Договору, які є невід`ємною частиною Договору, якщо інше не передбачено цим Договором (а.с.22).

Якість товару повинно відповідати стандартам, що діють на момент поставки товару в країні продавця (пункт 1.3 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору сторони домовилися, що в ціну товару включається його вартість, упаковка, маркування і доставка (а.с.22).

Загальна вартість Договору складається із вартості кожного окремого додатка до нього і не може перевищувати 5 000 000,00 дол. США (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору оплата за товар буде здійснюватися шляхом оплати покупцем виставленого інвойсу на товар продавцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня отримання товару покупцем чи його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачене відповідним додатком до цього Договору (а.с.22).

Пунктом 5.2 Договору визначено, що разом із товаром продавець зобов`язаний передати вантажоотримувачу товару наступні документи: товаротранспортні документи на товар; комерційний рахунок (інвойс); пакувальний лист; копію експортної митної декларації продавця; сертифікат походження товару (а.с.23).

Пунктом 2 Додаткової угоди №2 від 23.11.2018 до Договору пункт 5.2 Договору викладено у новій редакції, зазначивши, що сторони домовились, що разом із товаром продавець зобов`язаний передати вантажоотримувачу товару наступні документи: товаротранспортні документи на товар; комерційний рахунок (інвойс) продавця; пакувальний лист; сертифікат походження товару (а.с.25).

Згідно з пунктом 1 Додатку № VT093к від 30.2018 року до Договору продавець та покупець домовилися, що продавець зобов`язаний передати у власність покупця наступні товари виробництва Китайської Народної Республіки (далі - товар), а покупець зобов`язаний прийняти такий товар і оплатити його згідно з Договором і цього додатку: а) тканина набивна (100% поліестер, сток), ширина 220 см, товарна позиція 540754 згідно з діючою на момент укладення цього додатка Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, у кількості 25 512 кг, 145 560 пог. м, по ціні 3,03 долара США за 1 (один) кг. Загальна сума доплати за товар становить 77 301,36 долар США (а.с.26).

Оплата за товар у загальною сумою 77 301,36 долар США згідно з Інвойсом №Х180878 здійснюється покупцем згідно з пунктом 4.1 Договору (пункт 2 Додатку № VT093к від 30.2018 року до Договору).

Продавець зобов`язаний поставити товар покупця морським транспортом на умовах CFR Одеса, Україна (згідно з Інкотермс 2010) (пункт 3 Додатку № VT093к від 30.2018 року до Договору).

На виконання умов Договору продавець - SHAOXING CITY JINQIAO TEXTILE CO., LTD (Китайська Народна Республіка) - поставив товар на загальну суму 77 301,36 доларів США згідно з комерційним інвойсом від 03 грудня 2018 року № Х180878 (а.с.27).

14 лютого 2019 року Позивач подав Відповідачу вантажну митну декларацію (ВМД) №UA125110/2019/402566 за Договором з метою митного оформлення товару, а саме: тканина вибивна із синтетичних комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%), полотняного переплетення, без покриття та без просочення, завширшки: 220+-1 см, щільність - 80+-1г/м2, не призначена для дитячого асортименту, 145 560,0 м пог., 320 232,0 м2, сток. Країна виробництва: CN. Виробник: SHAOXING CITY JINQIAO TEXTILE CO., LTD, CN (а.с.20, 114-115).

Відповідно до змісту митної декларації №UA125110/2019/402566, враховуючи ціну поставленого товару згідно з комерційним інвойсом від 03 грудня 2018 року № Х180878 Позивач заявив митну вартість товару - 77 301,36 доларів США, що становить 2 148 212,29 грн, нарахування платежів: 5% - 108023,23 грн, 20% - 453 697,56 грн (а.с.20).

Митна вартість товару заявлена Позивачем за основним методом - за ціною договору щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Крім митної декларації №UA125110/2019/402566 Позивач надав Відповідачу такі документи на підтвердження заявленої митної вартості товару:

1) Договір купівлі-продажу № VT0112-15, укладений 01 грудня 2015 року між SHAOXING CITY JINQIAO TEXTILE CO., LTD (Китайська Народна Республіка) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (продавець) (а.с.22-24);

2) Додаток № VT093к від 30.2018 року до Договору (а.с.26, 129);

3) комерційний інвойс від 03 грудня 2018 року № Х180878 (а.с.27, 117);

4) Акт № 61 про взяття проб (зразків) товарів від 20 січня 2019 року (а.с.132);

5) звіт про зважування від 20 січня 2019 року (а.с.131);

6) Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500030/2019/0238 від 20 січня 2019 року (а.с.125);

7) Міжнародну товарно-транспортну накладну № 15017 (а.с.121);

8) сертифікат про походження товару від 04 грудня 2018 року № 18С3205МО289/00178 (а.с.122);

9) коносамент (Billoflading) від 10 грудня 2019 року № ONEYSH8AR4032900 (а.с.118-120);

10) PackingList (пакувальний лист) (а.с.116);

Митний орган 14 лютого 2019 року надіслав Позивачу запит (повідомлення), в якому зазначено, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною документацією документів встановлено, що документи подані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема пунктом 5.1 Договору передбачено, що продавець має надати копію експортної декларації продавця, однак до митного оформлення копія експортної декларації не надана. Крім того, в інвойсі від 03 грудня 2018 року № Х180878 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження того факт, що товар є стоковим, відсутні. Крім того, за результатами проведення митного огляду не підтверджено, що товар є стоковим (відсутні дані на маркування). Наданий прайс-лист не містить даних щодо дати видачі документу, терміну дії тощо. У зв`язку з цим митний орган повідомив про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.21).

Листом від 21 лютого 2019 року № 2102/19-01 (а.с.137-141, 142-144) Позивач надіслав митному органу такі копії додаткових документів: прибуткової накладної від 29 січня 2019 року № ВТ-0000007 (а.с.147), видаткової накладної від 29 січня 2019 року № ВТ - 0000007 (а.с.148), податкової накладної № 7 від 29 січня 2019 року (а.с.149), митної декларації ІМ40ДЕ №UA 125110/2018/421839 від 09 листопада 2018 року (а.с.150-151), комерційного інвойсу від 22 вересня 2018 року № Х180694 (а.с.152), видаткової накладної від 09 листопада 2018 року № ВТ-0000091 (а.с.153), податкової накладної від 09 листопада 2018 року № 91 (а.с.154), митної декларації ІМ40ДТ №UA 125110/2019/401505 від 08 лютого 2019 року (а.с.155-156), комерційного інвойсу від 08 листопада 2018 року № INV1108 (а.с.157), видаткової накладної від 31 грудня 2018 року № ВТ-0000112 (а.с.158), податкової накладної від 31 грудня 2018 року № 112 (а.с.159), листа SHAOXING CITY JINQIAO TEXTILE CO., LTD (Китайська Народна Республіка) від 19 лютого 2019 року № 20190219/01 - OUT (а.с.162-163).

Відповідач Рішенням про коригування митної вартості товарів від 25 лютого 2019 року № UA125110/2019/110006/2 скоригував заявлену позивачем митну вартість товарів у митній декларації №UA125110/2019/402566, збільшивши її до 86 206,45 доларів США (а.с.133-134).

Підставами для прийняття Рішення про коригування Відповідач зазначив, що під час розгляду документів було встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: 1) пункт 4.1 Договору передбачає оплату за товар протягом 60 днів з дати поставки товару. Пункт 4.3 Договору передбачає можливість здійснення попередньої оплати. В інвойсі умови та термін оплати за товар не визначені; 2) пункт 5.1 Договору передбачає приймання товару по якості та відповідності маркуванню та пакуванню. В інвойсі зазначено, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу, впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження зазначеного відсутні, наданий прайс-лист на сток 2018 року не містить даних щодо дати видачі документу, терміну дії та містить пропозицію за бажанням покупця виготовити товар іншої щільності, що не вплине на ціну товару, тобто ще не виготовлений запропонований товар наперед вважається стоковим (з якої причини); 3) пунктом 5.2 Договору передбачено, що разом із товаром продавець зобов`язаний надати покупцю разом із товаром наступні документи: товаросупровідні документи, комерційний рахунок (інвойс), пакувальний лист, копія електронної митної декларації продавця, сертифікат походження товару. Експортна митна декларація продавця до митного оформлення не надавалась (а.с.133-134).

Рішення про коригування містить висновок Відповідача, що із поданих Позивачем документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товару - за ціною товару. У зв`язку з цим Відповідач застосовує резервний метод (а.с.134).

У зв`язку із прийняттям Рішення про коригування Відповідач виніс Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2019/00064 (а.с.135-136).

Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо прийняття відмови у митному оформленні з порушенням встановленого Митним кодексом України строку, та вважаючи дії відповідача щодо безпідставного незастосування другорядного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).

Згідно статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).

За висновком суду, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Під час судового розгляду судом встановлено, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, які були подані позивачем до митного оформлення, а саме: митна декларація ІМ40ДТ №№UA125110/2019/402566; зовнішньоекономічний контракт від 01.12.2015 №VT0112-15; додаток № VT093к від 30.2018 року до Договору; комерційний інвойс від 03 грудня 2018 року № Х180878, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей. За висновком суду, вказаних документів було достатньо для визначення ціни, що підлягає сплаті за товари, які ввозяться позивачем.

Водночас, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено розбіжності, які, на його думку, ставлять під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості та не дають можливості визнати заявлену митну вартість товарів за першим методом, а саме: відсутність документів на підтвердження того, що товар є стоковим, незазначення в інвойсі терміну оплати за товар, відсутність у прайс-листі даних щодо дати видачі документа, терміну дії, інформації про артикули товарів.

Суд зазначає, що такі висновки відповідача є необ`єктивними та не свідчать про наявність розбіжностей, які ставлять під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості.

Так, термін оплати визначений у договорі, надання прайс-листа вимагається лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Втім, судом встановлено, що надані позивачем у відповідності до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України не містили у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей.

Щодо відсутності документів на підтвердження того, що товар є стоковим, суд зазначає, що контролюючий орган визначає митну вартість товару виходячи з ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі наданих декларантом на підтвердження митної вартості документів. В компетенцію контролюючого органу не входить перевірка правильності визначення постачальником / продавцем по зовнішньоекономічному договору ціни товару чи віднесення постачальником такого товару до певних категорій, зокрема до "стокового" товару. В даному випадку контролюючий орган повинен здійснювати контроль за правильністю віднесення декларантом товару до певної товарної позиції на підставі Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України". При цьому, суд зауважує, що в розділі XI (групи50-63) "Текстильні матеріали та текстильні вироби" УКТЗЕД відсутня така кваліфікуюча ознака товару як "сток", "стоковий товар", що могло б вплинути на ставки мита на такий товар в залежності від правильності його класифікації. Не містять також жодних роз`яснень щодо понять "сток", "стоковий товар" і "Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності", затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401, а також Митний кодекс України. Тому суд дійшов висновку про безпідставність тверджень контролюючого органу щодо ненадання декларантом документів на підтвердження того, що задекларований товар є стоковим. Надання таких документів декларантом не передбачено статтею 53 Митного кодексу України.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом контролюючому органу разом з митною декларацією, у оформленні якої відповідачем було відмовлено.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п`ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З оскаржуваного рішення убачається, що підставою для застосування резервного методу слугували встановлені контролюючим органом розбіжності в документах, які судом спростовано та визнано необґрунтованими. Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов їх поставки. Відповідачем не зазначено, митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 4.1 Договору оплата за товар буде здійснюватися шляхом оплати покупцем виставленого інвойсу на товар продавцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня отримання товару покупцем чи його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачене відповідним додатком до цього Договору (а.с.22).

Пунктом 2 Додатку № VT093к від 30.2018 року до Договору визначено, що оплата за товар загальною сумою 77 301,36 долар США згідно з Інвойсом №Х180878 здійснюється покупцем згідно з пунктом 4.1 Договору (а.с.27).

Отже суд встановив, що у зв`язку з тим, що сторони, узгодили у вказаному вище додатку до Договору конкретний номер інвойсу, дата та номер цього інвойсу не є визначальним для виконання умов Договору.

Згідно з пунктом 1 Додатку № VT093к від 30.2018 року до Договору продавець та покупець домовилися, що продавець зобов`язаний передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язаний прийняти такий товар і оплатити його згідно з Договором і цього додатку: а) тканина набивна (100% поліестер, сток), ширина 220 см, товарна позиція 540754 згідно з діючою на момент укладення цього додатка Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, у кількості 25 512 кг, 145 560 пог. м, по ціні 3,03 долара США за 1 (один) кг. Загальна сума доплати за товар становить 77 301,36 долар США (а.с.26).

У листі від 19 лютого 2019 року № 20190219/01-OUT продавець підтвердив, що поставив покупцю тканину набивну (100% поліестер, сток), ширина 220 см, товарна позиція 540754 згідно з діючою на момент укладення додатка до Договору Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, у кількості 25 512 кг, 145 560 пог. м, по ціні 3,03 долара США за 1 (один) кг (а.с.41).

Відомості щодо тканини набивної (100% поліестер, сток), ширина 220 см, товарна позиція 540754, у кількості 25 512 кг, 145 560 пог. м також зазначені у пакувальному листі від 03 грудня 2018 року № Х180878 (а.с.116), комерційному інвойсі від 03 грудня 2018 року № Х180878 (а.с.117).

Відповідно до пункту 5.2 Договору разом із товаром продавець зобов`язаний передати вантажоотримувачу товару наступні документи: товаротранспортні документи на товар; комерційний рахунок (інвойс); пакувальний лист; копію експортної митної декларації продавця; сертифікат походження товару (а.с.23).

Пунктом 2 Додаткової угоди №2 від 23.11.2018 до Договору пункт 5.2 Договору викладено у новій редакції, зазначивши, що сторони домовились, що разом із товаром продавець зобов`язаний передати вантажоотримувачу товару наступні документи: товаротранспортні документи на товар; комерційний рахунок (інвойс) продавця; пакувальний лист; сертифікат походження товару (а.с.25).

Тобто суд встановив, що у зв`язку із викладенням пунктом 2 Додаткової угоди №2 від 23.11.2018 до Договору пункту 5.2 Договору у новій редакції, обов`язок передавання продавцем разом із товаром покупцю експортної митної декларації не передбачено.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 25 лютого 20189 року № UA125110/2019/110006/2, тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Митним кодексом встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Наступними за основним методом визначення митної вартості в порядку черговості є, зокрема, методи визначення митної вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Статтею 60 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (частина перша). Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (частина друга). Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (частина третя). Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (частина четверта). У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (частина п`ята). У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування (частина шоста). У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість (частина сьома).

Як встановлено судом, в наданому на запит контролюючого органу листі позивач зазначив про проведення в письмовому вигляді консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, у випадку неможливості визнання митної вартості товару за першим методом, з використанням інформації про митну вартість товару №1 за митною декларацією від 08.02.2019 ІМ40ДТ №UA125110/2019/401505 для визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 Митного кодексу України.

Із митної декларації 08.02.2019 ІМ40ДТ №UA125110/2019/401505 вбачається митне оформлення контролюючим органом імпортованого позивачем товару з наступним описом: тканина вибивна з синтетичних комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%) полотняного переплетення без покриття та без просочення завширшки 220+-1см, щільність 55-80+-7г/м2, не призначена для дитячого асортименту, 192194,0 м. пог., 422826,80 m2, сток. Країна виробництва: CN. Виробник: SHAOXING CITY JINQIAO TEXTILE CO., LTD, CN, що не відповідає опису товару в митній декларації, на яку посилався відповідач у оскаржуваному рішенні.

Водночас, зазначений товар є ідентичним товару, який імпортувався позивачем відповідно до митної декларації ІМ40ДТ №UA125110/2019/405877. Вбачаються незначні розбіжності на 0,5 щодо верхньої межі показників щільності тканини.

Відповідно до статті 59 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (частина перша). При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник (частина друга). Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті (частина третя). Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (частина четверта). У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (частина п`ята). У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5- 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування (частина шоста). У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість (частина сьома).

Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючий орган на підставі наданої позивачем інформації та відповідного джерела щодо митного оформлення ідентичного товару був зобов`язаний застосувати метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. Відтак, суд не погоджується з доводами позивача про визнання протиправними дій Київської митниці ДФС, які полягали у відмові в застосуванні до товару № 1за митною декларацією № ІМ40ДТ № UA125110/2019/402566 від 14 лютого 2019 року другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів без урахування прийнятої Київською митницею ДФС ціни договору щодо подібного (аналогічного) товару № 1 за митною декларацією ІМ40ДТ№ UA 125110/2019/401505 від 08 лютого 2019 року та ІМ40ДЕ № UA125110/2018/421839 від 09 листопада 2018 року. Тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Статтею 255 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335цього Кодексу (частина перша). Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні; 7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу (частина друга).

Згідно статті 256 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Частиною першою статті 29 Митного кодексу України встановлено, що рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач на запит Відповідача надіслав додаткові документи 22 лютого 2019 року (а.с.43-44), а Рішення про коригування прийняте Відповідачем тільки 25 лютого 2019 року (а.с.47-48).

Таким чином суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо протиправної бездіяльності Київської митниці ДФС, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією № ІМ40ДТ № UA125110/2019/402566 від 14 лютого 2019 року. При цьому судом узято до уваги відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів існування обставин, встановлених частиною другою статті 255 Митного кодексу України, які є підставою для перевищення встановленого Митним кодексом України чотирьохгодинного строку митного оформлення.

Отже, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 25 лютого 2019 року, про визнання протиправною бездіяльності Київської митниці ДФС щодо неприйняття в строк, встановлений статтею 255 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні товарів, та про визнання протиправними дій, які полягали у відмові в застосуванні до задекларованого товару другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7684,00 грн. (платіжне доручення від 22.05.2019 №2267). Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Київської митниці ДФС.

Відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак судові витрати присудженню на користь відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (03194, м.Київ, бульв. Кольцова, 17В, код ЄДРПОУ 34483946) до Київської митниці ДФС (08307, Київська область, м.Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль») задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125110/2019/110006/2 від 25 лютого 2019 року.

Визнати протиправною бездіяльність Київської митниці ДФС, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією № ІМ40ДТ № UA125110/2019/402566 від 14 лютого 2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Київської митниці ДФС (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (03194, м. Київ, бульв. Кольцова, 17В, код ЄДРПОУ 34483946) судовий збір у сумі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2020.

Суддя Панченко Н.Д.