Рішення № 88930207, 27.04.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2020 р. справа № 300/445/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 21 000,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 21 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті єдиного податку, який виник внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов`язань в розмірі 21 000,00 грн згідно самостійно поданих податкових декларацій за 2018 рік в сумі 5000,00 грн. та за перший квартал 2019 року в сумі 16 000,00 грн.

Ухвалою від 28.02.2019 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, хоча отримав ухвалу про відкриття провадження, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.24).

За таких обставин, згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 26.05.2006 зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік як платник податків Тисменицькою ДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області (а.с.15-16).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано податкові декларації, в яких самостійно задекларовано податкові зобов`язання по єдиному податку за звітні періоди, а саме: за 2018 рік від 11.02.2019 на суму 5 000,00 грн та за перший квартал 2019 року від 10.05.2019 на суму 16 000,00 грн (а.с.10-13).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.

Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України (станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень;

Відповідно до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункту 294.2 статті 294 Податкового кодексу України).

Пунктом 295.3 статті 295.3 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно пункту 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, допустив податковий борг по єдиному податку, який складає 21 000,00 грн. Податковий борг виник в результаті несплати ним зобов`язань по єдиному податку згідно самостійно поданих декларацій по єдиному податку за звітні періоди, а саме: податкових декларацій за 2018 рік від 11.02.2019 на суму 5 000,00 грн та за перший квартал 2019 року від 10.05.2019 на суму 16 000,00 грн.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою грошового зобов`язання, відповідачу вручено податкову вимогу форми "Ф" від 04.03.2019 за №3992-54 (а.с. 9).

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання утворює податковий борг (п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов`язань по єдиному податку в загальному розмірі 21 000,00 грн є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується поданими деклараціями (а.с. 10-13), довідкою про суми податкового боргу від 18.02.2020 (а.с.8), корінцем податкової вимоги форми "Ф" від 04.03.2019 за №3992-54 (а.с. 9), витягом з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» (а.с.14).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 розділу IV "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області: код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 : ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя Главач І.А.