Ухвала суду № 88929426, 27.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 квітня 2020 року Справа №160/4957/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву Міністерства оборони України про роз`яснення рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Військова частина А1126 про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Військова частина А1126 про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 8 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29 березня 2019 року №40, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому третьої групи інвалідності з 28 січня 2019 року внаслідок отриманої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із первинним встановленням йому третьої групи інвалідності з 28 січня 2019 року внаслідок отриманої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому встановлено третю групу інвалідності.

У задоволені іншої частини позовних вимог, - відмовлено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі №160/4957/19.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі №160/4957/19.

Тобто рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року набрало законної сили 25 березня 2020 року.

01 квітня 2020 року до суду надійшла заява Міністерства оборони України, в якій заявник просить постановити ухвалу про роз`яснення Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року по справі № 160/4957/19, в якій роз`яснити порядок та спосіб виконання вказаного рішення.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який розглядає документи для оформлення виплат та перевірки наявності підстав для встановлення права на виплату одноразової грошової допомоги та прийняття рішення про призначення виплати є - Комісія з розгляду питань, пов`язаних і призначенням і виплатою одноразової і ротової допомоги в рані загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. позивачу вказана допомога не призначалась. Комісія є колегіальним органом та на даний час не може прийняти позитивне рішення за заявою позивача. На даний час Міністерству оборони України є незрозумілим, порядок та спосіб виконання вказаного судового рішення. Прийняте 10 вересня 2019 року рішення по справі № 160/4957/19 прямо суперечить вимогам ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-X11 за п. 8 порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та правової позиції Верховного суду України. Також необхідно зазначити, що лише 20 лютого 2020 року Верховний суд висловив свою правову позицію щодо аналогічних справ у справі №806/714/18 та незрозуміло як виконувати рішення, яке на даний час суперечить правової позиції Касаційного адміністративною суду. Вказане рішення може вплинути на вирішенні аналогічних спорів та на кінцеве формування судової практики, що обумовлює необхідністю роз`яснення вказаного рішення.

В зв`язку з перебуванням справи №160/4957/19 на розгляді у Третьому апеляційному адміністративному суді, заявника було повідомлено про те, що подана заява буде розглянута після повернення справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

22 квітня 2020 року справа №160/4957/19 була повернута до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та передана судді Неклесі О.М., що підтверджується довідкою за підписом начальника управління з організаційного забезпечення суду.

Частиною 3 статті 254 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки рішення по вказаній справі було прийнято в порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути заяву Міністерства оборони України в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Частиною 1, 2 ст. 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Дана норма передбачає підстави для роз`яснення судового рішення та визначає, що таке роз`яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло частину рішення, розуміння якої викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

В наданій до суду заяві Міністерства оборони України просить роз`яснити порядок та спосіб виконання рішення суду та фактично не погоджується з прийнятим рішенням на користь позивача.

При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз`яснення рішення, в разі якщо судове рішення є незрозумілим, або відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Таким чином, роз`яснення порядку виконання судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Виходячи із системного тлумачення положень КАС України, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі №127/27678/16-а.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

При цьому суд звертає увагу, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб`єктами владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 03.04.2019 року по справі № 800/416/17.

Питання, на які заявник хоче отримати роз`яснення у порядку ст. 254 КАС України, поставлені ним у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже прийнятого рішення, а це діючим законодавством не передбачено і є неприпустимим.

Разом з цим суд зауважує, що при розгляді заяви про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року в адміністративній справі №160/4957/19 містить обґрунтування підстав його прийняття, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.

Заявником не доведено наявності обставин, що обґрунтовують незрозумілість рішення суду. Таким чином, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим та не потребує роз`яснення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява Державного агентства рибного господарства України про роз`яснення рішення суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Міністерства оборони України про роз`яснення рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Військова частина А1126 про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.04.2020р.

Суддя О.М. Неклеса