Ухвала суду № 88929412, 24.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 квітня 2020 року Справа №160/4304/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в режимі відеоконференції, поданого по справі №160/4304/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, яка полягає у залишенні ним без розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 20 січня 2020 р. про направлення на альтернативну (невійськову) службу у його присутності та у неприйнятті за результатами її розгляду рішення, передбаченого Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу»;

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації прийняти рішення про направлення ОСОБА_1 на проходження альтернативної (невійськової) служби.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/4304/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/4304/20 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

23 квітня 2020 р. до до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання представника позивача про розгляд адміністративної справи №160/4304/20 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференції.

Подане представником позивача клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін обґрунтоване бажанням позивача скористатись своїми правами надати пояснення суду та наводити свої доводи, міркування щодо питань, які можуть виникнути під час судового розгляду, що, на думку позивача, є необхідним для повного та всебічного встановлення обставин даної справи. Заявник стверджує, що реалізація позивачем гарантованих ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України прав можлива лише за умови проведення розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Також заявник зауважив, що даний спір не відноситься до справ, передбачених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України чи до справ незначної складності. Також у даному клопотанні представник позивача, посилаючись на приписи статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлення на території України карантинних обмежень, повідомив суд про бажання брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів (у разі наявності у суді відповідної технічної можливості) в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не встановлений порядок вирішення відповідного клопотання представника позивача, тому розгляд даного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Пунктом 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 5 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно частини 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, під час вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за вищезазначеною позовною заявою суд дійшов висновку, що така справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, оскільки не відноситься до справ передбачених ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України та характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на вищенаведене, суд ухвалив здійснювати розгляд справи №160/4304/20 за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження), що також зазначено в ухвалі суду про відкриття провадження по справі.

Слід зазначити, що у відповідності до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частиною 9 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

З наведеного слідує, що пояснення, доводи, міркування сторін, надані в ході судових засідань, їх виступи в ході судових дебатів, не є доказами в розумінні приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

Також, суд звертає увагу заявника, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження жодним чином не позбавляє права учасників справи на подання письмових пояснень, доказів та доведення їх переконливості перед судом.

Зокрема, позивач має можливість надавати пояснення, міркування, аргументи щодо суті позову та процесуальних питань у заявах, що визначені главою 1 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд зауважує, що згідно із приписами ч. 7 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України - клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Натомість, з огляду на те, що провадження по справі було відкрито судом 21.04.2020 р., а з відповідним клопотання представник позивача звернувся 23.04.2020 р., позивач не міг отримати відзив на позовну заяву в такий короткий проміжок часу.

При цьому, суд зауважує, що разом із позовною заявою або у самій позовній заяві ОСОБА_2 не заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Наведене свідчить про передчасність звернення позивача (в т.ч. через його уповноваженого представника) до суду із відповідним клопотанням.

В тому числі, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 р. постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Крім того, 11.03.2020 р. Рада суддів України звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Постановою Кабінету Міністрів України №239 від 25 березня 2020 р. (зі змінами) передбачено запровадження надзвичайної ситуації на всій території України та продовження карантину до 11 травня 2020 р.

Обмежувальні карантинні заходи вжито розпорядженням голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №68 від 30.03.2020 р., зокрема, заборонено пропуск громадян (крім працівників суду) до приміщень суду.

Також, наказом голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №95-од від 23 квітня 2020 року, внесені зміни до наказу № 80-од від 17.03.2020 року "Про встановлення заходів під час встановленого особливого режиму роботи суду на період дії карантину".

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Таким чином, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у справі та підстави позову, обсяг та характер доказів у справі, склад учасників процесу, а також недоведеність аргументів представника позивача щодо неможливості розгляду справи в порядку письмового провадження, передчасність клопотання, запровадження карантинних заходів, суд доходить до висновку, що клопотання представника позивача не підлягає задоволенню.

Стосовно посилань представника позивача в клопотанні на приписи статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України та бажання позивача брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (зокрема, за допомогою програмного забезпечення "EasyCon") з використання власних технічних засобів (у разі наявності у суді відповідної технічної можливості) в режимі відеоконференції, слід зазначити наступне.

Згідно із приписами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Розгляд адміністративної справи №160/4304/20 ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

При цьому, суд не знайшов об`єктивних підстав для задоволення клопотання представника позивача про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у зв`язку з чим розгляд справи в режимі відеконференції поза межами приміщення суду (зокрема, за допомогою програмного забезпечення "EasyCon") суд вважає в даному випадку недоцільним.

Частиною 4 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.

Державна судова адміністрація України наказом №196 від 23.04.2020 р. затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду (далі - Порядок).

Так, пунктом 7 розділу ІІІ Порядку визначено, що головуючий суддя приймає рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності у суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначений день і час) та інформує про це секретаря судового засідання.

Проте за результатом підготовчих дій, спрямованих на забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції, з урахуванням наявної інформації Державної судової адміністрації України про суди, які забезпечені технічними засобами для участі особи у засіданні суду в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon", що забезпечує проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку, суд зазначає, що наразі відсутня можливість проведення судових засідань в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

За викладених обставин, у Дніпропетровського окружного адміністративного суду у даній адміністративній справі відсутня технічна можливість забезпечити проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції.

Окрім того, суд зауважує, що згідно приписів частина 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 4 розділу ІІІ Порядку копія заяви в той самий строк надсилається учасником, що подав заяву, іншим учасникам справи.

Натомість, докази надіслання відповідачу заяви про забезпечення участі в режимі відеоконференції разом із клопотання представника позивача або окремо до суду останнім не надано.

Керуючись ст. ст. 12, 72, 79, 166, 195, 241, 243, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в режимі відеоконференції - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.

Суддя Н.В. Боженко