Ухвала суду № 88929340, 27.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

27 квітня 2020 року Справа №160/4504/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій" про стягнення 14570,54 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2020р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій" та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за січень-березень 2020 року, що складає 14570,54 грн.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову суб`єктом владних повноважень майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020р. становить 2102 грн.

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано документу про сплату судового збору у розмірі 2102 грн. (з урахуванням мінімального розміру ставки судового збору) за подання даного адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, як вбачається з доданих до позовної заяви документів позивачем до позову не додано доказів на підтвердження того, що зазначеним у розрахунках фактичних витрат особам пільгова пенсія була призначена на підставі довідок, виданих відповідачем; не надано доказів того, що такі особи отримували пенсію в період з січня по березень 2020 року; не надано доказів направлення розрахунків фактичних витрат, складених у відповідності до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, на адресу відповідача в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, у відповідності до положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що копії документів, які надаються до суду в якості доказів повинні бути засвідчені у встановленому законом порядку.

Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).

Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа "Підпис".

Враховуючи викладене, засвідчення оригіналу документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів "Згідно з оригіналом", а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи.

Однак, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що додані до позовної заяви документи не засвідченні у встановленому законодавством порядку, а отже не є належними доказами у розумінні ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Разом з тим, Законом України №540-ІХ від 30.03.2020р., який набрав чинності з 02.04.2020р., внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, доповнено розділ УІ "Прикінцеві положення" пунктом 3 за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.169 цього Кодексу продовжується на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р., зі змінами, з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України запроваджено карантин, який рішенням Уряду продовжено до 11.05.2020р.

За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п`ятиденний строк з дня припинення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), шляхом надання до канцелярії суду:

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів того, що зазначеним у розрахунках фактичних витрат особам пільгова пенсія була призначена на підставі довідок, виданих відповідачем; доказів того, що такі особи отримували пенсію в період з січня по березень 2020 року; доказів направлення розрахунків фактичних витрат, складених у відповідності до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, на адресу відповідача, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копії документів доданих до позовної заяви, засвідчених належним чином у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ч.3, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій" про стягнення 14570,54 грн. - залишити без руху.

Позивачеві у п`ятиденний строк з дня припинення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів того, що зазначеним у розрахунках фактичних витрат особам пільгова пенсія була призначена на підставі довідок, виданих відповідачем; доказів того, що такі особи отримували пенсію в період з січня по березень 2020 року; доказів направлення розрахунків фактичних витрат, складених у відповідності до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, на адресу відповідача, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копії документів доданих до позовної заяви, засвідчених належним чином у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA238999980313131206084004008 УК у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва