Вирок № 8892897, 23.09.2008, Обухівський районний суд Київської області

K.C. 1-214/08

ВИРОК

іменем України

23 вересня 2008 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

Головуючого - судді Кулініченко Г.В.,

при секретарі судового засідання - Войцеховській Н.В.,

за участю прокурора - Башловка C.O.,

потерпілого - ОСОБА_1 ;

представників - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця кішлака Бундаргал, Радянського району, Кулябської області, Республіка Таджикистан, узбека, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, вдівця, працюючого слюсарем-зварювальником ДП «Ферми ДАНАМ», проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 близько 08 години 50 хвилин 22 травня 2008 року керуючи власним транспортним засобом «ВАЗ-2101» з державним номерним знаком АІ36-81АЕ рухаючись по другорядній дорозі ОСОБА_5 - Сущани в напрямку с. Мала Вільшанка з пасажирами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , при під'їзді до перехрестя з головною дорогою Н-01 (Київ-Знам'янка) - Семенівка, Деремезна у порушення вимог Правил Дорожнього Руху України: п.1.5, яким передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян; п.2.3(б), який зобов'язує бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення вантажу, технічним станом транспортного засобу, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.8.1, який зазначає, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів; п.8.4 (б), який зазначає, що знаки пріоритету встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок доріг; п. 16.11, який зобов'язує водія транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, на перехресті нерівнозначних доріг дати дорогу транспортним засобам, які наближаються по головній дорозі не залежно від напрямку подальшого руху; ігноруючи вимоги дорожнього знаку 2.2, який забороняє проїзд без зупинки, невірно оцінив дорожні умови та дорожню обстановку, що позбавило його змоги постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, проявив неуважність, не впевневшись у відсутності транспортних засобів, які рухаються по головній дорозі, допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2112» з державним номерним знаком АІ04-60ВА під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок даного зіткнення ОСОБА_7 , отримавши тілесні ушкодження у вигляді саден на передній поверхні шиї, на передній поверхні грудної клітки; крововиливів під мозкові оболонки та у шлуночки головного мозку, переломів кісток черепа; множинних переломів ребер, правої гомілки, лівого плеча, які згідно висновку судово-медичної експертизи №133/1 від 05 серпня 2008 року, відносяться у сукупності до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, а ОСОБА_6 отримавши тілесні ушкодження у вигляді саден на передній поверхні шиї, на передній поверхні грудної клітки; ран на шиї та голові; перелому шийного відділу хребта на рівні п'ятого хребця з крововилами у прилеглі м'які тканини, під м'яку мозкову оболонку та у шлуночки головного мозку; множинні переломи ребер, грудини на рівні четвертого ребра, обох стегон, правого плеча та лівого передпліччя, які згідно висновку судово-медичної експертизи №132/1 від 05 серпня 2008 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, загинули на місці пригоди, а ОСОБА_1 отримавши тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудей; перелому 2-9 ребер зліва, гемопневматораксу, забою лівої легені, забою серця, перелому 8-9 грудних хребців; закритої травми живота; розриву печінки, селезінки, внутрішньочеревної кровотечі; шоку 3-4 ступеню; струсу головного мозку, ран голови, правої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №140 від 25 липня 2008 року, відносяться до тяжких та легких тілесних ушкоджень, був доставлений до Обухівської районної центральної лікарні.

Підсудний в судовому засіданні визнавши себе винним у вчиненні злочину повністю заявив клопотання про обмежене дослідження доказів по справі та пояснив, що дійсно 22 травня 2008 року він разом з сім'єю їхав в Боярську дитячу лікарню, про причину виникнення пригоди пояснити не може, так як прийшов до тями через тиждень після пригоди, щиро розкаюється у вчиненому, просить призначити покарання, з врахування обставин події та його станом здоров'я.

Потерпілій, ОСОБА_8, в судове засідання не з'явився, але подав письмове клопотання, що будь-яких претензій до підсудного не має, просить призначити покарання, без позбавлення волі. (а.с. 41)

Потерпілій, ОСОБА_1 , в судовому засіданні зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав тяжкі тілесні ушкодження, в зв'язку з чим тривалий час перебував на лікуванні, поніс матеріальні та моральні збитки, а тому просить, з врахуванням отриманих від підсудного 10000 грн., часткового відшкодування моральної шкоди, стягнути з нього 40000 грн. як відшкодування моральних збитків, в частині же матеріальних збитків просить залишити без розгляду, так як дані збитки будуть відшкодовані страховими компаніями, щодо покарання, то просить призначити підсудному без ізоляції від суспільства.

Представники страхових компаній в судовому засіданні зазначили, що страхове відшкодування буде виплачено відповідно до укладених договорів при набранні вироком законної сили.

Суд заслухавши підсудного, прокурора, потерпілого, представників, керуючись ст. 299 КПК України вважає за необхідне обмежити дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, потерпілого, представників страхових компаній та даних, які характеризують особу підсудного, оскільки ці обставини справи ніким не оспорюються і не викликають сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Суд, вислухавши покази підсудного, потерпілого, представників, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що дії підсудного ОСОБА_4 вірно кваліфіковані по ст. 286 ч.3 КК України, оскільки він своїми діями під час керування транспортним засобом порушивши правила безпеки дорожнього руху спричинив загибель кількох осіб та заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілому.

При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обтяжуючі відповідальність обставини суд в діях підсудного не вбачає, а до пом'якшуючих відповідальність обставин суд відносить - щире каяття підсудного; часткове відшкодування моральних збитків; позитивні характеристики з місця проживання, роботи; вчинення злочину вперше; його стан здоров'я; клопотання потерпілих.

Враховуючи вищевказані обставини суд вважає, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання в місцях позбавлення волі, а тому застосовує до нього ст. 75 КК України з встановленням йому обов'язків згідно ст. 76 КК України.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання потерпілого про залишення його вимог в частині стягнення з підсудного матеріальних збитків без розгляду, так як це клопотання відповідає правам потерпілого.

Згідно статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю, душевних стражданнях, яких зазнала фізична особа, отримання потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, завдали йому та його рідним тяжких моральних страждань, сприяло втраті душевного спокою, суттєво погіршило психічну рівновагу, а тому суд враховуючі характер правопорушення, глибину моральних страждань потерпілого, в зв'язку з отриманням тяжких тілесних ушкоджень, їх тривалість, негативні зміни в організації її життя, а також вимоги розумності і справедливості, вважає за необхідне задовольнити позов в частині стягнення моральної шкоди частково.

Судові витрати підлягають стягненню з засудженого.

Речові докази, які перебувають на збереженні підлягають поверненню їх власникам, а які перебувають при справі необхідно при ній і залишити.

Запобіжні заходи вжиті щодо підсудного, на думку суду, не підлягають заміні.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України та призначити йому покарання, у вигляді п'яти років позбавлення волі, з позбавлення права керування транспортними засобами два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного вироком суду основного покарання, якщо він на протязі одного року шести місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладенні на нього вироком суду обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Контроль за поведінкою ОСОБА_4 покласти на орган КВІ за місцем його проживання..

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільній позов ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальних збитків, за клопотанням потерпілого, залишити без розгляду, в частині стягнення моральних збитків задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 20000 грн., як відшкодування моральних збитків.

Судові витрати в сумі 1850 грн. 36 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області р/р 35222002000460 в УДК у Київській області МФО 821018 код 25574713.

Речові докази - «ВАЗ-2101» з державним номерним знаком АІ36-81АЕ та «ВАЗ-2112» з державним номерним знаком АІ04-60ВА, які зберігаються на штраф майданчику Обухівського РВГУ МВС України в Київській області повернути їх власникам, а електронний носій з відеозаписом залишити при кримінальній справі.

На даний вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку.