Рішення № 88928963, 24.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 квітня 2020 р. Справа № 120/36/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зарахування стажу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області, в якій просить:

- визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незарахування стажу та не проведення перерахунку розміру пенсії позивача;

- зобов`язати відповідача зарахувати стаж за весь період роботи з 23.03.1981 року по 12.05.1995 року в Уладівському ПМК-208, а після реорганізації у ВАТ «Хмільницька пересувна механізована колона 208» та провести перерахунок пенсії відповідно до зарахованого стажу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що йому за весь період роботи з 23.03.1981 року по 12.05.1995 року в Уладівському ПМК-208, а після реорганізації у ВАТ «Хмільницька пересувна механізована колона 208» не був зарахований стаж роботи. У зв`язку з цим позивач не отримує відповідної та належної до свого стажу роботи пенсії.

22.08.2019 року позивач звернувся із заявою про зарахування стажу та перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області. За результатами розгляду вказаної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду у Вінницькій області отримано відповідь, якою позивачеві було відмовлено в такому перерахунку. Вказану відмову позивач, вважає протиправною, адже вона, на його думку, суперечить вимогам чинного законодавства, тому він звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення виявлених у ній недоліків.

20.01.2020 року позивачем подано позовну заяву в новій редакції та клопотання про усунення недоліків позовної заяви, якими недоліки позовної заяви були усунені в повному обсязі.

Ухвалою від 24.01.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.02.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач доводи, наведені в позовній заяві вважає такими, що не гуртуються на вимогах чинного законодавства, а тому не можуть бути задоволені. В обгрунтування своє позиції зазначає, що позивач не звертався до нього із заявою встановленого зразка про зарахування стажу та перерахунок пенсії за період роботи з 23.03.1981 року по 12.05.1995 року. Крім того, відповідач вказав, що жодних підтверджуючих довідок за період роботи з 23.03.1981 року по 12.05.1995 року в Уладівському ПМК-208, а після реорганізації у ВАТ «Хмільницька пересувна механізована колона 208» надано не було.

Ухвалою суду від 19.02.2020 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

На виконання вимог ухвали суду, відповідачем надано до суду оригінал пенсійної справи позивача для огляду.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 01.02.2012 року призначено пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".

22.08.2019 року позивач звернувся із заявою про перерахунок по стажу та заробітку за період роботи з 23.03.1981 року по 12.05.1995 року.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом № 2638/Г-10 від 23.09.2019 року відмовив у здійсненні перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що згідно дублікату трудової книжки запис про звільнення завірено печаткою ВАТ "Хмільницька ПМК-208", а жодного записів чи історичної довідки про реорганізацію підприємства надано не було, а також порушено вимоги пункту 3 даної Інструкції, яким передбачено, що якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділі "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.

Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки. Разом з цим, пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З метою надання допомоги в отриманні необхідних підтверджуючих довідок, Вінницьким відділом обслуговування громадян №1 було направлено: запит від 23.09.2019 року за вих. № 1150/02-04-26/03/3 на адресу Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області та запит від 23.09.2019 року за вих. №1151/02-04-26/03-3 на адресу Комунальної установи «Хмільницький районний трудовий архів». При цьому зазначено, що у разі надходженні підтверджуючих довідок, період роботи з 20.02.1983 року по 12.05.1995 року в Уладівській ПМК - 208 буде зараховано до струхового стажу.

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача щодо зарахування його стажу роботи з 23.03.1981 року по 12.05.1995 роки та перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та частини 3 статті 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно частиною 1 статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Положеннями статті 44 Закону №1058-IV визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша); заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга). Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Згідно з частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Таким чином, збирання уточнюючих довідок повинно здійснюватись лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис.

Згідно пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58 (далі - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 судом встановлено:

- з 23.03.1981 року - 12.05.1995 рік - позивача прийнято в Уладівський ПМК-208 тресту ВиВС;

- 20.02.1983 року - Уладівський ПМК-208, перейменовано у Хмільницьке ПМК-208 (наказ № 6 від 15.02.1983 року).

Судом встановлено, що вказані записи виконані без перекреслень. Крім того, записи зроблені у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції.

Серед іншого, Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17 (провадження №К/9901/4552/17), від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18), висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Таким чином, робота позивача в Уладівському ПМК-208, а після реорганізації у ВАТ «Хмільницька пересувна механізована колона 208», що дає право на зарахування вказаних вище періодів до стажу, підтверджується насамперед відповідними записами у його трудовій книжці.

Що стосується доводів відповідача, щодо ненадання жодних підтверджуючих довідок за період роботи з 23.03.1981 року по 12.05.1995 року в Уладівському ПМК-208, а після реорганізації у ВАТ «Хмільницька пересувна механізована колона 208», суд відзначає, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Отже, відсутність історичних довідок щодо перейменування Уладівського ПМК-208 у ВАТ «Хмільницька пересувна механізована колона 208» у спірних правовідносинах не може бути підставою для позбавлення позивача права на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 23.03.1981 року - 12.05.1995 рік в Уладівському ПМК-208, а після реорганізації у ВАТ «Хмільницька пересувна механізована колона 208», та, відповідно, перерахунку пенсії.

При цьому, посилання представника відповідача на не звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою встановленого зразка щодо перерахунку пенсії та зарахування стажу з 23.03.1981 року - 12.05.1995 рік, не беруться судом до уваги та спростовуються матеріалами справи.

Так, судом встановлено, що 22.08.2019 року позивач звернувся із заявою про перерахунок по стажу та заробітку за період роботи з 23.03.1981 року по 12.05.1995 року.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом № 2638/Г-10 від 23.09.2019 року відмовив у здійсненні перерахунку пенсії.

Таким чином, суд вважає, що наданими документами підтверджено факт роботи позивача з 23.03.1981 року - 12.05.1995 рік в Уладівському ПМК-208, а після реорганізації у ВАТ «Хмільницька пересувна механізована колона 208», відтак, вищевказані періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до страхового стажу.

Як встановлено частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, зважаючи на те, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позивачки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн.

Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачеві, що згідно положень частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сума надміру сплаченого судового збору, яка в даному випадку становить 840,80 грн, повертається виключно за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незарахування стажу та не проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати стаж ОСОБА_1 за весь період роботи з 23.03.1981 року по 12.05.1995 року в Уладівському ПМК-208, а після реорганізації у ВАТ «Хмільницька пересувна механізована колона 208» та провести перерахунок пенсії відповідно до зарахованого стажу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Мультян Марина Бондівна