Рішення № 88928297, 27.04.2020, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення
27.04.2020
Номер справи
927/1066/19
Номер документу
88928297
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа

Отримати професійний переклад цього документа на англійську мову

Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2020 р.

м. Київ

Справа № 927/1066/19

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909)

до Фізичної особи-підприємця Мостовенка Олександра Васильовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 72871,96 грн боргу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява №114/5-172915 від 17.12.2019 Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Фізичної особи-підприємця Мостовенка Олександра Васильовича про стягнення 72871,96 грн боргу.

Ухвалою Господарського суду Чернігівької області від 26.12.2019 вказану позовну заяву передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями №172/20 від 16.01.2020 справу передано до розгляду судді Господарського суду Київської області Черногузу А.Ф.

Ухвалою Господарського суду Київської області позовну заяву №114/5-172915 від 17.12.2019 залишено без руху.

13.02.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2020, було подано заяву № 114/5-177/38 від 04.02.2020 про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього кодексу малозначними справами є, зокрема, справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Оскільки, ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020, відповідна справа є малозначною та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Так, ухвалою від 18.02.2020 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено строки для подання: відповідачу - відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу - відповіді на відзив до 14.03.2020; відповідачу - заперечень до 19.03.2020.

Поряд з тим ухвалою від 18.02.2020 суд витребував у позивача банківську виписку по рахунку відповідача, яка підтверджує факт ненадходження коштів від останнього за період з 27.08.2019 по 18.02.2020.

02.03.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшов лист №114/5-179254 від 26.02.2020 на виконання ухвали від 18.02.2020.

Позов обгрунтовано наступним:

- 23.10.2018 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання банківських послуг у сфері страхування №011/2557/469578 з поточним лімітом у розмірі 75000,00 грн строком до 23.10.2020, а також сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі - 29,9% річних;

- відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював щомісячного погашення кредитної заборгованості, у зв`язку з цим, станом на 24.09.2019 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 72871,96 грн (заборгованість за дозволеним овердрафтом у розмірі 72871,96).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач повідомлявся про розгляд даної справи судом. Вказаний факт підтверджується конвертами з ухвалами суду, що надсилались на адресу місцезнаходження відповідача та повернулись на адресу суду з відмітками «за закінченням встановленого строку зберігання» (вх. № 5072/20 від 07.02.2020, б/н від 23.03.2020).

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2018 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - позивач, банк), ПраТ «Страхова компанія «Уніка Життя» (далі - страховик) та Фізичною особою-підприємцем Мостовенко Олександром Васильовичем (далі - клієнт, відповідач) укладено Договір №011/2557/469578 про надання банківських послуг та послуг в сфері страхування (далі - Договір),

Відповідно до п. 1.1. Договору протягом строку дії кредиту банк надає клієнту можливість використання кредитної лінії (надалі кредит) з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватись з використанням спеціальних платіжних засобів, НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ), МФО 322904 (далі - рахунок) шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за Договором складає 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень (далі - максимальний ліміт). В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту (далі - поточний ліміт). На дату укладення договору поточний ліміт кредиту складає 75000,00 грн. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 Договору.

Строк дії кредиту - з наступного дня, що слідує за датою укладення договору по 23.10.2020 р. включно, далі - дата закінчення кредитування (може змінюватися в порядку, передбаченому Договором) (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору протягом всього строку фактичного користування кредитом клієнт зобов`язаний сплачувати щомісяця банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9 % річних, крім випадків передбачених п. 2.2. Договору.

Клієнт зобов`язаний протягом дії Договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов`язкового платежу, розрахованого відповідно до умов п. 5.2. Договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування. Під поняттям «погашення заборгованості» сторони розуміють повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків банку, пов`язаних з неналежним виконанням клієнтом умов Договору (п. 5.1. Договору).

Клієнт зобов`язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати шомісячного обов`язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банку. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов`язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму внесеного клієнтом щомісячного обов`язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати клієнтом банку за Договором в термін виконання зобов`язань клієнта за Договором, клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за Договором (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 8.1. Договору у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов`язань(обов`язків) за Договором, обставин передбачених п. 8.2 Договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов`язання клієнта за Договором не будуть виконані, банк має безумовне право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів про зміни) відмовити клієнту в наданні кредиту та/або скасувати максимальний ліміт/поточний ліміт та вимагати дострокового погашення заборгованості.

Отже, у зв`язку з підписанням зазначеного Договору відповідачем, між сторонами склались відносини, що виникають з кредитного договору.

Спірні правовідносини регулюються положеннями ст.ст. 173, 175, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 612, 627, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.ст. 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем було встановлено на рахунок відповідача поточний кредитний ліміт у сумі 75000,00 грн, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься банківська виписка (рух по рахунку) по рахунку відповідача.

Судом враховано, що виписка з банку по рахунку відповідача, оформлена відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", є первинним документом, а тому є належним доказом в підтвердження обставин надання кредиту позичальнику.

Отже, з наведеного вбачається, що банк належним чином виконав свої зобов`язання в частині надання відповідачу кредитних коштів, внаслідок чого у позичальника виник обов`язок погашення кредиту та процентів за користування кредитом, а також погашення недозволеного овердрафту.

Водночас, з поданої банківської виписки вбачається, що відповідач починаючи з 23.05.2019 припинив здійснення платежів (не здійснював забезпечення на рахунку наявності коштів для сплати щомісячного обов`язкового платежу) на погашення кредитної лінії, чим систематично порушував п.5.2. Договору.

Як вже зазначалось, пунктом 8.1. Договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за даним Договором позивач має право дострокового погашення заборгованості.

Так, позивач звернувся до відповідача з вимогою №114/5-164024 від 17.09.2019 про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Між тим, в матеріалах справи відсутні як докази, так і посилання позивача на те, що відповідачем отримано та надано відповідь на вказану вимогу позивача про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Отже, позивачем відповідно до п. 8.1. Договору підставно заявлено вимогу до відповідача про дострокове виконання грошових зобов`язань за Договором №011/2557/469578 від 23.10.2019.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, тим самим позбавивши себе можливості надати суду обґрунтовані заперечення на доводи позивача та контрозрахунки суми заборгованості.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Так, у зв`язку з неподанням відзиву та не реагуванням відповідачем на позовну заяву до матеріалів справи останнім не було додано належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до приписів ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України України на підтвердження повернення (погашення) кредитних коштів за користування кредитною лінією за Договором №011/2557/469578 від 23.10.2018 про надання банківських послуг та послуг в сфері страхування, що заявлені позивачем до стянення у даній справі.

Отже, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу у розмірі 72871,96 грн обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Фізичної особи-підприємця Мостовенка Олександра Васильовича про стягнення 72871,96 грн за Договором №011/2557/469578 від 23.10.2018 про надання банківських послуг та послуг в сфері страхування.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мостовенка Олександра Васильовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) 72871,96 грн боргу та 1921,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз

Часті запитання

Який тип судового документу № 88928297 ?

Документ № 88928297 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 88928297 ?

Дата ухвалення - 27.04.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 88928297 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 88928297 ?

В Господарський суд Київської області
Попередній документ : 88928295
Наступний документ : 88928299