Рішення № 88927869, 17.03.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.03.2020Справа № 910/18112/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу»

до Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

про визнання договору укладеним

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача Басарт Л.А. (адвокат);

від відповідача не з`явилися.

В судовому засіданні 17.03.2020 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 01.04.2020 року, проте у зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 23.03.2020 року по 24.04.2020 року у відпустці, повний текст рішення підписано у перший робочий день після виходу з відпустки - 27.04.2020 року.

СУТЬ СПОРУ:

19 грудня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 16.12.2019 року до Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку зобов`язати Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» укласти договір та визнати укладеним договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, в редакції викладеній в п. 2 прохальної частини позовної заяви.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в порушення норм діючого законодавства та Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" відмовляється укладати з позивачем договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, чим порушує права та інтереси позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/18112/19 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.01.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання № 14/4-126-20 від 10.01.2020 року "Про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву" Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі № 910/18112/19.

В підготовчому засіданні 21.01.2020 року судом оголошувалася перерва.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 18.02.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/18112/19 до судового розгляду по суті на 17.03.2020 року.

В судовому засіданні 17.03.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 17.03.2020 року не з`явився, при цьому 17.03.2020 року на електронну адресу Господарського суду міста Києва надіслав заяву № 14/4-1557-20 від 16.03.2020 року «Про розгляд справи без участі».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - відповідач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (надалі - позивач, покупець) укладено договір № 2267/16-БО-32 постачання природного газу (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупцю у 2016 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам.

Відповідно до п. 6.1. договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Наказом Мінрегіону від 12.07.2017 року № 173 ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" було внесені до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Листом № 337 від 25.07.2017 року ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" звернулося до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" щодо врегулювання заборгованості з метою участі у процедурі врегулювання заборгованості та укладення договорів реструктуризації.

У відповідь ПАТ НАК "Нафтогаз України" листом № 26-7213/1.8-17 від 03.10.2017 року повідомив про списання неустойки 72 905,34 грн. та готовність за умови надання гарантії реструктурувати заборгованість (основний борг) на загальну суму 3 316 324,60 грн., а саме: за договором постачання природного газу № 3236/15-БО-32 від 19.12.2014 року у розмірі 1 094 498,09 грн., за договором постачання природного газу № 3237/15-КП-32 від 19.12.2014 року у розмірі 1 127 893,44 грн., за договором постачання природного газу № 2267/16-БО-32 від 15.12.2015 року у розмірі 1 093 933,07 грн.

Листом № 455 від 25.10.2019 року ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" направило до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ по договору № 2267/16-БО-32 та оригінал гарантії АТ "Альфа-Банк" № IG27/2019532/DKBO від 25.10.2019 року на залишок боргу 656 360,03 грн.

Втім, ПАТ НАК "Нафтогаз України" листом № 26-6213/1.8-19 року від 07.11.2019 року повернув проект договору при реструктуризацію та оригінал банківської гарантії без оформлення з мотивів нечіткого формулювання в договорі реструктуризації щодо суми заборгованості та того, що реструктуризація повинна бути лише на 60 місяців.

На твердження позивача, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» безпідставно відмовилося підписати договір про реструктуризацію, чим порушило права та інтереси позивача.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Отже, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

30 листопада 2016 року набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 року № 1730-VIII (надалі - Закон), яким регламентовано комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі ст. 2 Закону дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

За положеннями ч. 1 ст. 3 Закону для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Частинами 1-4 ст. 5 Закону передбачено, що реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.

Реструктуризація заборгованості за спожитий природний газ, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, здійснюється шляхом розстрочення на 60 календарних місяців рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення.

На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону.

Виконання зобов`язань теплопостачальної або теплогенеруючої організації за договором про реструктуризацію заборгованості забезпечується шляхом прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду, до комунальної власності якої належить така теплопостачальна або теплогенеруюча організація, та який виступає гарантом виконання такого договору на суму реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої проводиться за рахунок видатків державного бюджету).

Для підприємств, що не належать до комунального сектору економіки, фінансові та/або інші гарантії на суму реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої проводиться за рахунок видатків державного бюджету) надає державний орган, підприємство, установа, організація, до сфери управління якого (якої) належить така теплопостачальна або теплогенеруюча організація, або будь-який вид забезпечення, передбачений законодавством України, на виконання договору реструктуризації надається суб`єктом господарювання, заборгованість якого підлягає реструктуризації, на суму реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої проводиться за рахунок видатків державного бюджету).

Оскільки сторони у даній справі є учасниками процедури врегулювання заборгованості за Законом № 1730, то укладення договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ між ними є обов`язковим в силу вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 4 Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії та користування зазначеним реєстром, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 року № 93, формування та ведення реєстру здійснюється Мінрегіоном шляхом: збирання та оброблення інформації про підприємства; внесення даних до реєстру та змін до них, а також виключення таких даних з реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 222 "Про затвердження Типового договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ" затверджено Типовий договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ.

Наказом Мінрегіону від 12.07.2017 року № 173 ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" було внесені до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Судом встановлено, що ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 173 від 12.07.2017 року було включено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств центрального водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб`єктів господарювання по сумі кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно Закону у розмірі 3 316 324,60 грн., яка складається з обсягу заборгованості, утвореної до 01.07.2016 року, та яка залишилася не погашеною до 31.12.2016 року, за спожитий природний газ згідно договору постачання природного газу № 2267/16-БО-32 від 15.12.2015 року у розмірі 1 093 933,07 грн., договору постачання природного газу № 3236/15-БО-32 від 19.12.2014 року у розмірі 1 094 498,09 грн. та договору постачання природного газу № 3237/15-КП-32 від 19.12.2014 року у розмірі 1 127 893,44 грн.

Запропонований позивачем текст договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ за договором № 2267/16-БО-32 відповідає Типовому договору.

Позивачем отримано від АТ «Альфа-Банк» належним чином оформлену банківську гарантію виконання ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" зобов`язань за договором про реструктуризацію заборгованості та направлено її кредитору.

АТ "Альфа-Банк" має банківську ліцензію № 61 від 05.10.2011 року, видану Національним банком України на право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", до яких входить надання гарантій як кредитна операція, передбачена ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Уніфікованих правил для гарантій, розроблених Міжнародною торговельною палатою.

Банківська гарантія відповідає вимогам ПАТ "НАК "Нафтогаз України", що зазначені в листі № 26-7213/1.8-17 від 03.10.2017 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" кожна із сторін зобов`язана укласти договір про реструктуризацію заборгованості у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня його отримання, якщо сума за таким договором підтверджена актами звіряння між учасниками процедури врегулювання заборгованості.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" виконано всі необхідні дії для укладання договору про реструктуризацію заборгованості за природний газ, передбачені Законом №1730, а саме: товариство з включено до Реєстру; отримано від органу місцевого самоврядування погодження та гарантії виконання ним зобов`язань за договором про реструктуризацію заборгованості; проект договору про реструктуризацію заборгованості складено у відповідності до Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 222; заборгованість, яка включена у проект договору про рекструктуризацію відповідає вимогам Закону № 1730; сума боргу, вказана у проекті договору підтверджена актом звіряння між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів - господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Закон № 1730 - є спеціальним законом, прийнятим з метою поліпшення фінансового становища підприємств теплоенергетики та підприємств водопостачання і водовідведення України, запобігання їх банкрутству та підвищення рівня інвестиційної привабливості шляхом впровадження механізмів врегулювання їх кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії.

Цим законом прямо передбачено обов`язок відповідача укласти договір про реструктуризацію заборгованості у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня його отримання, якщо сума за таким договором підтверджена актами звіряння між учасниками процедури врегулювання заборгованості (ч. 8 ст. 5 Закону № 1730).

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 ГК України, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч. 3 ст. 184 ГК України).

Враховуючи положення ст. 179 Господарського кодексу України, відповідачу не надано права відмови в укладенні договору реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ, а всі розбіжності повинні узгоджуватись відповідно до вимог ст. 181 ГК України, з урахуванням строків, зазначених в ч. 8 ст. 5 Закону № 1730.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні Господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

За приписами ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Суд зауважує, що виходячи з положень ст. 179 ГК України та ст. 5 Закону № 1730, особа, яка отримала договір про реструктуризацію заборгованості (в даному випадку ПАТ "НАК "Нафтогаз України") зобов`язана укласти договір у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня його отримання, якщо сума за таким договором підтверджена актами звіряння між учасниками процедури врегулювання заборгованості. Натомість, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у визначений Законом № 1730 строк не надав заперечень щодо змісту запропонованого договору про реструктуризацію заборгованості, не склав протокол розбіжностей та не уклав договір, тобто не виконав обов`язку, прямо передбаченого в Законі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» виконало всі необхідні дії для укладення договору про реструктуризацію заборгованості за природний газ, передбачені Законом № 1730, а саме: ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії; отримано від банку належним чином оформлену гарантію виконання ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» зобов`язань за договором про реструктуризацію заборгованості та направлено її кредитору; проект договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ складено у відповідності до Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 222; заборгованість, включена у спірний договір, відповідає вимогам Закону № 1730; сума заборгованості за договором підтверджена актом звіряння між позивачем та відповідачем.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати укладеним договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ між Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (ідентифікаційний код 31555944, адреса: 61018, м. Харків, вул. Балакірєва, 3) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720, адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) в наступній редакції:

Типовий договір про

реструктуризацію заборгованості за

спожитий природний газ затверджений

Постановою КМ України від

29.03.2017р. № 222

ДОГОВІР

про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ

м. Київ «__» ____ 2019 року

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» в особі ____________що діє на

підставі _____----------------------------------------------- (далі - кредитор), з однієї сторони,

та Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту, (далі - боржник), з іншої сторони, (далі - сторони), уклали договір про таке.

Предмет договору

1. У порядку та на умовах, визначених договором, кредитор та боржник домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості за спожитий природний газ, використаний боржником для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з опалення та постачання гарячої води, що виникла у боржника перед кредитором станом на 1 липня 2016 р. та не погашена до 31 грудня 2016 р. згідно з договором постачання природного газу від 15.12.2015р. № 2267/16-БО-32 (далі - заборгованість), шляхом розстрочення на 12 календарних місяців без відстрочення її погашення.

2. До складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється згідно з договором, не включаються суми неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань в обсязі 0 (нуль) гривень 00 копійок, нарахованих на заборгованість, в тому числі підтверджені судовим рішенням.

Умови та порядок реструктуризації заборгованості

3. Сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до пунктів 1 і 2 договору, становить 1 093 933 (один мільйон дев`яносто три тисячі дев`ятсот тридцять три) гривні 07 копійок, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, який в обов`язковому порядку додається до договору та є його невід`ємною частиною.

4. Боржник зобов`язується виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену в пункті З договору, шляхом перерахування щомісяця коштів з поточного рахунка боржника на поточний рахунок кредитора рівними частинами починаючи з першого числа місяця, в якому укладено договір, відповідно до графіка погашення заборгованості згідно з додатком, який є його невід`ємною частиною, не пізніше останнього числа відповідного місяця.

5.Зобов`язання боржника із сплати чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок кредитора коштів у строк та сумі, що встановлені графіком погашення заборгованості на відповідний місяць.

6. У разі коли у боржника існує прострочена сума оплати щомісячних платежів за попередні місяці, кредитор зараховує кошти, що надійшли від боржника, як погашення заборгованості за простроченими платежами незалежно від зазначеного в платіжному дорученні, призначення платежу.

7. Боржник має право на дострокове погашення заборгованості.

8. Боржник здійснює перерахування коштів на поточний рахунок кредитора № НОМЕР_10, відкритий в АБ «Укргазбанк», м. Київ, код банку 320478, код кредитора згідно з ЄДРПОУ 20077720.

У разі зміни будь-яких реквізитів відповідна сторона зобов`язана повідомити про це іншій стороні не пізніше трьох календарних днів з дати виникнення змін.

У разі зміни платіжних реквізитів кредитора боржник повинен здійснювати перерахування коштів відповідно до зобов`язань, передбачених договором, з урахуванням нових реквізитів.

Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів боржником посилання на номер договору в призначенні платежу є обов`язковим.

9. Реструктуризація заборгованості боржника станом на « 09» вересня 2019р. забезпечується банківською гарантією згідно абзацу другому частини 4 статті 5 Закону України від 03.11.2016р. № 1730-VIII "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

10. Банк, що надає банківську гарантію, гарантує виконання боржником зобов`язань за договором на суму заборгованості, що підлягає реструктуризації та існує станом на « 10» жовтня 2019р. в розмірі 656360,03 (шістсот п`ятдесят шість тисяч триста шістдесят) гривень 03 коп. Строк дії банківської гарантії - 13 місяців.

11. Відповідальність гаранта перед кредитором обмежується сумою заборгованості (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої здійснюється за рахунок видатків державного бюджету), яка становила станом на 31.12.2016р. 1 093 933,07 (один мільйон дев`яносто три тисячі дев`ятсот тридцять три) гривні 07 копійок та існує станом на « 10» жовтня 2019р. в розмірі 656360,03 (шістсот п`ятдесят шість тисяч триста шістдесят) гривень 03 коп.

Відповідальність сторін

12. За повне або часткове нездійснення платежів згідно з графіком погашення заборгованості у розмірі, що дорівнює сумі тримісячних платежів, кредитор має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, здійснювати заходи щодо дострокового стягнення непогашеної суми заборгованості згідно з договором, нараховувати на непогашену суму заборгованості неустойку (штраф, пеню), проценти річних, інфляційні нарахування.

12.1. Розірвання договору реструктуризації здійснюється шляхом направлення письмового повідомлення боржнику цінним листом з описом вкладення засобами поштового зв`язку на адресу боржника, зазначену в даному договорі.

12.2. Датою розірвання вказаного договору вважається дата отримання боржником письмового повідомлення про його розірвання в порядку, визначеному підпунктом 12.1 пункту 12 цього Договору.

У разі розірвання договору з причин, визначених цим пунктом, або дострокового погашення заборгованості кредитор повинен письмово повідомити про це Мінрегіону протягом п`яти робочих днів з дати розірвання або припинення дії договору.

Форс-мажорні обставини

13. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків згідно з договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, які виникли після укладення договору.

14. Сторона, щодо якої настали форс-мажорні обставини, зобов`язана негайно повідомити про це іншій стороні та протягом 14 календарних днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства.

Вирішення спорів

15. Усі спори, пов`язані з договором, вирішуються шляхом проведення переговорів між сторонами.

16. Якщо спір неможливо вирішити шляхом проведення переговорів, він вирішується у судовому порядку згідно із законодавством.

Інші умови

17. Договір укладається в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін та один примірник для гаранта.

18. Будь-які зміни до договору вносяться шляхом укладення додаткової угоди до нього у письмовій формі. Усі додаткові угоди до договору є його невід`ємними частинами.

19. Сторони підтверджують, що договір підписано ними з усвідомленням його предмета та умов, а також уповноваженими на його підписання представниками сторін.

20. Кредитор має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України, а також є платником податку на додану вартість.

Боржник має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України, а також є платником податку на додану вартість.

Строк дії договору

21. Договір набирає чинності з моменту підписання і діє 12 місяців.

22. У разі дострокового погашення заборгованості договір вважається виконаним.

Місцезнаходження та банківські реквізити сторін

Кредитор

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» вул. Б. Хмельницького, 6 м. Київ, 01601, Україна, код ЄДРПОУ 20077720

Поточний рахунок UA НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк» м. Київ, код банку 320478

ІПН 200777226658

телефон (044 )586-35-17, Факс (044) 586-33-10

______ ______

(підпис уповноваженої особи) (ініціали та прізвище)

М.П.

Боржник ТОВ «Котельні лікарняного комплексу»

Адреса - 61018, м. Харків,

вул. Балакірєва,3

Код ЄДРПОУ 31555944

Рахунок № UA НОМЕР_5 в Філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» м. Харків, код банку 351823.

Рахунок № UA НОМЕР_6 в АТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Київ, код банку 300346.

Тел. НОМЕР_7 ; факс НОМЕР_8

ІПН НОМЕР_9

Директор ______ ОСОБА_1

М.П.

Додаток до договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ за договором постачання природного газу від 15.12.2015р. № 2267/16-БО-32.

ГРАФІК погашення заборгованості за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з опалення та постачання гарячої води, що виникла станом на 1 липня 2016 р. та не погашена до 31 грудня 2016 року.

Загальна сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ за договором постачання природного газу від 15.12.2015р. № 2267/16-БО-32 , становить 1 093 933 (один мільйон дев`яносто три тисячі дев`ятсот тридцять три) гривні 07 копійок.

Згідно графіка з вересня 2017р. по вересень 2019р. сума 437 573,04 грн. була сплачена Боржником.

Залишилось до сплати 656 360,03 грн., які Боржник повинен сплатити рівними частинами по 54696,67 грн. кожного місяця з початку дії договору на протязі 12 місяців.

Боржник ТОВ «Котельні лікарняного комплексу»

Директор _____ ОСОБА_1

М.П.

Кредитор ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"

_____ _______

(підпис уповноваженої особи) (ініціали та прізвище) М.П.».

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720, адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (ідентифікаційний код 31555944, адреса: 61018, м. Харків, вул. Балакірєва, 3) судовий збір - 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.04.2020р.

Суддя О.В. Котков