Рішення № 88924096, 23.04.2020, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа №709/230/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 квітня 2020 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання – Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом заступника начальникаЗолотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, Державної екологічної інспекції центрального округу, до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству, –

в с т а н о в и в:

Заступник начальника Золотоніської місцевої прокуратури (далі – позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області в інтересах держави в особі Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, Державної екологічної інспекції центрального округу до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби.

В обґрунтування позову зазначалося, що відповідач вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2019 року у справі № 709/1180/19 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, а саме у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду рибному господарству України. Вказаним злочином завдано державі матеріальної шкоди, яку відповідач на даний час відшкодував частково у розмірі 1000,00 гривень, а інша частина завданих збитків не відшкодована. У зв`язку з цим позивач в порядку ст. 56 ЦПК України звернувся до суду та просив стягнути з відповідача завдану вчиненим ним кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду, заподіяну незаконним виловом риби, у розмірі 13473,00 гривень.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 березня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання учасники не з`явилися. Від прокурора Ковдій І.С. надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій остання позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.с. 33). Представники Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області та Державної екологічної інспекції центрального округу у судове засідання не з`явилися з невідомих причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 31, 32). Відповідач викликався до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 24-25), однак до суду не прибув, відзиву на позовну заяву не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав.

На підставі ст. 280 ЦПК України у зв`язку з неявкою відповідача у судове засідання і неповідомлення ним про причини неявки, за відсутності відзиву відповідача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2019 року у справі № 709/1180/19 відповідача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, тобто у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду. Зокрема, відповідач в період часу із 19:30 по 21:30 18 квітня 2018 року, діючи зі злочинним умислом, у порушення вимог п.п. 3.15, 4.13.3 "Правил любительського та спортивного рибальства", затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за

№ 269/3562, без належного дозволу, умисно, протиправно займався незаконним рибним добувним промислом у акваторії Сулинської затоки в районі с. Кліщинці Чорнобаївського району Черкаської області, в забороненому для любительського та спортивного рибальства місці, використовуючи заборонене знаряддя лову - тририбальські сітки, в результаті чого добув велику кількість риби цінної породи: карась сріблястий в кількості 116 штук, вартістю 30,00 гривень за

1 штуку, на загальну суму 3480,00 гривень; плітка в кількості 35 штук вартістю 150,00 гривень за

1 штуку, на загальну суму 5250,00 гривень; лящ в кількості 7 штук, вартістю 301,00 гривень за

1 штуку, на загальну суму 2107,00 гривень; плоскирка в кількості 7 штук, вартістю 141,00 гривень за 1 штуку, на загальну суму 987,00 гривень, білизна в кількості 2 штуки, вартістю 602,00 гривень за 1 штуку, на загальну суму 1204,00 гривень; сазан (короп) в кількості 2 штуки, вартістю

602,00 гривень за 1 штуку, на загальну суму 1204,00 гривень; чехонь в кількості 1 штука, вартістю 241,00 гривень, в результаті чого своїми незаконними діями завдав істотну шкоду охоронюваним інтересам держави згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 541 від 24 липня

2013 року, яка полягає у незаконному вилові великої кількості цінних порід риби. Загальний розмір матеріальної шкоди - 14473,00 гривень.

Згідно з листом Державної екологічної інспекції центрального округу від 23 січня

2020 року № 07-18/219 остання не вживала заходів реагування щодо захисту інтересів держави шляхом ініціювання питання про стягнення збитків, завданих тваринному світу від незаконного вилову риби відповідачем, у зв`язку з обмеженими фінансовими можливостями для сплати судового збору (а.с. 8).

Кліщинська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області у листі від 17 січня 2020 року № 26 до повідомила Чорнобаївський відділ Золотоніської місцевої прокуратури про те, що заходи представницького характеру на відшкодування збитків, заподіяних незаконним виловом риби ОСОБА_1 , не вживалися (а.с. 9).

Відповідачем частково відшкодовано матеріальні збитки у розмірі 1000,00 гривень, що підтверджується крпією квитанції № 15 від 29 травня 2019 року (а.с. 35).

Зі змісту листа Кліщинськї сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 23 квітня 2020 року № 172 вбачається, що кошти від ОСОБА_1 у розмірі 13473,00 гривень за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, до бюджету сільської ради не надходили (а.с. 36).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня

1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради на їх території здійснюють контроль та заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, що знаходяться у власності держави.

Статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до делегованих повноважень місцевих рад належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів.

Згідно ст. 29 Бюджетного кодексу України, до складу доходів Державного бюджету України належать 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим -

20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Згідно зі ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються державний, АРК, та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, до яких, серед іншого, зараховуються кошти за шкоду, заподіяну порушеннями законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності.

Отже, збитки, завдані відповідачем навколишньому природному середовищу, підлягають зарахуванню до фонду охорони навколишнього природного середовища та подальшому розподілу органами казначейства.

З огляду на зазначені положення діючого законодавства та беручи до уваги те, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу вчинено в акваторії Сулинської затоки на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Сулинський" у районі с. Кліщинці Чорнобаївського району Черкаської області, тобто на території Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, саме зазначена сільська рада уповноважена здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Враховуючи встановлення вироком суду вини відповідача у вчиненому кримінальному правопорушенні, небажання в добровільному порядку погашати збитки вчиненим ним кримінальним правопорушенням, позовні вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби підлягають до задоволення у повному обсязі. При цьому кошти підлягають стягненню на користь держави в особі Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, з-поміж іншого, позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Водночас п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на задоволення позовних вимог з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2102,00 гривень.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов заступника начальника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, Державної екологічної інспекції центрального округу до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству, – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , на користь держави в особі Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області 13473,00(тринадцять тисяч чотириста сімдесят три гривні 00 копійок) гривень до спеціального фонду бюджету Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 36782468,

р/р UA488999980333169331000023511, МФО 820172, УК в Чорн. р-н/Кліщинська, код платежу 24062100).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначйство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В. Чубай