Вирок № 88920023, 21.04.2020, Старобільський районний суд Луганської області

21.04.2020

Провадження № 1-кп/431/196/20

ЄУН № 431/779/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі головуючого-судді Форощука О.В.,

при секретарі Хорольської І.Ю.,

за участі прокурора Гуртового Б.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старобільськ, Луганської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, проходить військову службу за контрактом та перебуває на посаді розвідника відділення розвідувального взводу розвідувальної роти, військовою частини А1035, військове звання – солдат, зареєстрований та фактично проживає за адресою, АДРЕСА_1

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

Встановив:

21.12.2019 року співробітниками поліції було запрошено до відділу поліції ОСОБА_1 , для проведення опитування за фактом крадіжки, яку останній вчинив в нічний час, 20.12.2019 року, після чого останній дав добровільну згоду на це та направився до відділу поліції. Далі ОСОБА_1 прийшов до відділу поліції, після чого оперуповноваженим Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_1 був запрошений до кімнати прийому громадян Старобільського ВП для опитування його за фактом крадіжки з торгівельного ларька розташованого поблизу ТЦ «Астра», за адресою, вул.. Шевченка, м. Старобільськ.

Під час надання пояснень про обставини виявленого кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України, 21.12.2019 року о 18.04 ОСОБА_1 , знаходячись у кімнаті прийому громадян Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, розуміючи та усвідомлюючи при цьому, що оперуповноважений Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , є посадовою особою Національної поліції України та одночасно представником влади, тобто наділений повноваженнями з виявлення кримінальних правопорушень, доставку до відділу поліції осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та здійснення провадження у випадках і порядку, визначених Законом України «Про Національну поліцію України» та КУпАП, маючи умисел на пропозицію надання службовій особі правоохоронного органу неправомірної винагороди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто запропонував та надає неправомірну винагороду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, реалізуючи при цьому свій злочинний умисел, запропонував та намагався передати неправомірну вигоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень оперуповноваженому Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 , спочатку намагаючись передати їх в руки працівнику поліції, а в подальшому поклавши їх в стіл у кімнаті прийому громадян Старобільського ВП ГУНП України в Луганській області, для того щоб співробітник поліції всупереч своїм посадовим обов`язкам допоміг йому залишити приміщення Старобільського ВП ГУНП України в Луганській області з метою подальшої втечі ОСОБА_1 .

Після цього, оперуповноважений Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , про вказані незаконні дії ОСОБА_1 рапортом повідомив начальника Старобільського ВП ГУНП України в Луганській області.

В подальшому, при проведенні огляду місця події в кімнаті прийому громадян Старобільського ВП ГУНП України В Луганській області працівниками поліції на столі були виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, а саме купюри Національного банку України номіналом двісті гривень – 10 штук: КЄ 4435164, ЄВ 51311801, ТВ 4581458, ПБ 8571030, УН 5186197, КН 6669420, КЄ 6530595, КЖ 4811903, ТА 6678889, ЦБ 2202803, які громадянин ОСОБА_1 при вищевказаних обставинах надав службовій особі правоохоронного органу в якості неправомірної вигоди, а саме оперуповноваженому ВКП Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, старшому лейтенанту поліції Лутовичу Е.І.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав себе винним та зазначив, що дійсно пропонував та надав грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) гривень в якості неправомірної вигоди, а саме оперуповноваженому ВКП Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, старшому лейтенанту поліції Лутовичу Е.І., для того щоб той відпустив його в Старобільського ВН ГУНП України в Луганській області, щиро розкаюється у скоєному.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, суд находить їх достатніми та істинними.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.369 КК України, як у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, що підпадає під положення ст.. 45 КК України, а саме в пропозиції надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку лікарів: нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває, відносно обвинуваченого Старобільським районним судом Луганської області постановлено 11.03.2020 року вирок за ч. 3 ст. 185 КК України, засуджений до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши йому випробувальний строк 2 роки. На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1 обо`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою. Вирок суду не набрав законної сили.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире розкаяння в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Беручи до уваги викладене, враховуючи всі пом`якшувальні і відсутність обтяжуючих провину обвинуваченого обставин, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у вигляді штрафу в межах санкції статті 369 ч. 1 КК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

На підставі ч. 1 ст. 96-2 цього Кодексу спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що гроші, які використовувались обвинуваченим ОСОБА_1 в результаті вчинення злочину на підставі ч.9 ст.100 КПК України, підлягають спеціальній конфіскації у власність держави, скасувавши відповідний арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Старобільського районного суду від 28.01.2020 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в доход держави у розмірі 750 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 12 750 гривень.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України даний вирок виконувати самостійно.

Речові докази – відеозапис від 21.12.2019 року, де зафіксований момент пропонування та надання неправомірної вигоди оперуповноваженому ВКП Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, старшому лейтенанту поліції Лутовичу ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , який був записаний на оптичний носій інформації DVD-R 4,7 GB, який долучений до матеріалів кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

- грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, а саме купюри Національного банку України номіналом двісті гривень – 10 штук: КЄ 4435164, ЄВ 51311801, ТВ 4581458, ПБ 8571030, УН 5186197, КН 6669420, КЄ 6530595, КЖ 4811903, ТА 6678889, ЦБ 2202803, на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати у кримінальному провадженні спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави вищевказані грошові кошти, які зберігаються в матеріалахкримінального провадження.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя О.В. Форощук