Ухвала суду № 88919393, 10.04.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1272/20

6/415/138/20

УХВАЛА

10 квітня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Грибанової Л.О.,

за участю секретаря Гаврилюк Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -

УСТАНОВИВ

20 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, вказуючи, що 05 жовтня 2016 року ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області його тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України, до виконання ним зобов`язань, покладених на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. №4878 від 10.06.2016 р. Заявник посилається на те, що ніколи не змінював своєї адреси проживання за місцем прописки ( АДРЕСА_1 ) і, навіть, ніколи не перебував у Луганській області до 20.06.2019 року. Лисичанський ДВС, начебто, повідомив заявника про відкриття виконавчого провадження на фіктивну адресу: АДРЕСА_2 . Заявник, проживаючи в місті Києві, не отримував і не міг отримати повідомлення про відкриття виконавчого провадження. Окрім того, заявнику не було відомо і про постановлену ухвалу Лисичанського міського суду від 05.06.2016 року про обмеження його у праві виїзду за межі України. Про незаконні дії Лисичанської ДВС він дізнався коли державна прикордонна служба відмовила йому у виїзді за кордон і вказала на вказану ухвалу Лисичанського міського суду. Лисичанський ДВС не виконав вимоги статті 24 ЗУ «Про виконавче провадження» та відкрив виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника, з порушенням правил територіальної діяльності за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника в іншому виконавчому окрузі. Через вказані обставини, заявник звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом проти незаконних дій Лисичанської ДВС та до Печерського районного суду міста Києва з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса Бондар Ірини Михайлівни за реєстровим номером 4878 від 10 червня 2016 року, таким що не підлягає виконанню. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2019 року позов ОСОБА_1 задоволено та визнано протиправною та скасовано постанову Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 19 серпня 2016 року про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, винесені у виконавчому провадженні №ВП51973305. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 10 червня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною та зареєстрований у реєстрі за №4878 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» грошових коштів за кредитним договором №SAMDN03000010096373 від 17 листопада 2006 року в розмірі 277963,13 грн. Заявник просить скасувати тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України, оскільки після постановлення вищевказаних рішень судів не залишилось жодних підстав обмежувати його у праві виїзду за межі України.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, справу просив розглядати за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, про що надав відповідну письмову заву.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, про причину неявки суд не повідомив.

Державний виконавець Лисичанського МВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, про причину неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 10 червня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 4878 за договором №SAMDN03000010096373 про відкриття картрахунку і обслуговуванні платіжної картки від 17.11.2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк».

19 серпня 2016 року державним виконавцем Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№51973305 за виконавчим написом №4878 від 10.06.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів у сумі 279663,13 грн.

Відповідно довідки про реєстрацію місця проживання особи №41054052 від 09.07.2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 22 липня 1983 року по теперішній час.

05 жовтня 2016 року Лисичанським міським судом Луганської області задоволено подання державного виконавця Лисичанського міського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Луганській області Безволенко А.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 та тимчасово обмежено управі виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 , до виконання зобов`язань покладених на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. №4878 від 10.06.2016 р. Заборгованість ОСОБА_1 на 09.09.2016 р. складала 279663,13 грн.

Заявник звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом проти незаконних дій Лисичанської ДВС.

Окружний адміністративний суд міста Києва виніс рішення №640/12290/19 від 20 вересня 2019 року про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №51973305 від 19.08.2016 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів у сумі 279663,13 грн., яким визнав протиправною та скасував постанову Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 19 серпня 2016 року про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, винесені у виконавчому провадженні №ВП51973305.

Окрім того, заявник звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса Бондар Ірини Михайлівни за реєстровим номером 4878 від 10 червня 2016 року, таким що не підлягає виконанню.

Печерський районний суд міста Києва виніс рішення по справі №755/10512/19-ц від 27 листопада 2019 року, в якому визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 10 червня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною та зареєстрований у реєстрі за №4878 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» грошових коштів за кредитним договором №SAMDN03000010096373 від 17 листопада 2006 року в розмірі 277963,13 грн.

17 січня 2020 року заявник звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 05 жовтня 2016 року у цивільній справі за поданням Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 05 жовтня 2016 року у цивільній справі за поданням Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Відповідно до частин 1-3, 5 ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Оскільки, після рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2019 року та рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року, не залишилось жодних підстав обмежувати ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, та враховуючи те, що дії Лисичанського ДВС визнані судом протиправними, а постанови такими, що підлягають скасування, виконавчий напис нотаріуса визнано судом таким, що не підлягає виконанню, тому заходи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Заяву ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України задовольнити.

Скасувати заходи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, застосовані ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 05 жовтня 2016 року, до громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України зазначений строк продовжується на строк дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями).

СУДДЯ Л.О.ГРИБАНОВА