Ухвала суду № 88918334, 08.04.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2020 Справа №607/19785/14-а

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Дзюбича В.Л.

за участю секретаря Грабської Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі, третя особа Управління Державної автомобільної інспекції в Тернопільській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання сплатити невиплачену частину пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, виходячи із заробітку одержаного в зоні відчуження в 1986 році та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986 році на підставі довідки від 29.12.2006 року №13/110 виданої УДАІ УМВС України в Тернопільській області. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі ( код ЄДРПОУ: 21157094; м.Тернопіль вул.Руська, 17) починаючи з 26 травня 2014 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) невиплачену частину пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, виходячи із заробітку одержаного в зоні відчуження в 1986 році на підставі довідки виданої Управлінням Державтоінспекції Управління внутрішніх справ України в Тернопільській області від 29.12.2006 року №13/110.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, третя особа Управління Державної автомобільної інспекції в Тернопільській області про зобов`язання сплатити невиплачену частину пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання,виходячи із заробітку, одержаного в зоні відчуження в 1986 році за період з 01.01.2012 року по 25.04.2014 року ухвалою суду від 03 квітня 2015 року залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 22 квітня 2015 року виправлено описку, допущену у постанові Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2015 року у адміністративній справі №607/19785/14-а, та вказано в п`ятому абзаці описової частини постанови наступне: «Третя особа – представник Управління Державної автомобільної інспекції в Тернопільській області у судовому засіданні пояснила, що на вимогу УПФ України м.Тернополя та згідно наданого УПФ України в м.Тернополі взірця бланку довідки про сумарну оплату праці осіб, які працювали в Чорнобильській зоні відчуження, управлінням ДАІ УМВС України в Тернопільській області була надана до УПФ України в м.Тернополі довідка вказаного взірця від 29.12.2006 р. №13/110 про сумарну розрахункову заробітну плату (2599.67 грн.) ОСОБА_1 за його роботу (19 днів) в Чорнобильській зоні відчуження, на підставі діючих на той час в особовій справі ОСОБА_1 документів та інших відповідно завірених копій первинних документів та іншої в той час документації наданої ВІТ при УМВС України в Тернопільській області.» замість – «Третя особа – представник Управління Державної автомобільної інспекції в Тернопільській області в судове засідання не з”явився з невідомої суду причини, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку».

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2015 року залишено без змін.

13 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про роз`яснення постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2015 року. В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що з 01 вересня 2019 року відповідач відмовився нараховувати йому пенсію на підставі довідки виданої Управлінням Державтоінспекції Управління внутрішніх справ України в Тернопільській області від 29 грудня 2006 року №13/110, змінивши розмір заробітної плати, що вказаний у зазначеній довідці у бік його зменшення. Дані дії відповідач мотивував тим, що у постанові суду від 23 квітня 2015 року не вказано чітко розмір заробітної плати, з якого підлягає обчисленню пенсія, що належить до нарахування. Із врахуванням наведеного, просить роз`яснити постанову суду від 03 квітня 2015 року та зазначити з якої саме суми заробітної плати повинен відповідач нараховувати та виплачувати йому пенсію на підставі сумарної бухгалтерської довідки №13/110 від 29 грудня 2006 року про заробітну плату, отриману за час перебування у зоні відчуження.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`вився, подав клопотання в якому просить справу розглядати у його відсутності у зв`язку із запровадженням на території області карантинних заходів. Заяву про роз`яснення постанови суду підтримує та просить її задовольнити.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи належно повідомлявся.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що заява про роз`яснення постанови суду до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Тобто, роз`яснення рішення є одним із способів усунення його недоліків, які в подальшому можуть викликати певні ускладнення при його виконанні або взагалі перешкодити виконанню судового рішення.

Підставою для подання заяви про роз`яснення рішення є його незрозумілість. Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, в також(або) для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз`яснює своє рішення, не змінюючи про цьому його змісту.

При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Так, згідно п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому клопотання про роз`яснення рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Зі змісту постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2015 року у справі №607/19785/14-а вбачається, що в мотивувальній частині вказаного рішення суду відображено аналіз фактичних обставин справи, оцінку доказів, зазначено підстави вирішення справи, а резолютивна частина рішення є чіткою, зрозумілою та не припускає різного тлумачення.

Вказаним судовим рішенням зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі починаючи з 26 травня 2014 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену частину пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, виходячи із заробітку одержаного в зоні відчуження в 1986 році на підставі довідки виданої Управлінням Державтоінспекції Управління внутрішніх справ України в Тернопільській області від 29.12.2006 року №13/110.

При цьому, у довідці №13/110, що видана ОСОБА_1 Управлінням Державтоінспекції Управління внутрішніх справ України в Тернопільській області 29 грудня 2006 року, чітко визначено перелік складових та розмір заробітної плати, яку отримував позивач за період роботи у зоні відчуження та з якої були нараховані та сплачені страхові внески і як, вбачається із матеріалів справи, відповідач з моменту набрання постановою суду від 03 квітня 2015 року законної сили та до 01 вересня 2019 року виплачував позивачу пенсію, виходячи із розміру заробітної плати, що вказана у зазначеній довідці.

Вказане свідчить про те, що постанова суду від 03 квітня 2015 року була для сторін чіткою та зрозумілою, а її виконання до 01 вересня 2019 року не викликало у відповідача жодних труднощів.

У поданій заяві про роз`яснення рішення суду ОСОБА_1 фактично просить роз`яснити не постанову суду та мотиви її ухвалення, а порядок її виконання, що на переконання суду призведе до зміни змісту судового рішення та дослідження і вирішення питань, які не були предметом судового розгляду, а встановлення порядку виплати пенсії при виконанні судового рішення, не є роз`ясненням судового рішення в розумінні норм КАС України.

Посилання позивача на те, що відповідач з 01 вересня 2019 року зменшив розмір заробітної плати, вказаний у довідці №13/110 від 29 грудня 2006 року, з якої повинен нараховувати йому пенсію, не є належною підставою для роз`яснення судового рішення з мотивів його незрозумілості.

За таких обставин, приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що резолютивна частина постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2015 року є чіткою та зрозумілою і не припускає різного тлумачення, на виконання зазначеного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області проводило перерахунок та виплату пенсії позивачу, а тому суд приходить до переконання, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі, третя особа Управління Державної автомобільної інспекції в Тернопільській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання сплатити невиплачену частину пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, виходячи із заробітку одержаного в зоні відчуження в 1986 році та відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 241, ч.3 ст. 243, 248, 254, п.16 ч.1 ст.294, ст.295 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі, третя особа Управління Державної автомобільної інспекції в Тернопільській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання сплатити невиплачену частину пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, виходячи із заробітку одержаного в зоні відчуження в 1986 році та відшкодування моральної шкоди -відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

СуддяВ. Л. Дзюбич