Рішення № 88917290, 24.04.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 490/1630/18 провадження №2/489/1220/20

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області УДВС України, Державного підприємства «Сетам» (далі – ДП «Сетам»), ОСОБА_2 , третя особа – Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки недійсними

встановив:

У березні 2018 року позивач звернувся до Центрального районного суду міста Миколаєва до відповідачів з позовом в якому просить суд поновити строк позовної давності, визнати недійсними прилюдні (електронні) торги проведені 19.07.2017 ДП «Сетам», що оприлюднені протоколом №272746 та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів Герман О.С., скасувати державну реєстрацію права власності набувача житлового будинку з земельною ділянкою по АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що 30.04.2008 між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 був укладений Договір відновлювальної кредитної лінії №640/402-К402, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості у сумі 155 000,00 дол. США строком до 29.04.2023. В забезпечення вказаного договору було укладено іпотечний договір, за умовами якого позичальник передав Банку в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який належав позивачу. За договором поруки №640/402-П402 від 30.04.2008 позивач взяв на себе зобов`язання солідарно відповідати за невиконання ОСОБА_3 зобов`язань за кредитним договором.

Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07.09.2016 з ОСОБА_3 та позивача в солідарному порядку стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 307 178,44 дол. США та судовий збір у розмірі 123 879,23 грн. На підставі вказаного рішення було відкрито виконавче провадження №53228284.

19.07.2017 були проведені електронні торги та реалізовано майно: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 з земельною ділянкою. Відповідно до висновку про оцінку та повідомлення про результати оцінки майна від 03.05.2017 вартість вказаного житлового будинку складає 708 300,00 грн., проте останній був виставлений на продаж з електронних торгів за ціною 566 640,00 грн., що свідчить про протиправну уцінку майна на 20%.

Крім того електронні торги були проведенні з порушенням Тимчасового порядку, оскільки повинні були бути закінченими у 18:00:00, в той час як остання цінова пропозиція зафіксована о 18:28:22.

Також при проведенні торгів були порушення права і законні інтереси позивача, оскільки останній не був ознайомлений з інформаційним повідомленням про електронні торги, що перешкодило йому подати заявки на участь, сплатити гарантійні внески та запропонувати відповідну цінову пропозицію під час їх проведення.

Строк для оскарження проведення електронних торгів пропущений позивачем, оскільки в період з 11.01.2017 по 01.12.2017 він був відсутнім у м. Миколаїв, про проведення торгів дізнався лише 09.02.2018, після ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного, оскільки спірні електронні торги були проведенні з порушеннями, позивач був вимушений звернутись до суду з цим позовом.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 20.03.2018 відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в прядку загального позовного провадження.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 26.09.2018 за ініціативою суду витребувано з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України матеріали виконавчого провадження на огляд у судове засідання або належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження для доручення до справи №53228284.

Протокольною ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 06.12.2018 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 29.11.2019 справу передано до Ленінського районного суду міста Миколаєва на розгляд за підсудністю.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 20.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Від представника відповідача ДП «Сетам» надійшов відзивв якому він просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість, з урахуванням того, що спірні електронні торги з боку ДП «Сетам» були проведенні у відповідності до вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5. Крім того, також представник просив суд врахувати, що дії державного виконавця, не пов`язані з правилами проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Відповідач ОСОБА_2 надала до суду відзив на позовну заяву в якому просить у задоволення позову відмовити, посилаючись на те, що посилання позивача на неотримання документів виконавчого провадження є безпідставним та спростовується матеріалами виконавчого провадження. Вказане свідчить, що позивач був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження №53228284, про накладення арешту на майно, призначення суб`єкта оціночної діяльності, результати оцінки майна, а також про проведення електронних торгів. Спірні електронні торги були проведенні у відповідності до вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, за такого, відсутні підстави для визнання їх недійсними. Крім того, відповідач просить застосувати до позовних вимог строки позовної давності.

Відповідач Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області УДВС України правом на подання відзиву на позов не скористався.

Представник третьої особи надав до суду пояснення в яких просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість, оскільки реалізація спірного майна відбулась відповідно до Порядку реалізації арештованого майна та з врахуванням Закону України «Про іпотеку», тому твердження позивача, щодо порушення порядку проведення електронних торгів та порядку уцінки майна не відповідає дійсності. За такого, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.

Судом було встановлено, що 30.04.2008 між АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_3 був укладений Договір відновлювальної кредитної лінії №640/402-К402, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості у сумі 155 000,00 дол. США на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру призначення зі сплатою відсотків за його використання у розмірі 13,5% річних. Термін повернення кредиту – 29.04.2023.

За договором поруки №640/402-П402 від 30.04.2008 позивач взяв на себе зобов`язання солідарно відповідати за невиконання ОСОБА_3 зобов`язань за кредитним договором.

В забезпечення вказаного договору, 30.04.2008 було укладено іпотечний договір, за умовами якого позивач передав Банку в іпотеку нерухоме майно – житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами і будівлями, загальною площею - 43,1 м.кв., житловою площею – 39,4 м.кв. та земельну ділянку площею 685,00 м. кв., кадастровий номер 4810136900:01:003:0008,що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ,

Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07.09.2016 з ОСОБА_3 та позивача в солідарному порядку стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 307 178,44 дол. США та судовий збір в рівних частинах, по 61 939,62 грн. з кожного.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Романчук В.Ю.(далі – державний виконавець) від 04.01.2017 відкрито виконавче провадження №55228284з примусового виконання виконавчого листа №2, виданого Ленінським районним судом міста Миколаєва на виконання вищевказаного рішення суду.Матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що копію вказаної постанови позивач отримав 17.01.2017.

Постановою державного виконавця від 28.02.2020 проведено опис та накладено арешт на житловий будинок та земельну ділянку, загальною площею 685,00 м.кв., кадастровий номер 4810136900:01:003:0008, за адресою: АДРЕСА_1 .

29.03.2017 державним виконавцем було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено ТОВ «Українська експертна група» та доручено надати звіт (висновок) про ринкову вартість описаного майна.

11.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» надало висновок про вартість майна – вищевказаного житлового будинку, згідно якого ринкова вартість останнього, станом на 11.04.2017, становила 708 300,00 грн.

03.05.2017 державним виконавцем направлено лист за вих. №2.1-33/2503 на адресу позивача, в якому повідомлено про проведену оцінку спірного нерухомого майна.Також у листі роз`яснено, що відповідно до частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Згідно матеріалів виконавчого провадження, вказаний лист було отримано позивачем 10.05.2017.

11.05.2017 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на адресу Миколаївської філії ДП «Сетам» було направлено заявку на реалізацію арештованого майна.

23.05.2017 ДП «Сетам» направило на адресу позивача лист за вих. №4850/18-18-17, в якому повідомлено про реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів з зазначення дати й часу їх проведення (16.06.2017 о 09:00), та початкової ціни продажу майна (708 300,00 грн.).

Згідно протоколу №263239 проведення електронних торгів, 16.06.2017 електронні торги з реалізації вищевказаного житлового будинку та земельної ділянки не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. Стартовою ціною лота вказано 708 300,00 грн.

20.06.2017 ДП «Сетам» направило на адресу позивача лист за вих. №5961/18-18-17, в якому повідомлено про реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів з зазначення дати й часу їх проведення (19.07.2017 о 09:00), та початкової ціни продажу майна (566 640,00 грн.).

19.07.2017 були проведені електронні торги з реалізації арештованого майна. Згідно протоколу №272746 проведення електронних торгів, стартовою ціною лоту вказано 566 640,00 грн., час початку торгів 09:00 год., а час завершення 18:33 год. Переможцем торгів визначено учасника №7 ( ОСОБА_2 )

08.08.2017 державним виконавцем було винесено постанову про зняття арешту з майна, якою скасовано арешт з житлового будинку, загальною площею 43,1 кв.м. з земельною ділянкою, площею 0,0685 га, кадастровий номер 4810136900:01:003:0008, за адресою: АДРЕСА_1 .

У постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 у справі №668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18.11.2015 у справі № 6-1884цс15, від 25.11.2015 у справі № 6-1749цс15, від 13.04.2016 у справі № 6-2988цс15, від 29.06.2016 у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29.11.2017 у справі № 6-231цс17.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (частина п`ята статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна, сторони виконавчого провадження мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення про такі результати.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.

Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою - третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).

Разом з тим, оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Відповідно до вищенаведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Згідно з пунктом 2 розділу VII «Особливості реалізації окремих видів майна» Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 за №2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431 (далі – Порядок), реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку». Строк підготовки до електронних торгів під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів. Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Пунктом 1 розділу VIIІ «Оформлення результатів електронних торгів» Порядку передбачено, що після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди Організатору, яку повинен сплатити переможець електронних торгів, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця. У протоколі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує його особу, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності). У разі визнання електронних торгів такими, що не відбулися, у протокол електронних торгів вноситься відповідна підстава. До протоколу електронних торгів можуть бути внесені й інші відомості.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку, електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електрон:-: торги день. Електронні торги проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години. Якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до завершення строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, електронні торги автоматично продовжуються на 10 хвилин від часу подання останньої цінової пропозиції, але не пізніше 22-ї години. Електронні торги підлягають продовженню також у випадку, якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до закінчення десятихвилинного часу їх продовження, але не довше часу, встановленого в абзаці другому цього пункту.

Із Протоколу проведення електронних торгів №272746 вбачається, що учасником № 3 було зроблено ставку о 17:56:59 (у відповідності до Порядку, торги продовжуються на 10 хвилин - до 18:06:59). Надалі учасниками були запропоновані ставки, що продовжували електронні торги на 10 хвилин, а саме о 18:02:42, 18:08:55, 18:08:55 надійшла цінові пропозиції від учасника № 4, а о 18:23:50 від учасника №3. Таким чином, електронні торги завершились о 18:33:50 годині.

Отже, послання позивача щодо порушення процедури проведення електронних торгів по лоту №22226 є безпідставними та необґрунтованими.

Доводи позивача про те, що реалізація майна з електронних торгів відбулась за ціною, значно нижчою від реальної вартості, суд оцінює критично, оскільки неодноразово Верховний Суд України у власних постановах, зокрема № 6-116цс12, №6-174цс12, №6-547цс16, 6-2677цс16 висловлював правові висновки, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом України «Про виконавче провадження» (стаття 57 Закону).

Відповідно до постанови Верховного Суду по справі № 910/10136/17 від 02.05.2018, підставою для визнання електронних торгів недійсними може бути лише порушення порядку їх проведення, а дії державного виконавця у виконавчому провадженні, в тому числі щодо оцінки майна, мають самостійний порядок оскарження і не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними. Визначення вартості майна не входить до предмету доказування в справах про визнання електронних торгів недійсними, оскільки результати оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосіб та порядок оскарження.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Саме таку позицію Верховний Суд виклав також у постановах від 06.032018 по справі № 309/3860/13-ц та від 25.04.2018 по справі № 344/7799/15-ц.

Таким чином, вимоги про незгоду з оцінкою майна повинні розглядатись як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретна особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження, у зв`язку із чим покликання позивача на цю обставину, не може бути підставою для визнання недійсними прилюдних (електронних) торгів.

Що стосується посилання позивача на те, що він не був належним чином повідомлений про проведення прилюдних торгів, суд вважає, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Таких по суті висновків у своїй сукупності дійшов Верховний Суд України у постановах від 17.12.2014 № 143цс14, від 18.11.2015 № 6-1884цс15 та від 13.04.2016 № 6-2988цс15.

Разом з тим, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що при проведенні електронних торгів відбулось порушення вимог Порядку, чинного на момент проведення спірних електронних торгів, та доказів того, що ці порушення вплинули на результати торгів і права та законні інтереси позивача порушені.

За таких обставин, електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна відбулися з дотриманням процедури їх проведення, а факти порушення прав і законні інтереси особи, яка оспорювала ці торги та яка є боржником у зобов`язанні, не знайшли свого підтвердження належними доказами.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з їх не доведеністю позивачем по суті, то підстав для відмови у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності немає, оскільки це є самостійною підставою для відмови у його задоволенні.

Щодо клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Губницької-Степанової А.О. від 21.04.2020 про відкладення розгляду справи через оголошення в України карантину, суд вважає його безпідставним, оскільки розгляд справи здійснюється у письмовому провадження і жодна із сторін не заявляла клопотання в порядку частини п`ятої статті 279 ЦПК України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 13, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки недійсними відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Ленінський районний суд м. Миколаєва або безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно пункту 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач:Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області УДВС України, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1;

відповідач:Державне підприємство «Сетам», місцезнаходження: м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6;

відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

третя особа: Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Повний текст судового рішення складено 24.02.2020.

Суддя І.В.Коваленко