Рішення № 88917289, 17.04.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

17.04.2020

Справа №489/735/20

Провадження №2/489/1396/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пімахова Діна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Платінум Фінанс», мотивуючи свої вимоги тим, що 06.09.2019 приватним нотаріусом КМНО Кубою Ю. В. видано ТОВ «Платінум Фінанс» виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 1521 від 06.09.2019, на підставі якого підлягає стягненню на користь ТОВ «Платінум Фінанс» з нього заборгованість за кредитним договором № 500119772 від 22.05.2008, укладеним з ПАТ «Альфа-Банк». Строк за який проводиться стягнення з 26.06.2008 по 05.08.2019. Загальна сума заборгованості складає 18 922,70 грн.. Виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення, тобто з 06.09.2019.

На підставі даного виконавчого напису, постановою приватного виконавця Пімахової Д. В. ВП № 60998942 від 16.01.2020 відкрито виконавче провадження щодо стягнення з нього на користь відповідача вказаної заборгованості.

Вказує, що виконавчий напис було вчинено незаконно за відсутності документів, що підтверджують безспірність заборгованості, та с порушенням процедури його вчинення. Вважає, що вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню, а тому змушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь- якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

22 травня 2008 між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500119772.

29 грудня 2008 року було укладено договір факторингу фінансування клієнта № НОМЕР_1 між ЗАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи». Згідно з договором відступлення права вимоги боргу, право вимоги боргу, було відступлено ТОВ «Кредитні ініціативи».

18 грудня 2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Купер Прайс» було укладено договір факторингу № 2012-2-1/1. Згідно з цим договором право вимоги за кредитним договором № 500119772 від 22.05.2008, було відступлено ТОВ «Купер Прайс».

01 серпня 2019 року між ТОВ «Купер Прайс» та ТОВ «Платінум Фінанс» було укладено договір факторингу № 0108/2019. Згідно з цим договором право вимоги за кредитним договором № 500119772 від 22.05.2008, було відступлено ТОВ «Платінум Фінанс».

Відповідно до виконавчого напису, вчиненого 06 вересня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кубою Ю. В., зареєстрованим в реєстрі за № 1521, запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Платінум Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 500119772 від 22.05.2008. Строк за який проводиться стягнення з 26.06.2008 по 05.08.2019. Загальна сума заборгованості складає 18 922,70 грн.. Виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення, тобто з 06.09.2019.

На підставі даного виконавчого напису, постановою приватного виконавця Пімахової Д. В. від 16.01.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 60998942.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 цього Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно із п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У відповідності з п. 3.2 та п. 3.5 вказаного Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Пунктом 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №2 роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі. Як правило у виконавчому написі сума є більшою ніж у вимозі, але це пов`язано з часом, який пройшов від надіслання вимоги і вчинення виконавчого напису.

Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Верховний суд України в постанові від 20 травня 2015 року в справі №6-158цс15 дійшов висновку, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Як вбачається з матеріалів нотаріальної справи виконавчого напису від 06.09.2019, за реєстровим № 1521, підставою для винесення виконавчого напису були надані наступні документи:договір факторингу фінансування клієнта № 29122008 від 29.12.2008 року; додаток № 2 до договору факторингу фінансування клієнта № 29122008 від 29/12/2008 (Акт приймання-передачі від 29.12.2008 ); додаткова угода № 1 до договору факторингу фінансування клієнта № 29122008 від 29.12.2008 року; договір факторингу № 0104/2019 від 01.04.2019 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 500119772 станом на 05.08.2019 року; витяг до договору факторингу № 2012-21/1 від 18.12.2012 року.

За результатами аналізу вищенаведених норм суд дійшов таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Пунктом 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Главою 14 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 88 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-XII передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року, при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від банку первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, відтак у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком зазначені у написі, є безспірними.

Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору. Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з врахуванням вимог статті 1050 Цивільного кодексу України.

Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути надані документи, що свідчать про визнання боржником вимог стягувача. Тобто, нотаріус повинен впевнитися у розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Згідно п. 2.3 Глави 16 вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 вчинення виконавчого напису в разі порушення умов кредитного договору, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих боржнику повідомлень. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в кредитному договорі адресу.

З огляду на вищевикладене, зазначений виконавчий напис про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором не можна вважати таким, що вчинений із дотриманням вимог закону, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вимог щодо розподілу судових витрат позивачем не заявлялось, а тому витрати пов`язані з судовим розглядом цивільної справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пімахова Діна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 06 вересня 2019 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кубою Юлією Володимирівною, зареєстрований в реєстрі за № 1521 від 06.09.2019, на підставі якого підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс» з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 500119772 від 22.05.2008, укладеним з Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк». Строк за який проводиться стягнення з 26.06.2008 по 05.08.2019. Загальна сума заборгованості складає 18 922,70 грн., напис набирає чинності з дня його вчинення, таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк подання апеляційної скарги під час дії карантину , встановленого КМУ з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби COVID-19 продовжується на строк дії такого карантину (Розділ ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України).

Починаючи с дати офіційного закінчення карантину апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.u

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс», ЄДРПОУ 43133848, юридична адреса: м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6-А, оф. 525.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна, адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Кієва Пімахова Діна Вікторівна, адреса: м. Київ, вул. Кірпи Георгія, 2-А. оф. 511.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «17» квітня 2020 року.