Рішення № 88916730, 16.04.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/6218/14-а

2-а/465/110/20

РІШЕННЯ

Іменем України

16.04.2020 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В. Я.

за участі секретаря судового засідання Левицького М. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, за участі третьої особи- ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправними дій та скасування розпорядження ФРА ЛМР від 04.09.2014 № 409 «Про приведення у попередній стан самочинно розширеної квартири АДРЕСА_1 ».

Позовну заяву мотивують тим, що 04.09.2014 ФРА ЛМР прийнято розпорядження № 409 «Про приведення у попередній стан самочинно розширеної квартири АДРЕСА_1 . яким зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 привести квартиру АДРЕСА_1 у попередній стан.

З даним розпорядженням вони, позивачі, не погоджуються, оскільки 28.01.1990 за № 229 виконкомом Радянської районної Ради народних депутатів прийняв рішення, яким вирішив до квартири АДРЕСА_1 з однією кімнатою площею АДРЕСА_2 кв. м.

У відповідності до витягу з Розпорядження ФРА ЛМР від 31.03.2004 № 437 вона, позивачка, є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 . Станом на 2004 рік вказана квартира складалась з 2-х житлових кімнат житловою площею 33,0 кв.м.; кухні площею 18,9 кв. м. з наявними комунальними вигодами.

Окрім цього, 08.02.2005 року міжвідомчою комісією ФРА ЛМР вирішено що технічно можливо завершити самовільно розпочаті роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок приєднання туалету загального користування площею 1,5 кв. м. згідно з проектними пропозиціями.

Просять визнати протиправними дії ФРА ЛМР щодо прийняття розпорядження від 04.09.2014 № 409 «Про приведення у попередній стан самочинно розширеної квартири АДРЕСА_1 » та скасувати його.

Дана справа перебувала на розгляді Франківського районного суду м. Львова з 10 листопада 2014 року. її розгляд неодноразово переносився, у тому числі й із - за неявки позивачів.

Відповідно до рішення зборів суддів Франківського районного суду м. Львова від 13 травня 2019 року, яке у подальшому підтверджено, та згідно розпорядження №55/Р від 14 травня 2019 року керівника апарату Франківського районного суду м. Львова на підставі протоколу про повторний автоматизований розподіл судової сперави, справа передана неа розгляд судді Кузю В.Я.

У судові засідання, що призначалися новим складом суду позивачі та їхній представник не прибули, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи. У чергове судове засідання позивачі таж не прибули про причини неявки суд не повідомили.

У судове засідання представник відповідача ФРА ЛМР не прибув, скерував на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності покликаючись на карантинні заходи встановлені у державі. Відповідно до клопотання проти позову заперечує, вважає такий позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Третя особа ОСОБА_3 та її представник адвокат Пелещак О. Р. у судове засідання не прибули, подали заяву про розгляд справи у їхній відсутності, проти позову заперечують, вважають, що такий є безпідставним, оскільки захоплення позивачкою частини сходової клітки що закрило вихід на горище загального балкону, на якому спала в колясці дитина, захоплення третьої однокімнатної квартири, яка розташована через сходову клітку і не прилягає до її квартири не може вважатись реконстурцією. Зазначають, що перепланування здійснено без проектних пропозицій спеціалістів є незаконними та самоуправним, а облаштування туалету на балконі загального користування пробиття діри в стелі її приватизованої квартири у її відсутності, проведення каналізаційних труб від самовільно збудованого туалету у вентиляційний канал, який для цього не призначений призвели до залиття її, третьої особи, квартири і руйнування опорної стіни будинку, провалу подвір`я. Просять у задоволенні такого відмовити.

З урахуванням неприбуття в судове засідання сторін, судовий розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 229 КАС України.

Згідно з ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного тексту судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 22 Конституції України, передбачає, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно із ст. 8 Конституції України, така має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Позивачі звернулися до суду, вважаючи порушеним своє право на розпоряджання власністю на свій розсуд, при цьому покликаються на відповідні джозволи, які не враховані відповідачем при видачі спірного рішення.

Судом встановлено, що відповідно до довідки Форми 2, - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 (аркуш справи 9).

Розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04 вересня 2014 року № 409 «Про приведення у попередній стан самочинно розширеної квартири АДРЕСА_1 » зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які проживають у квартирі у місячний термін за власні кошти демонтувати самочинно здійснене розширення квартири за рахунок приєднаних місць загального користування та привести планування квартири до попереднього стану (аркуш справи 8).

Підставою для прийняття даного розпорядження була доповідна записка ЛКП «Львівський ліхтар» щодо приєднаних місць загального користування до квартири АДРЕСА_1 .

Доповідна записка була скерована до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, де за наслідками розгляду такої, затверджено висновок міжвідомчої комісії від 04 вересня 2014 року, яка постановила, що самочинно розширену квартиру АДРЕСА_1 , за рахунок приєднаних місць загального користування проведено з порушенням вимог ст. 152 ЖК України, та зобовязано власників квартири привести її до попереднього стану, а саме , - самочинно розширеня квартири, демонтувати.

Позивачі із вказаним Рішенням не погоджуються покликаючись на те, що реконструкція здійснена з дозволу та відповідає будівельним нормам.

Просять суд звернути увагу, що постановою адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради № 254 від 28.07.2004 на позивача - ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 гривні за порушення норм ст. 150 КУпАП (аркуш справи 120). Дана постанова нею в судовому порядку не оскаржена.

Відповідно до квитанції 6319/030 від 12.08.2004 вона, позивач ОСОБА_1 , сплатила штраф у розмірі 51 грн. (аркуш справи 121)., а реконструйована квартира прийнята в експлуатацію.

Приймаючи рішення у даній справі, суд враховує пояснення сторін, їх узгодження з наданими доказами та відповідність дій отриманим дозволам на які є покликання у позовній заяві.

Суд також враховує, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у їх спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку (ч. 2 ст. 382 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, будинок АДРЕСА_3 є багатоквартирним. Власником однієї із квартир є третя особа у справі ОСОБА_3 , яка заперечує використання позивачами приміщень у будинку, що призначені для загального користування, у тому числі й балкону де позивачі встановили туалет.

Пунктом 4 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених постановою КМУ від 24 січня 2006 року за № 45, встановлено права та обов`язки власників та наймачів (орендарів) приміщень житлових будинків. Зокрема вони мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Згідно матеріалів справи, позивачі покликаються на дозволи, у яких не передбачено робіт з реконструкції саме тих обєктів, що зазнали реконструкції внаслідок переобладнання їх позивачами.

Відповідно до діючого наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його

власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія по поверхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що будь-які дії, пов`язані зі зміною правового титулу майна, що знаходиться в сумісній власності, здійснюється лише за згодою всіх співвласників цього майна.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 2 березня 2004 року встановлено, що відповідно до Конституції України всі суб`єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступника) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівноправними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі із питань улаштування мансард, надбудови поверхів та інше.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачі здійснили реконструкцію балкону встановивши на ньому туалет, у місці, що н7е погоджено відповідно до вказаних вище вимог закону та нормативно правових актів, що регулюють спірні питання.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах своїх повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з п. 1.4.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за №927/11207 (далі Правила), переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

У відповідності до ч.2 п.1.4.4. вказаних Правил перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

За приписом п. 1.4.6. Правил власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Відповідно до Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові», затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради № 835 від 09.09.2011, п. 1.6.5, до самочинного будівництва відноситься перепланування (реконструкція, капітальний

ремонт, надбудова, реставрація, переобладнання приміщень) та переобладнання житлових будинків, житлових приміщень, встановлення веранд…, без дозволу виконавчого комітету органу міської ради і належно затвердженої проектної документації або з істотним відхиленням від проекту, недодержання будівельних норм, державних стандартів, норм і правил під час проектування, розміщення підготовчих робіт до будівництва, будівництва та реконструкції.

Пунктом 5.1.1 цього Положення передбачено, що міжвідомчі комісії при районних адміністраціях можуть прийняти у випадку самочинного будівництва рішення про передачу матеріалів до суду у разі істотного відхилення будівництва від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або істотного порушення будівельних норм і правил з відповідним позовом про зобов`язання проведення особою, що здійснила самочинне будівництво, відповідної перебудови.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за кошти особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Згідно поверхневого плану кв. АДРЕСА_1 облаштування туалету було дозволено не втому місці, де його облаштували позивачі, тобто позивачі самочинно перепланували та розширили квартиру АДРЕСА_1 , що суперечить суспільним інтересам та порушує права третьої особи ОСОБА_3 , мешканки квартири АДРЕСА_4 та істотно порушує будівельні норми і правила.

Отже, судом встановлено, що дії посадових осіб Франківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо прийняття Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради № 409 від 04.09.2014 «Про приведення у попередній стан самочинно розширеної квартири АДРЕСА_1 » є правомірними, а оспорюване Розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, яке оскаржують позивачі, прийнято з урахуванням вказаних вище обставин, а тому є законним та підлягає виконанню.

У відповідності до вимог ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Натомість оспорюване рішення узгоджується з нормами законодавства, є правомірним і обгрунтованим.

Відтак, враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити за безпідставністю такого, оскільки підстав для скасування Розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 409 від 04.09.2014 «Про приведення у попередній стан самочинно розширеної квартири АДРЕСА_1 » за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 11, 14, 159, 160 ч. 3, 161, 163, 167 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, за участі третьої особи- ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування Розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 409 від 04.09.2014 «Про приведення у попередній стан самочинно розширеної квартири АДРЕСА_1 » – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 30-денного строку для подання апеляційної скарги, яку може бути подано всіма учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Франківський районний суд м. Львова.

Строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення, тобто з 16 квітня 2020 року.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Учасники справи:

Позивач 1: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Позивач 2: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, юридична адреса: 79057, м. Львів, вул. Г. Чупринки, 85, ЄДРПОУ 04056121.

Третя особа: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .

Рішення суду виготовлено та підписано 16.04.2020.

Суддя В. Кузь