Ухвала суду № 88915101, 21.04.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2951/20

2/296/1629/20

УХВАЛА

"21" квітня 2020 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Маслак В.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 Державного підприємства «Житомирський лікеро-горілчаний завод» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» на його користь:

- заборгованість по заробітній платі 62083,63 грн.;

- середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що дана позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Як визначено п. 8 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Так, в порушення вказаних вимог позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у звязку із розглядом справи.

Однак такі відомості в позовній заяві відсутні.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч.4 ст.175 ЦПК України).

На виконання вимог ч.4 ст.175 ЦПК України у позові ОСОБА_1 послався на приписи п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

З цього приводу суд вважає за необхідне вказати наступне.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16).

Пільг щодо сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Законом України «Про судовий збір» також не передбачено.

Вимога про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення є вимогою майнового характеру.

Згідно з п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку сум середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, в матеріалах позовної заяви відсутня довідка про середній заробіток, що, в свою чергу, позбавляє суд здійснити розрахунок суми судового збору за вказану вимогу, тому позивачу за вимогу майнового характеру про стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку слід сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн. (що становить мінімальну ставку судового збору за вимогу майнового характеру) та надати суду оригінал платіжного документа про спату судового збору.

Як визначено ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До матеріалів позовної заяви не долучено обгрунтованого розрахунку суми середнього заробітку за період затримки розрахунку та не зазначено суми середнього заробітку, що підлягає до стягнення з відповідача згідно змісту вимог.

Абзацом 2 ч.8 ст.43 ЦПК України визначено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Додана до позовної заяви копія трудової книжки позивача скріплена підписом підприємця ОСОБА_2 , статус якого не визначений у даній справі.

Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог ст. ст.175,177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.58, 95, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 Державного підприємства «Житомирський лікеро-горілчаний завод» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідну заяву через канцелярію суду або направити її засобами поштового зв`язку протягом визначеного строку.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В. П. Маслак