Рішення № 88914988, 24.04.2020, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/720/20

Провадження № 2/279/845/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/720/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом в якому зазначила, що з 22.04.2015 року перебуває в шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб розривають з тієї причини, що мають діаметрально протилежні погляди на сімейні цінності та взаємовідносини. Вони не зійшлися характерами під час спільного проживання однією сім`єю, відбулась втрата почуття любові, розуміння та поваги один до одного. Шлюбні відносини фактично припинені, примирення вважає неможливим, тому просить шлюб розірвати. Одночасно просила стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Сторони письмово повідомили про розгляд справи у їх відсутності.

У зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 22.04.2015 року, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коростеню реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №97. Від подружнього життя сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причиною розірвання шлюбу є втрата кохання та взаємопорозуміння, внаслідок чого позивач не бажає в подальшому підтримувати з відповідачем подружніх та сімейних стосунків.

За визначенням ч.2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічне положення закріплено в ст.24 Сімейного кодексу України.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст.56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, суд вважає, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача.

Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст.141 ЦПК України.

Частиною 1 ст.142 ЦПК України передбачено повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у разі визнання відповідачем позову.

На підставі вищевказаних норм Закону понесені судові витрати по сплаті судового збору на підставі квитанції № 0.0.1615147276.1 АТ КБ «ПриватБанк» від 14.02.2020 року в сумі 840,80 гривень, в розмірі 50 відсотків підлягають поверненню на користь позивача з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 141, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 104, 110-112, 113, 115 Сімейного кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою м.Керч, Автономної Республіки Крим та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем с.Шатрище, Коростенського району, Житомирської області, громадянами України, укладений ними 22.04.2015 року, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коростеню реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №97.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 як особу, що змінила прізвище під час державної реєстрації шлюбу, і надалі іменувати цим прізвищем

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову на підставі квитанції №0.0.1615147276.1 АТ КБ «ПриватБанк» від 14.02.2020 року, що становить 420 гривень 40 копійок, згідно ч.1 ст.142 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач – ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Коростенським РС УДМС України в Житомирській області від 19.05.2015 року.

Відповідач – ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Коростенським МВ УМВС України в Житомирській області від 04.08.2003 року.

Суддя: