
Дата документу 15.04.2020
Справа № 320/1255/19
Провадження № 1-кс/937/235/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2020 року м. Мелітополь
Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В., з секретарем с/з – Мазуріною О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі скаргу адвоката Тільненка Владислава Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі Андрєєва С.В. про закриття кримінального провадження,
ВСТАНОВИВ:
На адресу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 08.01.2020 року надійшла скарга адвоката Тільненка Владислава Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження, в якій він просить скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі Андрєєва С.В. від 13 грудня 2019 року про закриття кримінального провадження № 62019090000000046, внесеного до ЄРДР 31.01.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Свою скаргу обґрунтовує тим, що відносно ОСОБА_1 , 30.09.2018 ІНФОРМАЦІЯ_1 , працівниками патрульної поліції було вчинено вимагання отримання неправомірної грошової винагороди (хабар), внаслідок відмови, нанесено побої та застосовано фізичне насилля, що є небезпечним для життя та здоров`я в момент застосування з метою заволодіння майном потерпілого, крім того обмова у вчиненні злочину. В результаті даної події були спричинені чисельні тілесні ушкодження ОСОБА_1 13 грудня 2019 року була винесена постанова про закриття кримінального провадження за даним фактом у зв`язку із тим, що слідчим та експертним шляхом не можливо встановити істинний механізм події, а саме хто з учасників події наніс потерпілому тілесні ушкодження, які призвели до настання самої події, а відповідно усі здобуті докази є недостатніми для доведення вини жодного з учасників події. З даною постановою він категорично не згодний, та вважає її передчасною та такою, яка порушує вимоги чинного Кримінального процесуального законодавства України. В матеріалах кримінального провадження існує чимало доказів, які суперечать один одному у зв`язку з тим фактом, що працівники патрульної поліції, одразу після скоєння злочину відносно ОСОБА_1 обмовили у вчиненні кримінального правопорушення. Також, доки ОСОБА_1 лежав на дорозі та чекав на медичну допомогу, працівники поліції змінили картину обстановки та обставин події, шляхом – імітування отриманих ним тілесних пошкоджень, виклику на місце злочину інших працівників поліції та долучення їх в якості свідків, знищення відеозаписів із службових нагрудних камер спостереження та відеорегістратору службового автомобіля, переховування викрадених грошових коштів. У зв`язку із наявністю всіх цих даних стає зрозумілим, що свідчення поліціантів не відповідають фактичним обставинам справи та не може бути належним доказом, є неспроможними. Під час досудового розслідування було проведено лише повне дублювання матеріалів кримінального провадження порушеного відносно ОСОБА_1 внаслідок обмови його працівниками поліції. Тобто доцільних та необхідних додаткових слідчих дій проведено не було, хоча були для того усі підстави. Встановити істину по справі за допомогою знань лише слідчого не представляється можливим, оскільки такі дослідження потребують спеціальних знань, за для чого і повинна була призначена додаткова експертиза в порядку ст. 242 КПК України, на дослідження якої мали би бути надані нові докази. Лише після отримання висновків експертизи можна робити висновки про можливість або неможливість встановлення винного у даній події. На вирішення експерта необхідно було б також поставити питання про можливість та механізм утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 внаслідок обстановки побиття як при варіанті за його показаннями, так і на підставі показань поліціантів, вирішення яких могло би спростувати чиїсь показання. Окрім того, досудовим слідством не проводились одночасні допити осіб, свідчення яких не узгоджуються один з одним, а саме: необхідно провести одночасний допит в порядку ч.9 ст. 224 КПК України. Дані слідчі дії також могли б допомогти встановити істину у справі. Також під час першого допиту ОСОБА_1 якості потерпілого слідчому було заявлено про наявність безпосередніх свідків, які перебували в його машині безпосередньо під час вимагання хабара, а тому бачили на власні очі пригоду, що сталася. Свідок який проїжджав поряд місця, де відносно ОСОБА_1 працівниками поліції вчинявся розбійний напад, та працівники швидкої допомоги, які надавали першу медичну допомогу ОСОБА_1 відразу після побиття його патрульними, досі не допитані. Слідство триває однобічно, дивуючи своєю бездіяльністю, поряд з цим закриття кримінального провадження, свідчить лише про необхідність відводу слідчого Андрєєва С.В., та ініціювання перевірки відповідності останнього займаній посаді. Вважає, що досудовим слідством проведені не всі можливі слідчі дії та не назначені усі необхідні експертні дослідження, внаслідок чого висновок про неможливість встановлення винуватих у події, що мала місце 30.09.2018 року, є передчасним, а постанова про закриття кримінального провадження такою, яка підлягає скасуванню. Фактично патрульні поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили злочин передбачений ч. 2 ст. 365 КК України. Винесена слідчим постанова всупереч ч. 2 ст. 9 Кримінального Процесуального кодексу України не може відповідати принципу всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. Постанову про закриття кримінального провадження від 13.12.2019 року потерпілий та його захисник Тільненко В.В. отримали від листоноші лише 23.12.2019 року, про що мається відповідна розписка у журналі.
Заявник та його представник в судове засідання не з`явилися, однак в самій скарзі просять розглядати справу за їх відсутності та повідомити їх про результати розгляду.
Слідчий в судове засідання не з`явився,про день слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено на досудовому провадженні.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Крім того, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, а сам процес доказування полягає доказування у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, що 13 грудня 2019 року слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі Андрєєвим С.В.за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019090000000046 від 31.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, була винесена постанова про закриття кримінального провадження.
Копію постанови слідчого Бойко О.М. отримав 23.12.2019 року та 02.01.2020 року направив до Мелітопольського міськрайонного суду скаргу на дії слідчого з вимогою скасування вищевказаної постанови.
Під час дослідження матеріалів кримінального провадження № 62019090000000046 від 31.01.2019 слідчим суддею встановлено, що приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, слідчий передчасно зробив висновки щодо обставин, які обумовлюють закриття провадження у справі, без ретельної перевірки обставин події, які сталися 30.09.2018 року.
А саме, слідчим не усунуті суттєві протиріччя у показаннях вже допитаних свідків та не вчинено жодної слідчої дії на виконання вказівок процесуального прокурора Чекрижева А., яким 18.11.2019 року було винесено постанову про скасування як необґрунтованої попередньої постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 31.10.2019 року.
Так, процесуальним прокурором Чекрижевим А. у постанові від 18.11.2019 року про скасування постанови слідчого Андрєєва С.В. про закриття кримінального провадження зазначено, що при проведенні досудового розслідування не виконані в повному обсязі всі необхідні слідчі та процесуальні дії. Зокрема, слідчим не допитано всіх свідків кримінального правопорушення, понятого, який був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно заявника, не усунуті розбіжності у показаннях свідків шляхом проведення одночасних допитів, не вжито всіх належних заходів щодо встановлення особи на ім`я « ОСОБА_4 », на яку посилається заявник у своїх показаннях, як таку, що безпосередньо наносила йому тілесні ушкодження, не проведено слідчі експерименти, не виконані письмові вказівки прокурора, тощо.
Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий Андрєєв С.В., не вчинивши жодної слідчої та процесуальної дії на виконання вказівок прокурора Чекрижева А., 13.12.2019 року виніс постанову про закриття кримінального провадження, не зважаючи на те, що в матеріалах кримінального провадження існують протиріччя у показах свідків, не встановлені і не допитані всі свідки події, на яку посилається заявник, як на злочин.
Так, з показань інспекторів поліції вбачається, що коли прибула швидка допомога для надання допомоги працівникам поліції ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , то заявник ОСОБА_1 відмовився від медичної допомоги, пояснивши, що з ним все добре. Однак, з пояснень працівників швидкої допомоги, вони взагалі не бачили ОСОБА_1 , а від працівників поліції їм стало відомо, що той убіг. Також встановлений та допитаний лише один понятий, який за його словами був присутній при складанні на заявника протоколу за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. В той же час даного свідка не допитано з питань, чи бачив він особисто ОСОБА_1 , відносно якого складався протокол, та в якому стані він перебував, чи були ушкодження на його тілі.
Окрім того, допитана свідок ОСОБА_5 , яка була пасажиркою у машині заявника, пояснювала на допиті, що чула, як поліцейські говорили ОСОБА_1 про 10 000 грн, але слідчий не провів з нею та інспекторами поліції, які заперечували факт вимагання у заявника хабара, одночасного допиту з цього питання.
Таким чином, під час проведення досудового розслідування слід встановити та допитати усіх очевидців події, на яких посилався заявник, в тому числі водія швидкої допомоги, який виїжджав на місце події з бригадою медиків, іншого понятого, який був присутній при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно заявника, провести більш детальний допит понятого ОСОБА_6 (за необхідності провести за його участі впізнання для встановлення особи, відносно якої складався протокол) встановити особу на ім`я « ОСОБА_4 », на яку посилається заявник у своїх показаннях як на особу, що безпосередньо наносила йому тілесні ушкодження, а також провести необхідні слідчі та процесуальні дії для усунення всіх протиріч, що виникли при допиті свідків події . В разі виникнення необхідності, провести слідчі експерименти за участю свідків та учасників події та в разі необхідності призначити експертизи, про які заявляє ОСОБА_1 .
Вказані обставини є суттєвими для з`ясування наявності чи відсутності в діях співробітників поліції складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч.2 КК України, а тому без з`ясування цих обставин досудова перевірка за заявою ОСОБА_1 є не повною.
На підставі вищевикладеного, постанова слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі Андрєєва С.В. від 13.12.2019 року про закриття кримінального провадження винесена передчасно і неповнота досудового розслідування потребує виконання слідчих та інших процесуальних оперативно-розшукових дій, спрямованих на збирання та перевірку доказів, тому постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 91, 306, 307, 309 КПК України,
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тільненко Владислав Володимирович на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі Андрєєва С.В. про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі Андрєєва С.В.від 13.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 62019090000000046, внесеного до ЄРДР 31.01.2019 року - скасувати.
Направити матеріали кримінального провадження № 62019090000000046 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополідля продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошений 17.04.2020 року.
Слідчий суддя: Ю.В. Горбачова
Судове рішення № 88914743, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 15.04.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/1255/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: