Ухвала суду № 88913147, 24.04.2020, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/440/20

У Х В А Л А

24 квітня 2020 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого слідчого судді Цаберябого Б.М.,

секретаря Янченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Кринички за участю прокурора Резніченка І.М. захисника Самка О.І. клопотання слідчої СВ Криничанського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Дорошенко А.О. у кримінальному провадженні № 12019040460000165 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Степанівка Криничанського району Дніпропетровської області, маючого середню освіту, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, не судимого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчим СВ Криничанського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області до суду внесено клопотання, узгоджене з прокурором у кримінальному провадженні за № 12020040460000165 порушеного за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.1 ст.309, ч.2 ст.310 КК України.

Згідно клопотання ОСОБА_1 , влітку 2018 року при не встановлених в ході досудового розслідування обставинах, перебуваючи на вул. Романківській у м. Кам`янське, отримав на зберігання від не встановленої в ході досудового розслідування особи, обріз мисливської рушниці тим самим умисно, не маючи дозволу на зберігання зазначеного предмету, в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, не законно придбав вогнепальну зброю. Після чого, у зазначений вище час направився до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим, умисно не законно, не маючи відповідного дозволу, переніс зазначену вогнепальну зброю. Після чого, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання, у житловій кімнаті під диваном сховав вказаний обріз мисливської рушниці, і тим самим, умисно, не маючи відповідного дозволу, не законно став зберігати вогнепальну зброю.

23 квітня 2020 року о 11 годині 45 хвилин, в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали Криничанського районного суду, Дніпропетровської області від 16 квітня 2020 року, за місцем мешкання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 співробітниками Криничанського відділення поліції Кам`янського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області в приміщені будинку, що розташований на території вищевказаного домоволодіння, в житловій кімнаті під диваном виявлено та вилучено обріз мисливської рушниці, яка згідно висновку експерта № 19/104-7/1/455 від 24 квітня 2020 року є не стандартною вогнепальною зброєю. Наданий предмет є обрізом, виготовлений саморобним способом з гладкоствольної мисливської рушниці 16 калібру моделі Б № НОМЕР_1 (цівка № НОМЕР_2 ), 1950 року виготовлення, виробництва Тульського збройного заводу (СРСР), шляхом укорочення саморобним способом стволів до залишкової довжини 265 мм та відпилювання приклада до шийки ложі. Наданий обріз рушниці придатний до проведення пострілів мисливськими патронами 16 калібру.

В ході проведення обшуку, окрім зазначеного в ухвалі обрізу мисливської рушниці, було виявлено та вилучено:

-предмет схожий на пістолет;

-предмет схожий на пістолет, із двома патронами 9 мм у магазині;

-предмет схожий на мисливську рушницю;

-22 патрони;

-8 поліетиленових пакетів, які запаковані до поліетиленового мішку білого кольору із вмістом речовини рослинного походження, за морфологічними ознаками схожої на коноплю;

-16 поліетиленових пакетів, які запаковані до поліетиленового мішку білого кольору із вмістом речовини рослинного походження, за морфологічними ознаками схожої на коноплю;

-речовину рослинного походження, за морфологічними ознаками схожу на коноплю, яку поміщено до спец. пакету № 0220651;

-паперовий згорток, який запаковано у спец. пакет №EXP 0220649 із вмістом речовини рослинного походження, за морфологічними ознаками схожої на коноплю;

-поліетиленовий пакет, що запакований у спец. пакет № EXP 0220648, із вмістом речовини рослинного походження, за морфологічними ознаками схожої на коноплю;

-- поліетиленовий пакет, який запаковано до спец. пакету № EXP 0220652.

паперовий конверт із 55 паростками рослини, за морфологічними ознаками схожої на рослини коноплі.

По вилученим речам були призначені відповідні судові експертизи.

За даним фактом 24 квітня 2020 року відкрито кримінальне провадження № 12020040460000201 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

За даним фактом 24 квітня 2020 року відкрито кримінальне провадження № 12020040460000202 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України.

Постановою слідчого від 24 квітня 2020 року всі три кримінальні провадження об`єднані в одне.

23 квітня 2020 року о 18:30 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано у порядку статті 208 КПК України.

24 квітня 2020 року ОСОБА_1 , було повідомлено про підозру за ч.1 ст. 263 КК України, тобто носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), без передбаченого законом дозволу.

Причетність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом обшуку від 16 квітня 2020 року, протоколом допиту свідків, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , від 24 квітня 2020 року, висновком експерта № 19/104/1/455 від 24 квітня 2020 року та фото таблицею до нього.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання і посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення, просить обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обумовлюючи тим, що підозрюваний може вчиняти інші злочини. Також наголошує на необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на суспільну небезпеку, враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, крім того він раніше був засуджений.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник Самко О.І. просять не застосовувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція ч. 1 ст. 263КК України за якою ОСОБА_1 пред`явлена підозра, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, суд не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29 вересня 2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ряду ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, встановлено, що підозрюваний у вчиненні тяжкого злочину ОСОБА_1 перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчать результати проведення обшуку, ризик чого передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому суд вважає неможливим застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що спричиняє висновок суду про задоволення клопотання. Враховуючи положення ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушеня, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 суд вважає необхідним визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Степанівка Криничанського району Дніпропетровської області, зареєстрованому та проживаючому по АДРЕСА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали складає шістдесят днів, починаючи з 23 квітня 2020 року.

Підозрюваному ОСОБА_1 та захиснику Самку О.І. в задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту - відмовити.

Встановити, що у разі внесення ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою на рахунок № UA158201720355229002000017442, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МОФ) 820172 застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 105 100 гривень, ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти.

У разі внесення застави та звільнення ОСОБА_1 з під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов`язки не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з'явлення ним за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 5-ти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: Б. М. Цаберябий