Ухвала суду № 88912981, 22.04.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2168/20

Провадження № 2-з/204/51/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Мащук В.Ю.

при секретарі Голушко В.В.

ознайомившись з заявою позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

встановив:

13 квітня 2020 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

21 квітня 2020 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову.

Відповідно до поданої заяви позивач просив суд забезпечити позовну заяву шляхом накладення арешту на належне відповідачу ОСОБА_2 майно:

- земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:169:0014 загальною площею 0.0772 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1886334112101. Право власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий №1248, серія та номер НОМЕР_1 313928, виданий 02.08.19 приватним нотаріусом ОСОБА_3 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48077203 від 02.08.19, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності;

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 86.8 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1886318512101, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування: 1210100000:07:169:0014. Право власності на підставі свідоцтва про право власності за законом, реєстровий №1246, серія та номер ННХ 313927, виданий 02.08.2019 приватним нотаріусом ДМНО Стаднік І.Л., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48076759 від 02.08.2019 року, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності;

-1/4 частину квартири, що належить ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, загальною площею 53.9 кв.м., що розташована у АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1559324412116. Право власності на підставі свідоцтва про право власності на спадщину, за заповітом, серія та номер: 302, виданий 23.05.2018 приватним нотаріусом Максименко О.В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41238373 від 23.05.2018 року.

Крім того, позивач просив суд застосувати зустрічне забезпечення шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі 2102,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що 31 березня 2019 року було укладено договір позики грошових коштів в національній валюті між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно п.1.1. договору ОСОБА_1 передав у власність грошові кошти у розмірі, визначеному даним договором, а ОСОБА_2 зобов`язується повернути ОСОБА_1 таку ж суму грошових коштів визначених договором.

Відповідно до п.2.1 сума договору становить 2 000000 (два мільйона гривень). Пунктом 2.2 передбачено, що позика передається Позикодавцем Позичальнику безпосередньо при підписанні сторонами цього договору готівкою. Сторони домовились вважати, що підписання цього договору Позичальником є підтвердженням отримання ним грошових коштів від Позикодавця у розмірі встановленому п.2.і цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору Позичальник зобов`язаний повернути всю суму позики до 31 березня 2020 року. Відповідно до умов п.3.2 договору сума позики підлягає поверненню Позикодавцеві, шляхом передання її Позичальником в готівковій формі, попередньо повідомивши про це Позикодавця за 3 (три) дні до дня фактичної передачі зручним для сторін способом.

Відповідно до п.3.3 договору передбачено, що Позичальник має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути позику, попередивши про це Позикодавця за 3 дні до фактичної передачі зручним для сторін способом.

Відповідач зобов`язання за договором не виконує, відповідач уникає спілкування з позивачем, змінив своє місцезнаходження, вимкнув телефон, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду.

Ознайомившись з поданою заявою, приходжу до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось .

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Забезпечення позову по суті – це не обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Крім того, при вирішенні заяви про забезпечення позову, суд враховує Протокол № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п.п. 166, 168 рішення Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 (заява № 19336/04) «Справа «East/West Alliance Limited» проти України», перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним.

Як вбачається з п.п. 52, 53, 63 рішення Європейського Суду з прав людини від 16.05.2013 (заява № 49317/07) «Справа Максименко та Герасименко проти України», самого існування юридичної підстави у національному законодавстві недостатньо для дотримання принципу законності має значення радше якість застосованих норм. Юридичні норми, на яких ґрунтується позбавлення майна, повинні відповідати національному законодавству договірної держави, включаючи відповідні положення Конституції... Якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як ті, що стосуються власності, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і, насамперед, послідовний спосіб.

Згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до змісту поданої заяви та доданих до неї документів, вбачається, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів за договором позики у сумі 2032339 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача, у зв`язку з не виконанням останнім договору позики.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 206404664 від 08.04.2020 року, ОСОБА_2 належать:

- земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:07:169:0014, площею 0.0772 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1886334112101. Земельна ділянка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, розмір частки 1/1;

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 86.8 кв.м., адреса АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1886318512101, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування: 1210100000:07:169:0014. Житловий будинок належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, розмір частки 1/1;

-1/4 частина квартири, на праві спільної часткової власності, загальною площею 53.9 кв.м., що розташована у АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1559324412116.

Приймаючи до уваги, що між сторонами дійсно виник спір, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву позивача та вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб:

- земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:169:0014, площею 0.0772 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1886334112101. Земельна ділянка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, розмір частки 1/1;

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 86.8 кв.м., адреса АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1886318512101, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування: 1210100000:07:169:0014. Житловий будинок належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, розмір частки 1/1;

-1/4 частини квартири, яка належить ОСОБА_2 , на праві спільної часткової власності, загальною площею 53.9 кв.м., що розташована у АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1559324412116.

При цьому, обраний судом вид забезпечення позову (заборона відчуження вказаного майна) не порушує права відповідача на користування майном, є цілком співмірним із заявленими позовними вимогами та є достатнім для усунення загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та, з урахуванням ціни позову.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.

З урахування пропозицій сторони позивача про зустрічне забезпечення, суд приходить до висновку про можливість застосування зустрічного забезпечення у даній справі шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у суму 2102 грн. для забезпечення можливих витрат відповідача з оскарження ухвали суду про забезпечення позову.

Згідно ч.7 ст.153 ЦПК України, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Тому, розглядаючи дану заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність допустити негайне виконання ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-157, 353-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб:

- земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:07:169:0014, площею 0.0772 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1886334112101. Земельна ділянка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, розмір частки 1/1;

- житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 86.8 кв.м., адреса АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1886318512101, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування: 1210100000:07:169:0014. Житловий будинок належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, розмір частки 1/1;

-1/4 частина квартири, яка належить ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, загальною площею 53.9 кв.м., що розташована у АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1559324412116.

В іншій частині заяви відмовити.

Зобов`язати ОСОБА_1 , в якості зустрічного забезпечення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, внести протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення, на депозитний рахунок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська 2102 (дві тисячі сто дві) грн. та протягом вказаного строку надати суду документ, що підтверджує відповідне внесення коштів на депозитний рахунок суду. Платіжні реквізити для перерахування: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA158201720355229002000017442.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.Ю. Мащук