Рішення № 88910070, 24.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1646/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155450001361 від 24.01.2020 р. про відмову в призначенні мені пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як жінці, яка працювала дояркою в радгоспі, інших підприємствах сільського господарства та досягла 55 років за наявності стажу роботи на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання норм обслуговування та не менше 26 років страхового стажу, та зобов`язати його призначити мені пільгову пенсію згідно з п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 06.11.2020 р.

В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначає, що право на пільгову пенсію підтверджується даними трудової книжки про роботу, в тому числі дояркою в радгоспі та ВАТ ім. Калініна. В трудовій книжці містяться записи щодо змісту та періодів роботи, немає помилок та виправлень. Стаж також підтверджується копіями доданих архівних довідок Тарутинської районної ради Одеської області та довідок ВАТ ім. Калініна. На думку позивача, окрім трудової книжки, спеціальний трудовий стаж на посаді доярки підтверджено довідками, виданими на підставі первинних документів.

Ухвалою суду від 02 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

24 березня 2020 року за вх. № 13172/20 представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що розглянувши заяву про призначення пенсії за віком Головним управлінням винесено рішення про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, як доярці-свинарці у зв`язку з тим, що не виконано вимоги, а саме: пенсія за віком на пільгових умовах жінкам, які працюють доярками, свинарками в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу роботи на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування та не менше 26 років страхового стажу. На думку відповідача, за поданими копіями документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 33 роки 05 місяців 16 днів, в тому числі пільгового стажу роботи (доярки) 13 років 0 місяців 13 днів. Відповідач вважає, для зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком (доярка) вищезазначених періодів підстав немає. Право на пенсію на загальних умовах заявниця матиме при досягненні пенсійного віку 60 років, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , загальний трудовий стаж більше 33 років, з них спеціальний трудовий стаж роботи дояркою більше 20 років, а саме: в періоди часу з 19.12.1978 до 19.12.1996 рр. (18 років 0 місяців 0 днів) працювала дояркою МТФ відділення № 2 радгоспу ім. Калініна с. Богданівка Тарутинського району Одеської області та з 20.12.1996 до 09.12.1999 рр. (02 роки 11 місяців 19 днів) працювала дояркою МТФ № 2 ВАТ ім. Калініна с. Богданівка Тарутинського району Одеської області.

На вказаних роботах зайнята повний робочий день.

Спеціальний трудовий стаж роботи дояркою, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах складає 20 років 11 місяців 19 днів, що підтверджується даними трудової книжки про роботу, в тому числі дояркою в радгоспі та ВАТ ім. Калініна.

Також стаж підтверджується копіями доданих архівних довідок Тарутинської районної ради Одеської області та довідок ВАТ ім. Калініна, а саме:

- довідкою ВАТ ім. Калініна № 139 від 30.10.2019 р., виданою на підставі відомостей по заробітній платі за 1978-1999 рр., книги розпоряджень за 1999 р., підтверджується, що я працювала дояркою з 19.12.1978 р. до 09.12.1999 р.;

- довідкою цього ж підприємства № 140 від 30.10.2019 р. на підставі нарядів для нарахувань заробітної плати за 1992-1999 рр. частково підтверджується кількість поголів`я тварин, яке я обслуговувала протягом 1992-1999 рр., частково зазначені відомості відсутні через втрату первинних документів; цією ж довідкою підтверджується, що в колективному договорі за 1992-1999 рр. норму обслуговування корів однією дояркою не зазначено;

- архівною довідкою № 116 від 14.03.2019 р., виданою службою з питань трудового архіву виконавчого апарату Тарутинської районної ради Одеської області, підтверджується, що згідно книг наказів з особового складу радгоспу ім. Калініна Тарутинського району Одеської області я значусь дояркою з 19.12.1978 р. по грудень 1996 р.;

- довідкою ВАТ ім. Калініна № 31 від 15.03.2019 р. підтверджується, що згідно відомостей та табелю обліку робочого часу я дійсно працювала дояркою у ВАТ ім. Калініна з січня 1997 р. до 09.12.1999 р.;

- архівними довідками № 117 від 14.03.2019 р., № 350 від 03.08.2019 р., № 454 від 26.09.2019 р. на підставі відомостей про нарахування заробітної плати підтверджуються відомості про мою заробітну плату за періоди 1978-1986 рр., 1988-1992 рр., 1993-1996 рр. (відомості за 1982, 1985, 1987 рр. частково відсутні через мої відпустки по вагітності, пологах та догляду за дітьми);

- довідкою ВАТ ім. Калініна № 110 від 09.08.2019 р. на підставі особових рахунків за 1997-1999 рр. підтверджуються відомості про мою заробітну плату за період 1997-1999 рр.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, які пропрацювали доярками, в радгоспі, інших підприємствах сільського господарства після досягнення 55 років за наявності стажу роботи на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання норм обслуговування та не менше 26 років страхового стажу, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, такі норми так і не були розроблені і затверджені Кабінетом Міністрів України. На практиці первинним документом, що підтверджує факт встановлення норм обслуговування є колективний договір.

Згідно пп. 5 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В силу п. п. 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок від 12.08.1993 №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п. 20).

Як встановлено з матеріалів справи, на час звернення з заявою до відповідача позивач мала достатній стаж (більше 20 років на роботах дояркою та свинаркою в радгоспі та інших підприємствах сільського господарства), для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 5 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та який підтверджений трудовою книжкою, архівними довідками Тарутинської районної ради Одеської області, довідками ВАТ ім. Калініна (а.с. 17-21).

Разом з тим, з відмови відповідача у призначені пільгової пенсії позивачу слідує, що єдиною підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи позивачу періоду її роботи дояркою та свинаркою слугувала відсутність відомостей про виконання норм обслуговування тварин.

При цьому, слід зазначити, що відсутність документів первинного обліку обслуговування тварин, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам та свинаркам пенсії за віком на пільгових умовах, та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних підтвердних документів) норм обслуговування тварин для доярок та свинарок господарства за вказані роки на відповідних підприємствах, де працювала позивач, не може свідчити про невиконання нею таких норм та не спростовує факту виконання позивачем робіт за посадою доярка та свинарка.

Отже, підтвердженням (доказом) того, що позивач працювала повний робочий день дояркою та свинаркою в радгоспі та інших підприємствах сільського господарства більше 20 років є записи в її трудовій книжці та наявні у матеріалах справи довідки, що відповідають вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.

Відтак, наведені обставини, свідчать про наявність у позивача права на пенсію згідно пп. 5 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивачем надано докази, які не спростовані відповідачем, про те, що вона має право на призначення пенсії з підстав, передбачених пп. 5 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, слід врахувати, що відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до ст. 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155450001361 від 24.01.2020 р. про відмову в призначенні мені пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як жінці, яка працювала дояркою в радгоспі, інших підприємствах сільського господарства та досягла 55 років за наявності стажу роботи на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання норм обслуговування та не менше 26 років страхового стажу, та зобов`язати його призначити мені пільгову пенсію згідно з п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 06.11.2020 р.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі “East/West Alliance Limited” проти України” Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі “Ботацці проти Італії” (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155450001361 від 24.01.2020 р. про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах згідно з п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як жінці, яка працювала дояркою в радгоспі, інших підприємствах сільського господарства та досягла 55 років за наявності стажу роботи на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання норм обслуговування та не менше 26 років страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію згідно з п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 06.11.2020 р.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову за квитанцією 0.0.1628485451.1 від 24.02.2020 року у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя Л.М. Токмілова

.