Рішення № 88908238, 23.04.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2020 року Чернігів Справа № 620/659/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Поліщук Л.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північної митниці Держмитслужби (далі по тексту – відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати картку відмови Чернігівської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA102230/2019/00434; визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці від 29.11.2019 № 102000/2019/000109/2 про коригування митної вартості товарів; стягнути з відповідача на користь позивача усі понесені документально підтверджені судові витрати по справі.

Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що за ціною, вказаній в рахунку-фактурі (інвойс) АЛКОПА АУКЦІОН Бове №1762 від 11.11.2019, на аукціоні, придбав потриманий автомобіль марки «CITROEN»; модель «С5»; номер кузова НОМЕР_1 ; а саме - НОМЕР_2 EUR, самостійно визначив митну вартість транспортного засобу за основним методом. Одночасно з митною декларацією ним було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Згодом на вимогу відповідача позивачем додатково було подано платіжні документи. Факт розрахунку за придбаний автомобіль, здійснювався банківськими картками і підтверджується копіями платіжних документів, які позивач надав відповідачу. При цьому, реквізити, необхідні для ідентифікації транспортного засобу зазначено також і в довідці про придбання Позивачем транспортного засобу на аукціоні. Дана Довідка, відповідно до умов аукціону може бути видана лише за умови повної оплати придбаного автомобіля на аукціоні АЛКОПА АУКЦІОН Бове. Також, ідентифікуючі дані транспортного засобу підтверджуються Висновком експертного дослідження. До того ж, відповідно до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу Львівської митниці ДФС транспортний засіб «Автомобіль легковий, бувший у використанні - 1 шт.; марка «CITROEN»; модель «С5»; кузов номер НОМЕР_1 » має наступні пошкодження: «пошкоджено ЛФП. Сколи і подряпини по кузову а/м, потертості на бамперах». Спірне рішення про коригування митної вартості товарів також не містить ні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, ні інформації, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товару. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідач не здійснив повне порівняння характеристик товарів, що вплинуло на обґрунтованість взяття ним до уваги даних авто з іншими технічними характеристиками та, відповідно, його вартості та з урахуванням індивідуальних ознак, у тому числі подібних пошкоджень спірного автомобіля, які мають місце у цьому спорі. Тому вважає, дії відповідача протиправними, а картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102230/2019/00434 та рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2019 № UA102000/2019/000109/2 такими, що підлягають скасуванню. Також просить стягнути витрати на правову допомогу та судовий збір (а.с. 1-13).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 620/659/20. Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами (а.с. 47-52).

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову зважаючи на те, що відповідно до поданого до митного оформлення інвойсу від 11.11.2019 № 1762 заявлено фактурну та митну вартість автомобіля на рівні 3185,00 EUR. Відповідно до опису товару у графі 31 митної декларації від 21.11.2019 № UA102230/2019/639274 спірний транспортний засіб має потужність двигуна 81kw. Але згідно технічної документації, а саме: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 30.07.2013 № 2013DJ82746 даний транспортний засіб має потужність 103kw, що значно впливає на вартість транспортного засобу. Також митна вартість транспортного засобу відповідно митних оформлень здійснених митними органами раніше (у максимально наближений час) з vin-кодом, який відрізняється тільки останніми чотирма знаками (тобто тільки серійним номером), значно вище, ніж заявлена вартість транспортного засобу. Відповідно польської експортної митної декларації від 16.11.2019 № 19PL301010E0949874 продавцем та покупцем даного транспортного засобу є одна й та ж особа - ОСОБА_2 . Але продавцем відповідно до інвойсу від 11.11.2019 № 1762 виступає ALCOPA AUCTION, тому такий інвойс не може виступати документом, який підтверджує заявлену митну вартість. Крім того, відповідно до вказаної експортної декларації вартість спірного транспортного засобу зазначена на рівні 14138,00 PLN, що на дату оформлення експортної митної декларації складає 3307,66 EUR та є більшою, ніж заявлена позивачем вартість. Висновки про якісні та вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, про вартість товару або сировини декларантом не надано. Щодо додатково поданих декларантом документів, то надані до митого оформлення платіжні документи (чеки) неможливо ідентифікувати з відповідним транспортним засобом, оскільки у даних платіжних документах в наявності тільки інформація щодо продавця транспортного засобу. Інформація щодо транспортного засобу, що був придбаний за вказаним документом, відсутня, а відповідно до додатково наданих документів декларантом здійснювалась покупка декількох транспортних засобів на одному аукціоні. Митну оцінку транспортного засобу відповідачем здійснено із застосуванням резервного методу, а не із використанням методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту), та визначено митну вартість на рівні 5350,00 EUR, оскільки декларантом документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості.

Щодо судових витрат відповідач зазначає, що вказана справа є справою незначної складності (малозначна справа). Юридична консультація щодо порядку визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень також не може бути віднесена до витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, оскільки така консультація з розглядом даної судової справи жодним чином не пов`язана. З акту здачі-приймання наданих послуг від 13.02.2020, а також детального опису виконаних робіт вбачається, що ряд послуг, які надавалися позивачу, дублюють одна одну та не мають впливу на хід розгляду справи. Крім того, до витрат на професійну правничу допомогу представником позивача включені витрати на участь у судовому розгляді справи. В той же час розгляд і вирішення справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто без проведення судового засідання (а.с. 47-52).

25.03.2020 до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку для надання відповіді на відзив на позовну заяву, в якій пропуск зазначеного строку позивач обґрунтовує тим, що через спалах у світі коронавірусу, враховуючи приписи постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» офісом «Юридична консультація», в якому представник інтересів позивача при розгляді даної адміністративної справи – адвокат Наталія Сергіївна Полевик, здійснює адвокатську діяльність, були вжиті профілактичні та протиепідемічні заходи, що унеможливили своєчасну підготовку та подання відповіді на відзив відповідача (а.с. 82-83).

01.04.2020 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залишення вимоги про поновлення процесуального строку без задоволення, у зв`язку з тим, що представник позивача 12.03.2020 отримав відзив, шляхом надсилання його на адресу електронної пошти, а 14.03.2020 – через установу поштового зв`язку (а.с. 103-107).

За результатами розгляду зазначених вище заяви та клопотання 03.04.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу, згідно якої ухвалено продовжити процесуальний строк для подання відповіді на відзив та долучити відповідь на відзив до справи № 620/659/20 (а.с. 103-110).

В поданій відповіді на відзив позивач просить задовольнити заявлені позовні вимоги зважаючи на те, що надані позивачем відповідачу касові чеки містять той самий ідентифікаційний код (SIRET): НОМЕР_3 , що і у рахунку-фактурі (інвойсі) від 11.11.2019 № 1762, та в довідці про придбання транспортного засобу на аукціоні (CERTIFICAT DE VENTE PUBLIQUE D’UN VEHICULE) від 13.11.2019. Відповідачем заходи щодо уточнення дійсної вартості імпортованого товару вжиті не були. Дані, щодо потужності двигуна 81kw транспортного засобу «CITROEN», зазначені у декларації № UA102230/2019/639274, декларантом помилково. Позивач не заперечує, що транспортний засіб має потужність двигуна 103 kw, що відповідає даним вказаним у Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 30.07.2013 № 2013DJ82746. Саме така потужність двигуна була вказана декларантом в електронних митних деклараціях. Додатково надані позивачем відповідачу документи містять цінову інформацію про придбаний автомобіль, яка відповідає його особистим характеристикам, та додатково підтверджують достовірність заявленої ним у митній декларації митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення. Посилання відповідача, як на підставу для витребування, на спрацювання АСАУР, не заслуговує на увагу, оскільки митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього - у разі виявлення підстав - може витребувати у декларанта додаткові документи, зазначивши при цьому виявлені підстави та обставини, які такі документи повинні підтвердити. Вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому позивачем, не була підтверджена, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю аналогічних транспортних засобів на інформаційному ресурсі системи оцінки транспортних засобів AutoScout24, www/ooyyo.com, www.suchen.mobile.de не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників, зазначених на вказаному інформаційному ресурсі. Позивач, на момент перетину кордону, відповідно до довідки про придбання транспортного засобу, вже був власником транспортного засобу і оскільки він особисто, при перетині кордону, декларував транспортний засіб в органах польської митниці, тому, продавець в декларації вказаний саме ОСОБА_1 . Покупцем (отримувачем) в Україні була та ж сама особа - ОСОБА_1 . За умовами аукціона АЛКОПА АУКЦІОН Бове перехід права власності на придбаний транспортний засіб можливий лише після оплати ціни транспортного засобу придбаного на аукціоні. Оплата повинна бути здійснена лише банківським переказом та/або банківською карткою, що і було зроблено ОСОБА_1 . Позивач транспортував авто самоходом і під час транспортування заправляв автомобіль дизпаливом. Витрати на придбання дизпалива є витратами, які збільшують первісну вартість придбаного основного засобу - легкового автомобіля. Отже, у фактурну вартість автомобіля в польській декларації були включені витрати на транспортування, тобто додана вартість пального, і тому вартість спірного транспортного засобу є більшою, ніж заявлена позивачем. Із роздруківки з особистого кабінету позивача задекларовану вартість спірного авто можна ідентифікувати за зазначеними даними, які містяться в рахунку-фактурі (інвойсі) від 11.11.2019 № 1762 року, а саме: щодо пробігу авто - 296 623 км, реєстраційного номеру - НОМЕР_4 , за номером лоту - 908, датою продажу - 11.11.2019, ціною продажу з аукціону - 2700,00 EUR, оплати за аукціон (включаючи всі податки) - 360,00 EUR, витрат з купівлі-продажу (включаючи всі податки) - 125,00 EUR і загальною сумою в розмірі 3185,00 EUR. На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що загальна сума згідно касових чеків (CARTE BANCAIRE А0000000031010 VISE CREDIT) від 13.11.2019 № б/н, відповідає заявленій вартості продажу на аукціоні ALCOPA лоту 908 авто CITROEN С5 TOURER BUSIENESS за ціною 3185,00 EUR. Витрати на правничу допомогу обраховані відповідно до норм чинного законодавства (а.с. 95-92).

07.04.2020 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу обґрунтоване тим, що дана справа є справою незначної складності, послуги, які надавалися позивачу, дублюють одна одну та не мають впливу на хід розгляду справи, юридична консультація щодо порядку визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень не може бути віднесена до витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, оскільки така консультація з її розглядом не пов`язана (а.с. 114-115).

14.04.2020 від відповідача надійшли заперечення, в яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог мотивуючи тим, що законодавець не передбачає можливості зупинення митного оформлення для проведення митницею будь-яких перевірок щодо задекларованої митної вартості товару. Крім того, обов`язок щодо доведення правильності заявленої митної вартості товару покладено саме на декларанта, у даному випадку - позивача. Висновок представника позивача про те, що підставою для коригування митної вартості спірного авто є спрацювання АСАУР є хибним. У разі спрацювання АСАУР, обрані останнім форми контролю є обов`язковими для посадових осіб митниці та здійснюється перевірка поданих до митного оформлення документів. У відповідача відсутні правові підстави прийняти до уваги те, що у експортній декларації вартість спірного транспортного засобу вказана з урахуванням транспортних витрат, оскільки позивач підтверджуючих документів не надав. Зазначення потужності двигуна меншої, ніж вказано у свідоцтві, суттєво впливає на митну вартість спірного транспортного засобу і про це не міг не знати декларант, тобто особа, уповноважена позивачем на декларування, оскільки останній є брокером, який володіє спеціальними знаннями у галузі митної справи, в тому числі щодо порядку заповнення митної декларації (а.с. 121-124).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 11.11.2019 на аукціоні АЛКОПА АУКЦІОН Бове придбав у нерезидента PSA RATAIL AULNAY II транспортний засіб марки: CITROEN, модель: C5 TOURER HDI 140 BUSINESS, клас: VP, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 ; дата першої реєстрації: 30.07.2013 (далі по тексту – транспортний засіб) (а.с. 19).

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару та підтвердження митної вартості товару, позивачем, включаючи документи, які були подані на пропозицію відповідача для підтвердження заявленого рівня митної вартості до Чернігівської митниці ДФС 21.11.2019 було подано рахунок-фактуру (інвойс) від 11.11.2019 № 1762, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 17.11.2019 № UA209060/2019/66891, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 30.07.2013 № 2013DJ82746, платіжного документу, що підтверджує вартість товару від 13.11.2019 № б/н, Договору про надання послуг митного брокера від 21.05.2019 № 21/05/1/2019, паспорта громадянина України НОМЕР_5 від 06.02.1997, переклад інвойсу на українську мову, цінові дані щодо автомобіля з особистого інтернет-кабінету користувача аукціону, витяг із сервісної книжки автомобіля.

Згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 13.11.2019 № 1762, виданого АЛКОПА АУКЦІОН Бове вартість автомобіля становить 3185,00 (три тисячі сто вісімдесят п`ять) євро. Передача власності відбудеться лише після повної оплати ціни. Оплата повинна бути здійснена не пізніше 14.11.2019 та лише банківським переказом та/або банківською карткою (а.с. 15-17).

Відповідно до касових чеків від 13.11.2019 здійснена оплата у розмірі 2600,00 євро та 585 євро на рахунок ALCOPA AUCTION (а.с. 93).

Згідно додаткового аркушу до Акта про проведення митного огляду товарів Львівської митниці ДФС від 17.11.2019 № UA209060/2019/66891 тип транспортного засобу: легковий; марка: CITROEN, модель: НОМЕР_6 ; ідентифікаційний номер (кузова, шасі): НОМЕР_1 ; об`єм: 1997 см3; кіловат: 103; тип двигуна: дизельний; наявні пошкодження, ознаки експлуатації: пошкоджено ЛФП, сколи і подряпини по кузову а/м, потертості на бамперах (а.с. 21).

У висновку експертного дослідження Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 13.12.2019 № 25/7441/8736 зазначено, що номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_7 , наданого на дослідження транспортного засобу CITROEN C5, не змінювалися (а.с. 22).

Згідно митної декларації від 21.11.2019 № UA102230/2019/639274 на ввезений транспортний засіб заявлено його митну вартість в розмірі 3185 (три тисячі сто вісімдесят п`ять) євро. Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору - графа 42 митної декларації (а.с. 53).

29.11.2019 відповідачем прийнято рішення № UA102000/2019/000109/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митним органом було визначено митну вартість розмірі 5350 (п`яти тисяч трьохсот п`ятдесяти) євро (а.с. 28).

На підставі зазначеного вище відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102230/2019/00434 (а.с. 26).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів (частина перша статті 368 Митного кодексу України).

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Як встановлено судом, позивачем з метою митного оформлення було подано, зокрема, рахунок-фактуру (інвойс) від 11.11.2019 № 1762, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 17.11.2019 № UA209060/2019/66891, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 30.07.2013 № 2013DJ82746, платіжного документу, що підтверджує вартість товару від 13.11.2019 № б/н, копію митної декларації країни відправлення від 16.11.2020 № 19PL301010E0949874 (а.с. 69).

І позивачем, і відповідачем не заперечується, що додатково на запит відповідача позивачем було надано касові чеки, переклад інвойсу на українську мову, цінові дані щодо автомобіля з особистого інтернет-кабінету користувача аукціону, витяг із сервісної книжки автомобіля.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу викладеної норми слідує, що лише у випадку, якщо документи, що подані при митному оформленні товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні підстави для надання додаткових документів на вимогу митного органу.

Митний орган має право відійти від визначених законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі недоліки не дозволяють митному органу повноцінно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. При цьому, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для коригування митної вартості автомобіля у зв`язку з тим, що в польській митній декларації продавцем і покупцем транспортного засобу вказана одна і та ж особа, а також у зв`язку з виявленою неточністю щодо вказаної потужності двигуна 81kw, виявленої в поданій митній декларації від 21.11.2019 №102230/2019/639274, що стала підставою для сумнівів митного органу щодо визначення вартості автомобіля, в тому числі і зважаючи на те, що при поданні митної декларації позивачем надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в якому зазначена потужність 103 kw. Тобто, мала місце технічна помилка при її зазначенні.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина перша статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд критично ставиться до доводів позивача щодо того, що у фактурну вартість автомобіля в польській декларації були включені витрати на транспортування, тобто додана вартість пального, і тому вартість спірного транспортного засобу є більшою, ніж заявлена позивачем, оскільки доказів зазначеного ним до суду не надано. Проте, оцінюючи докази, що підтверджують вартість транспортного засобу, суд дійшов висновку, що рахунок-фактура (інвойс) від 11.11.2019 № 1762, касові чеки від 13.11.2019 № б/н та довідка про придбання транспортного засобу на аукціоні від 13.11.2019 в повній мірі підтверджують вартість транспортного засобу у розмірі 3185,00 євро.

Крім того, суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

При цьому, відповідач не довів, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом на підставі наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС ДФС щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів митне оформлення яких здійснено – митна декларація від 18.11.2019 №/2019/243512 і вона складає 5350,00 євро.

За змістом пункту 5 «Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків» Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689, на який посилається представник відповідача, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Як слідує з копії додаткового аркушу до Акта про проведення митного огляду товарів Львівської митниці ДФС від 17.11.2019 № UA209060/2019/66891, придбаний позивачем автомобіль містить пошкодження, а саме: пошкоджено лакофарбове покриття, наявні сколи і подряпини по кузову а/м, потертості на бамперах (а.с. 58).

Отже, суд критично ставиться до порівняння відповідачем автомобіля, розмитненого згідно митної декларації від 18.11.2019 №/2019/243512, а також до порівняння вартості вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному з комерційними пропозиціями з інтернет-ресурсу autoscout24.com, оскільки відповідачем не надано доказів щодо наявності у порівнюваного автомобіля тотожних недоліків технічного стану.

Посилання відповідача на результати застосування системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Також, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів № UA102230/2019/00434, у ньому зазначено лише про здійснення митної оцінки транспортного засобу із застосуванням резервного методу та констатовано неможливість застосування попередніх методів без належного і достатнього обгрунтування, що не дає підстав вважати таке рішення мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 102230/2019/00434 та рішення від 29.11.2019 № 102000/2019/000109/2 про коригування митної вартості товарів є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8400,00 (вісім тисяч чотириста) грн. Відповідачем же подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 № 6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, надання юридичних консультацій є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Також, за змістом частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: копію договору про надання правової допомоги від 26.12.2019 (а.с. 29); акт здачі-прийняття наданих послуг від 13.02.2020 на загальну суму 8400,00 грн (а.с. 30), квитанцію до прибуткового касового ордера № 11 від 13.02.2020, ордер від 19.02.2020 серії ЧН № 081826. При цьому, відповідно до наданих суду документів, вартість години роботи адвоката складає 840,80 грн.

За результатами дослідження акту здачі-прийняття наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги б/н від 26.12.2019, підписаного 13.02.2020, суд зазначає, що серед складових наданої професійної правничої допомоги значиться орієнтовний час, затрачений у судових засіданнях по справі – 2 год. 00 хв. Однак, судом в ухвалі від 25.02.2020 ухвалено дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Отже кількість годин витрачених на надання правової допомоги позивачу складає 8 год., а враховуючи, що вартість години роботи адвоката становить 840,80 грн, розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу складає 6726,40 грн (840,80 грн*8 год.).

Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 1681,60 грн, що підтверджується квитанцією від 31.01.2020 № 0.0.1601413307.1 (а.с. 35). Враховуючи задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 має бути стягнутий судовий збір в розмірі 1681,60 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Чернігівської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA102230/2019/00434.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці від 29.11.2019 № UA102000/2019/000109/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у розмірі 8408,00 (восьми тисяч чотириста восьми) грн, з яких витрати на професійну правничу допомогу складають 6726,40 грн (шість тисяч сімсот двадцять шість грн 40 коп.), судовий збір – 1681,60 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у строк, встановлений статтею 295, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_8 .

Відповідач: Північна митниця Держмитслужби, просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017; ЄДРПОУ: 43332675.

Повний текст рішення виготовлено 23 квітня 2020 року.

Суддя Л.О. Поліщук