Рішення № 88907837, 24.04.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4895/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: військова частина А3384, Міністерство оборони України про визнання рішення та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2019 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України (військова частина А0105) (надалі також - відповідач), третя особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: військова частина А3384, Міністерство оборони України про визнання протиправними рішення та дій Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України (військова частина А0105) щодо повернення подання та доданих документів про залишення ОСОБА_1 на військовій службі понад граничний вік супровідним листом за вих. №1116/9/ку/3/5969 від 04.11.2019 та повторного повернення цього ж подання супровідним листом за вих.№ 116/9/ку/3/6799 від 25.11.2019, зобов`язання Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України (військова частина А0105) упродовж 30 днів з дня вступу рішення суду у цій справі в законну силу скерувати подання та необхідні документи про залишення ОСОБА_1 на військовій службі понад граничний вік до уповноваженої на прийняття такого рішення посадової особи - Міністру оборони України.

В обґрунтування порушення своїх вимог зазначає про протиправне повернення подання та доданих документів про залишення ОСОБА_1 на військовій службі понад граничний вік супровідним листом за вих. №1116/9/ку/3/5969 від 04.11.2019 та повторне повернення цього ж подання супровідним листом за вих.№ 116/9/ку/3/6799 від 25.11.2019 Командуванням Сухопутних Військ Збройних Сил України (військова частина А0105), зважаючи на відсутність у останнього повноважень на залишення військовослужбовця офіцерського складу на військовій службі понад граничний вік. Належним способом захисту порушеного права визначає зобов`язання Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України (військова частина А0105) упродовж 30 днів з дня вступу рішення суду у цій справі в законну силу скерувати подання та необхідні документи про залишення ОСОБА_1 на військовій службі понад граничний вік до уповноваженої на прийняття такого рішення посадовій особі - Міністру оборони України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

15.01.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, а також пояснення, відповідно до якого представник військової частини А3384 просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на не надання позивачем доказів щодо наукових ступенів або вчених звань, наявності досвіду проходження військової служби у військових підрозділах, які направлялись за кордон, наявності бойового досвіду, знання іноземної мови за стандартизованим мовним рівнем не нижче за "мінімально необхідний", наявності освіти оперативно-тактичного або оперативно-стратегічного рівня (тільки для офіцерського складу). Як наслідок, повернуто без реалізації. При повторному направленні відповідачеві - повернуто у зв`язку із порушенням строків подання /а.с. 58-60, 63-65/.

21.01.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив задовольнити позов, посилаючись на аргументи, викладені раніше у позові /а.с. 67-69/.

Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року вирішено перейти до розгляду справи №440/4895/19 за позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: військова частина А3384, Міністерство оборони України про визнання рішення та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11:10 12 березня 2020 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава. Продовжено строк підготовчого провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: військова частина А3384, Міністерство оборони України про визнання рішення та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - на 30 календарних днів. Повторно витребувано докази по справі.

10 березня 2020 року від відповідача надійшли витребувані судом документи /а.с. 107-124/. Своїм правом надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Ухвалою суду від 26 березня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 15 квітня 2020 року.

26 березня 2020 року на електронну пошту суду надійшло клопотання Східного територіального юридичного відділу Міністерства оборони України про розгляд справи без участі представника Міноборони /а.с. 138-139/. Своїм правом надання відзиву на позовну заяву така третя особа не скористалася.

31 березня 2020 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі /а.с. 141/

У судове засідання, призначене на 15.04.2020, учасники справи не з`явились.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи положення пункту 10 частини 1 статті 4, частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Капітан ОСОБА_1 з 2016 року проходить військову службу у Збройних Силах України у військовій частині А3384 на посаді заступника начальника технічно-експлуатаційної частини з морально-психологічного забезпечення, про що укладено контракт з Міністром оборони України про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу терміном до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію.

У зв`язку з досягненням 09.04.2020 граничного віку перебування на військовій службі (60 років для осіб офіцерського складу) позивачем складено та 03.09.2019 подано рапорт за підпорядкованістю начальнику технічно-експлуатаційної частини військової частини А3384 з проханням продовження військову службу понад граничний вік. Начальником технічно-експлуатаційної частини військової частини А3384 та командиром військової частини А3384 полковником Пожидаєвим С.М. поданий рапорт підтримано та прийнято рішення про скерування необхідних документів Міністру оборони України /а.с. 11/.

За направленням командира військової частини у травні 2019 року ОСОБА_1 пройдено медичне обстеження на предмет придатності до військової служби, за результатами якого отримано висновок про військово-лікарської комісії від 21.05.2019 про придатність до військової служби /а.с. 13/.

Начальником технічно-експлуатаційної частини військової частини А3384 06.11.2019 складено висновок про відповідність ОСОБА_1 займаній посаді та доцільність залишення на військовій службі понад граничний вік /а.с. 14/.

Відповідно до наказу начальника Генерального штабу ЗС України - Головнокомандувача ЗС України від 09.10.2019 № 514 ОСОБА_1 відзначено почесним нагрудним знаком «За досягнення у військовій службі ІІ ступеню» /а.с. 16/.

06 вересні 2019 року командуванням військової частини А3384 складено подання щодо капітана ОСОБА_1 з клопотанням командира частини про залишення останнього на військовій службі понад граничний вік, яке скеровано до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (далі також - Відповідач) для подальшого його розгляду та прийняття рішення Міністром оборони України. До цього подання додано вказані вище довідку військово-лікарської комісії з висновком про придатність позивача до військової служби за контрактом; два примірники контракту про проходження військової служби понад граничний вік; копії останньої атестації позивача (оцінювання в зв`язку з особливим періодом); службову характеристику та інші документи, що стосуються характеристик позивача як військовослужбовця /а.с. 117-124/.

Проте, 04.11.2019 Командування Сухопутних військ Збройних Сил України супровідним листом за вих. № 116/9/ку/3/5869 повернуло указане подання з причин прийняття негативного рішення щодо залишення позивача на військовій службі понад граничний вік заступником командувача Сухопутних військ ЗС України з морально-психологічного забезпечення - начальником управління морально-психологічного забезпечення Командування Сухопутних військ ЗС України /а.с. 116/.

Командуванням військової частини А3384 у листопаді 2019 року зазначене подання направлено повторно до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України для подальшого його розгляду та прийняття рішення Міністром оборони України /а.с. 111-115/.

Однак, 25.11.2019 Командування Сухопутних військ Збройних Сил України супровідним листом за вих. № 116/9/ку/3/6799 повторно повернуто з підстав порушення термінів його подання до відповідного кадрового органу /а.с. 109/.

Вважаючи своє право порушеним, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно п.4 ч.1 до ст.22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) граничний вік перебування на військовій службі для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон) військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров`я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, встановлений частиною першою цієї статті, на строк до 5 років у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно п. 29 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (надалі по тексту - Положення) новий контракт про проходження військової служби військовослужбовцями, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, укладається після прийняття рішення про залишення їх на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі посадовими особами, яким надано таке право. Строк залишення на військовій службі понад граничний вік може становити до 5 років.

Порядок прийняття такого рішення передбачено у п.п. 219, 220, 222 розділу ХІ Положення, відповідно до яких військовослужбовці, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров`я для проходження військової служби, на їх прохання і за потреби Збройних Сил України можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі на строк до п`яти років, але не більше граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві, визначеного статтею 28 зазначеного Закону для відповідної категорії військовослужбовців.

Під час розгляду питання щодо залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік ураховуються:

потреба Збройних Сил України;

рівень командирської (професійної) підготовки;

наукові ступені і вчені звання;

досвід проходження військової служби у військових підрозділах, які направлялися за кордон;

бойовий досвід;

знання іноземної мови за стандартизованим мовним рівнем не нижче за "мінімально необхідний";

наявність освіти оперативно-тактичного або оперативно-стратегічного рівня (тільки для осіб офіцерського складу) /п. 219/.

Питання про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік порушується посадовими особами, які мають право видавати накази по особовому складу, і вище /п. 220/.

Рішення про залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі приймається, зокрема, для осіб офіцерського складу - Міністром оборони України /п. 222/.

Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція), зокрема п. 7.14 передбачено, що залежно від результатів оцінювання службової діяльності військовослужбовців за рік посадові особи, які складають на військовослужбовців оцінні картки, роблять висновки щодо відповідності посадам, які вони займають, а також надають рекомендації стосовно їх подальшого службового використання, в тому числі залишення на військовій службі понад граничний вік.

Відповідно до п.п. 11.1-11.7 розділу ХІ такої Інструкції з метою збереження досвідчених кадрів або у разі неможливості укомплектування окремих посад фахівцями належного рівня кваліфікації на військовій службі понад граничний вік на їх прохання можуть бути залишені окремі військовослужбовці, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді та визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров`я для проходження військової служби.

Військовослужбовці, які прийняли рішення продовжувати військову службу понад граничний вік, подають рапорт за підпорядкованістю з висловлюванням прохання продовжити військову службу понад граничний вік.

За направленням командира військової частини військовослужбовець повинен пройти медичне обстеження на предмет придатності до військової служби. Військовослужбовці, які відповідно до висновку військово-лікарської комісії визнані обмежено придатними чи непридатними до військової служби, на військовій службі понад граничний вік не залишаються.

За рішенням командира військової частини питання щодо військовослужбовця розглядається на засіданні атестаційної комісії військової частини.

Посадовій особі, яка приймає рішення про залишення військовослужбовця на військовій службі понад граничний вік, подаються такі документи:

Подання (додаток 1);

рапорт військовослужбовця з проханням продовжити військову службу понад граничний вік;

довідка військово-лікарської комісії з висновком про придатність військовослужбовця до військової служби за контрактом;

два примірники контракту, підписані військовослужбовцем, про проходження військової служби понад граничний вік;

копії останньої атестації військовослужбовця.

Документи до відповідного кадрового органу надсилаються до 1 жовтня року, що передує року досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі.

Відповідний кадровий орган готує документи для прийняття рішення щодо залишення військовослужбовця на військовій службі понад граничний вік посадовими особами, визначеними у пункті 222 Положення.

Отже, в силу викладених положень саме до дискреційних повноважень Міністра оборони віднесена можливість прийняти рішення про залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі позивача.

Аналізуючи наведені норми суд приходить до висновку, що питання про залишення ОСОБА_1 на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі не було вирішено відповідною посадовою особою у відповідності до вимог Положення та Інструкції.

При цьому відповідач перевищив свої повноваження і повернув рапорт без реалізації, оскільки відповідно до пункту 11.7 Інструкції питання про прийняття документів понад встановлений термін чи їх повернення відноситься до компетенції відповідного кадрового органу, яким у даному випадку у відповідності до пункту 222 Положення є Міністр оборони.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач у спірних відносинах діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та Інструкцією про організацію виконання такого Положення, а тому приходить до висновку про визнання протиправними дій Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України (військова частина А0105) щодо повернення подання та доданих документів про залишення ОСОБА_1 на військовій службі понад граничний вік супровідним листом за вих. №1116/9/ку/3/5969 від 04.11.2019 та повторного повернення цього ж подання супровідним листом за вих.№ 116/9/ку/3/6799 від 25.11.2019.

При цьому, суд наголошує, що фактично відповідачем окреме рішення в межах даного спору не приймались, відтак вимоги позивача про визнання протиправним рішення Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України (військова частина А0105) щодо повернення подання та доданих документів про залишення ОСОБА_1 на військовій службі понад граничний вік супровідним листом за вих. №1116/9/ку/3/5969 від 04.11.2019 та повторного повернення цього ж подання супровідним листом за вих.№ 116/9/ку/3/6799 від 25.11.2019 є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви” за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути “ефективним” як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, “ефективний засіб правого захисту” у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відтак позивачем обрано достатньо ефективний спосіб захисту порушеного права, а саме зобов`язання Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України (військова частина А0105) упродовж 30 днів з дня вступу рішення суду у цій справі в законну силу скерувати подання та необхідні документи про залишення ОСОБА_1 на військовій службі понад граничний вік до уповноваженої на прийняття такого рішення посадової особи - Міністру оборони України.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог ОСОБА_1 .

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України (військова частина А0105) (вул. Дегтярівська, 19, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 22991037), треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: військова частина А3384 (вул. О.Засядька,1, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код 26615294), Міністерство оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) про визнання рішення та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України (військова частина А0105) щодо повернення подання та доданих документів про залишення ОСОБА_1 на військовій службі понад граничний вік супровідним листом за вих. №1116/9/ку/3/5969 від 04.11.2019 та повторного повернення цього ж подання супровідним листом за вих.№ 116/9/ку/3/6799 від 25.11.2019.

Зобов`язати Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України (військова частина А0105) упродовж 30 днів з дня вступу рішення суду у цій справі в законну силу скерувати подання та необхідні документи про залишення ОСОБА_1 на військовій службі понад граничний вік до уповноваженої на прийняття такого рішення посадової особи - Міністру оборони України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Г.Ясиновський