Ухвала суду № 88895451, 23.04.2020, Оболонський районний суд міста Києва

23.04.2020 Справа № 758/626/20

№758/626/20

№2-з/756/96/20

УХВАЛА

23 квітня 2020 року Оболонський районний суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

за участі секретаря - Волкової А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» та Публічного акціонерного товариства «Дельтабанк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги,

в с т а н о в и в:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» та ПАТ «Дельтабанк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги №2083/К від 15.11.2019 року за яким ПАТ «Дельтабанк» передало ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» право вимоги до позичальників, заставодавців, майнових та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами переліченим у додатках №1 та №2.

До позовної заяви ОСОБА_1 долучив заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалами Подільського районного суду м. Києва від 04.02.2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» та ПАТ «Дельтабанк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги разом з заявою про забезпечення позову передано для розгляду за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 вказує, що після подання позову він отримав вимогу від ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» про усунення порушень, в якій останні вимагають сплатити заборгованість за кредитним договором №11353174000 від 29.05.2008 року та повідомляють про наміри, у разі невиконання вимоги, звернути стягнення на іпотечне майно.

Таким чином, з метою уникнення додаткових судових спорів та ризиків втрати права власності на житло, позивач просить суд вжити заходи забезпечення, а саме: заборонити будь-яким особам, які виконують функції державних реєстраторів, нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , належної на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене, в судове засідання сторони не викликались.

При цьому, дослідивши матеріали позову та поданої заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зі змісту вказаних статтей вбачається, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

При цьому, у порядку забезпечення позову не можна забороняти вчиняти дії, які під час розгляду спору прямо дозволені законом.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 3 наведеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.

Оскільки предметом даного позову є немайнова вимога лише про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги №2083/К від 15.11.2019 року укладеного між ПАТ «Дельтабанк» та ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» стороною якого не є позивач, а забезпечення позову стосується майна, яке не є предметом вимог та розгляду позовної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Зі змісту Цивільного процесуального кодексу Українив бачається, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, ініційовані позивачем види забезпечення позову є фактично втручанням у правовідносини, які виникли між первісним та новим кредитором щодо права вимоги поза межами судового засідання без встановлення обставин та з`ясування підстав для укладення договору відступлення права вимоги, а також суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд,

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А. В. Шевчук