Ухвала суду № 88894409, 16.04.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2020 Справа №601/2038/16-к

Колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

суддів Черніцької І.М., Дзюбановського Ю.І.

за участю секретаря с/з Дуркало Т.В.

прокурора Бучковського Л.П.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників адвоката Чернова С.В.,

адвоката ОСОБА_5 .О.

адвоката Жеребецької І.О.,

адвоката Беляєвої О.М.

потерпілої ОСОБА_6

представника потерпілої адвоката Войнарського А.Й.

під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016210120000325 від 27 травня 2016 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 п.п 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.28 п.п 4, 6, 11, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 п.п 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 п.п 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження із матеріалами за №12016210120000325 від 27 травня 2016 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 п.п 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.28 п.п 4, 6, 11, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 п.п 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 п.п 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання, в якому просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт у зв`язку із значним поширенням на території України вірусного захворювання та з урахуванням наявності у нього хронічної хвороби в умовах тримання під вартою він піддається значному ризику захворіти, при цьому індивідуальні засоби захисту та ліки в установі відсутні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Чернов С.В. підтримав клопотання свого підзахисного та просить його задовольнити.

Прокурор в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт просить відмовити, вважає його необґрунтованим, з урахуванням ризиків, які були враховані при обранні та продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого та які продовжують існувати надалі.

Потерпіла ОСОБА_6 та її представник адвокат Войнарський А.Й. підтримали думку прокурора.

Інші учасники судового розгляду підтримали думку обвинуваченого ОСОБА_1 щодо доцільності зміни йому запобіжного заходу.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, враховуючи думку інших учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 слід відмовити за його безпідставністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.

За змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 червня 2016 року ОСОБА_1 обрано запобіжного захід у вигляді тримання під вартою, строк якого в подальшому неодноразово продовжувався через наявність ризиків, які продовжували існувати, зокрема 12 березня 2020 року останньому продовжено строк тримання під вартою до 11 травня 2020 року.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід враховувати вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Так, на момент розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу жоден із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та продовженні його строку, не відпав. Відтак, оцінюючи сукупність обставин при вирішенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, які продовжують існувати, із ступеня тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою та в подальшому продовжено його строк, наявні, що унеможливлює застосування більш м`якого заходу забезпечення кримінального провадження.

Зокрема, слід звернути увагу на те, що ОСОБА_1 обґрунтованого підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 п.п 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, яке в силу ст. 12 КК України є умисним, особливо тяжким злочином проти життя та здоров`я особи, за який у разі доведеності його вини передбачено покарання на строк до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі; також продовжують існувати ризики, визначені в ухвалі слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , зокрема останній, зважаючи на санкцію статті обвинувачення, зможе переховуватися від суду, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Однією із вагомих підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є також належне врахування стану здоров`я обвинуваченого та визначення можливості отримувати медичну допомогу в умовах попереднього ув`язнення, на що у своєму клопотанні про зміну запобіжного заходу звертає обвинувачений ОСОБА_1 . Також підставою для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати інформацію про неможливість обвинуваченого утримувати в місцях попереднього ув`язнення.

Такої інформації щодо наявності обставин, за яких обвинувачений ОСОБА_1 не зможе отримати медичну допомогу в умовах Чортківської УВП №26 у разі виявлення у нього вірусного захворювання, поширення якого на даний час зафіксоване на території України, як і інформації про те, що ОСОБА_1 не може утримуватись в умовах Чортківської УВП суду не надано.

Таким чином жодних нових обставин, які б могли слугувати підставою для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт, та скасування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинуваченим ОСОБА_1 не повідомлено та відповідних підтверджень не надано.

Відповідно до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі Смирнов проти Росії, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

На думку колегії суддів, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою є виправданим, а розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам, які продовжують існувати та були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження його строку.

З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на більш м`який, а також вважає, що такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт не забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час розгляду кримінального провадження в суді, у зв`язку з чим підстав для скасування або зміни застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 заходу забезпечення кримінального провадження немає.

На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України,ст. ст. 331, 336, 376 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

Судове засідання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016210120000325 від 27 травня 2016 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 п.п 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.28 п.п 4, 6, 11, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 п.п 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 п.п 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, відкласти до 14 год. 00 хв. 29 квітня 2020 року.

Копії ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , його захиснику – адвокату Чернову С.В. та прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Кунцьо С.В.

Судді Черніцька І.М.

Дзюбановський Ю.І.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо