Ухвала суду № 88893881, 21.04.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1659/20

Провадження № 1-кс/461/2381/20

У Х В А Л А

про продовження строку запобіжного заходу

21.04.2020 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., секретар Скаб В.О., з участю прокурора Бучинської К.П., слідчого Ходака Б.Р., підозрюваного ОСОБА_1 та захисника адвоката Торопчина О.Д., розглянувши клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Ходака Б.Р. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в :

слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Ходак Б.Р. звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні №12019140000000811 від 20 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, погодженим прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області Бучинською К.П. про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування.

Мотивує клопотання тим, що з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність продовження застосовування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Також зазначає, що по даному кримінальному провадженню на даний час ще не проведено усі можливі слідчі (розшукові) і процесуальні дії, спрямовані на отримання та перевірку отриманих доказів у ньому, а тому завершити досудове розслідування у строк немає можливості. В результаті проведення додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, будуть отримані додаткові докази, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження для встановлення об`єктивної істини у справі.

В судовому засіданні прокурор та слідчий кожний окремо вимоги клопотання підтримали з підстав викладених у фабулі клопотання. Просили клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні не заперечили щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте просили визначити розмір застави в межах розміру, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Свої доводи сторона захисту мотивує тим, що наведені стороною обвинувачення ризики, передбачені ст.177 КПК України не доведені та ненаведено підстав для виправданого тримання ОСОБА_1 під вартою.

Окрім того, докази, на які покликається прокурор є недопустими,оскільки ухвала НСРД апеляційного суду не розсекречена, відтак, слідчий суддя не може оцінювати похідні від неї докази- протоколи слідчих дій.

Самостійно проведені аудіо-записи потерпілим ОСОБА_2 до внесення відомостей в ЄРДР з огляду на практику ЄСПЛ – є недопустимими.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною четвертою статті 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019140000000811 від 20 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 , керуючись корисливим мотивом, маючи спільний з ОСОБА_3 умисел на незаконне збагачення, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_2 , шляхом вчинення кримінальних правопорушень, в період часу з 30.07.2019 по 07.09.2019, перебуваючи на території Дрогобицького району Львівської області, вступив у злочинну змову із ОСОБА_3 , та вимагали в потерпілого грошові кошти в сумі 10000 (десять) тисяч доларів США.

23 лютого 2020 року о 11 год. 35 хв. підозрюваного ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

23 лютого 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Каховка Херсонської області, громадянину України, українцю, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, не депутату, не адвокату, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступним:

-показаннями потерпілого ОСОБА_2 , щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;

-даними протоколу пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками, під час якого ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_1 , як особу яка відносно нього вчиняє кримінальне правопорушення;

-даними протоколу ідентифікації та помічення несправжніх (імітаційних) засобів від 23.02.2020;

-даними протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, а саме гр. ОСОБА_1 від 23.02.2020;

-даними протоколу огляду місця події, що по АДРЕСА_3 , під час якого на місці затримання осіб підозрюваних у вчиненні злочину, виявлено та вилучено несправжні (імітаійні) засоби, які імітують автентичні грошові кошти відповідно до протоколу помічення від 23.02.2020;

-даними висновку судово-медичного експерта, з якого вбачається наявність легких тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 .

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24.02.2020 року підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі Львівській установі виконання покарань №19, без визначення розміру застави.

Орган досудового розслідування в порядку ст.199 КПК України звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки такий завершується, а ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді від 24.02.2020 року про застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати.

Зокрема, як зазначає автор клопотання, - неможливість запобігання ризику, переховуватися від органів досудового розслідування та суд, що підтверджується тим, що у разі визнання винуватим ОСОБА_1 , останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років і це може стимулювати підозрюваного до втечі, та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин може перетнути, в тому числі й незаконно, державний кордон України, що унеможливить прийняття законного рішення у розумні строки. Неможливість запобігання ризику, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ним неправдивих показань, зміни показів, що підтверджується характером і способом вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному, а також вчинення злочину із застосуванням насильства, погроз застосування насильства над потерпілим, що сприймалось потерпілим як реальні. Також треба врахувати ту обставину, що на даний час в рамках кримінального провадження не допитано усіх свідків, покази яких будуть мати важливе значення для встановлення істини у справі. Неможливість запобігання ризику, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Цей ризик обґрунтовується тим, що спосіб та тривалість вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення носить зухвалий характер, на даний час він непрацевлаштований, а відповідно відсутність стабільного джерела доходів може спровокувати його на подальшу протиправну поведінку, як щодо потерпілого, так й щодо інших осіб.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Дослідивши доводи та аргументи сторони обвинувачення та оцінивши обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновків, що:

-оголошена підозра є достатньо обґрунтованою, а наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення є вагомими;

-у разі визнання винуватим, ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що за ступенем тяжкості відноситься, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, до тяжкого злочину та у встановленому порядку віднесено до злочинів проти власності;

-вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування.

За таких обставин, з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , приходжу до висновку про необхідність продовження застосовування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співрозмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе забезпечити належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, а відтак, є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Відповідно до частини 3 ст.184 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним,обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частина четверта статті 183 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу , має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи,стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід в у виді застави, проте був порушений нею.

Розглядаючи питання визначення застави в даному випадку , суд перш за все виходить із норми ст.182 КПК України, яка визначає, що метою застави є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням ризикам дій , які можуть перешкодити кримінальному провадженню чи виконанню судового рішення.

Автор клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 без визначення застави, не наводить будь-яких доводів та не зазначає аргументів, які б давали правові підстави слідчому судді не визначати розміру застави.

В судовому засіданні доводи прокурора та слідчого про погрози застосування насильства до потерпілого з боку підозрюваних, як підставу незастосування застави, є непереконливими.

Слідчий суддя вважає, що таку обставину слід враховувати в комплексі з усіма обставинами справи та наявними допустимими доказами , зібраними на стадії оголошення підозри та станом на час розгляду клопотання.

Так, виходячи із матеріалів клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , слід врахувати , що в межах даного кримінального провадження проведено комплекс першочергових слідчих та процесуальних дій щодо збору доказів,а відтак, істотне зменшення ризиків знищення чи зміни доказів підозрюваним.

Окрім того, загроза втечі не випливає з простої можливості для підозрюваного перетнути кордон держави, за умов встановлених державою на даний час карантинних обмежень у зв`язку із пандемією , за умови вилучення у ОСОБА_1 закордонного паспорту та обов`язку носіння електронного засобу контролю. За таких обставин, для того щоб ризик переховування від органів досудового слідства мав реальний характер потрібно довести наявність інших обставин,а саме:характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншими державами, тощо.

Доводи досудового слідства щодо ймовірного тиску з боку підозрюваного на потерпілого ОСОБА_2 , свідків та інших учасників кримінального провадження станом на час розгляду даного клопотання не підтверджені належними і допустимими доказами. Щодо потерпілого, то підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи під вартою, був позбавлений фізичної можливості чинити безпосередній тиск на потерпілого. Покладення на підозрюваного, передбачених ст.194 КПК України, обов`язків, посеред яких, - неможливість відлучення із місця проживання без дозволу прокурора, слідчого, суду та носіння електронного засобу контролю, апріорі унеможливлює зустрічі та спілкування підозрюваного із потерпілим.

Щодо заяви ОСОБА_2 про забезпечення захисту від 01.04.2020 р., на яку покликається прокурор, як на доказ погроз потерпілому та тиску на нього, то в цій заяві жодним чином не згадується підозрюваний ОСОБА_1 .

Із змісту протоколу допиту ОСОБА_2 від 01.04.2020р. з приводу означеної заяви, вбачається, що розмова між потерпілим, адвокатом і іншими громадянами стосувалась можливого укладення угоди підозрюваного ОСОБА_3 з прокурором зі згоди потерпілого, яку останньому добровільно пропонувалось надати; питання такої угоди з підозрюваним ОСОБА_1 не обговорювалось. Відтак, така заява ОСОБА_2 не може прийматись до уваги як інструмент тиску на потерпілого саме з боку підозрюваного ОСОБА_1 .

Доводи прокурора в цій частині є лише припущеннями.

З приводу ймовірного тиску з боку підозрюваного на свідків та інших учасників кримінального провадження, то прокурор та слідчий не конкретизують цих осіб, покликаючись на відсутність достатньої інформації про їх місцезнаходження.

Як убачається із ухвали слідчого судді від 01.04.2020 року іншому підозрюваному у даному кримінальному провадженні Багрію І.А. на підставі ч.3 ст.183 КПК України поряд з обраним запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою визначено заставу із встановленням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Відповідно до вимог статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та не може бути завідомо непомірним для нього. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд враховує обставини кримінального правопорушення, те що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законодавець передбачає покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 7 років.

Разом з тим, враховується майновий та сімейний стан підозрюваного, зокрема, ОСОБА_1 одружений , працездатний, раніше не судимий; має постійне місце проживання; його поведінка під час кримінального провадження носить конструктивний процесуальний характер, спрямована на встановлення об`єктивної істини у справі. Підозрюваний також має медичні застереження за станом здоров`я ( повернувшись з Італії восени 2019р. перехворів бронхопневмонією середньої важності, хронічний бронхіт в стадії загострення, лікувався в стаціонарі ( медична довідка приєднана до матеріалів клопотання) , відтак, в умовах короно вірусу є вразливою категорією.

ОСОБА_1 слід обрати максимальний розмір застави, який зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків. З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 168160 грн.

Таке рішення, на думку суду, узгоджується зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, оскільки небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватися тільки залежно від суворості можливого покарання; вона повинна визначатися з урахуванням ряду інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки ухилення від правосуддя, або зробити її настільки незначною , що це не може служити виправданням утримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 28 січня 1993 року у справі W. проти Швейцарії).

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При цьому підозрюваному ОСОБА_1 роз`яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на строк до 19.06.2020 року включно покладаються обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Визначаючи перелік обов`язків у разі внесення застави, враховуються наведені прокурором ризики та вважаю за необхідне, серед іншого, застосувати до підозрюваного носіння електронного засобу контролю, задля забезпечення цілодобового контролю за підозрюваним ОСОБА_1 органом досудового розслідування та органами Національної поліції.

Також підозрюваному і заставодавцю роз`яснюється, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області; UA598201720355219002000000757; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172; ЄДРПОУ 26306742.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

клопотання задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на 60 (шістдесять) днів, тобто до 19.06.2020 року включно.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 у сумі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 гривень.

Підозрюваний ОСОБА_1 , інші особи як заставодавці мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожним викликом;

2) не відлучатися з фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду;

4) утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_2 та свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі наявності таких;

6) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 його обов`язки та наслідки їх невиконання.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Ходака Б.Р.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя І.Р.Волоско.