Рішення № 88885456, 13.04.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/107/20

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Кравець В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідачів:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Стіріс": не з`явився;

- обслуговуючого кооперативу „Бест резорт апартаментс”: Жуков Ю.А. за довіреністю від 29.11.2019р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Чорноморської міської ради Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю „Стіріс”, обслуговуючого кооперативу „Бест резорт апартаментс” про визнання договору недійсним, –

ВСТАНОВИВ:

Чорноморська міська рада Одеської області (далі по тексту - Чорноморська міська рада) звернулась до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Стіріс” (далі по тексту – ТОВ „Стіріс”), обслуговуючого кооперативу „Бест резорт апартаментс” (далі по тексту – ОК „Бест резорт апартаментс”) про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки, площею 0,4627 га (кадастровий номер 5110800000020260044), яка розташована за адресою: м. Іллічівськ, вул. Набережна, 13-Г, укладеного 03.09.2019р. між відповідачами та зареєстрованого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. в реєстрі за №1869. Позовні вимоги обґрунтовані фактом укладення спірного правочину із порушенням вимог чинного законодавства, а саме: за відсутності згоди Чорноморської міської ради Одеської області на укладення договору суборенди земельної ділянки.

25.03.2020р. до господарського суду від Чорноморської міської ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

ТОВ „Стіріс” жодного разу в судові засідання по даній справі не з`явилось, про причини неявки суд не повідомляло. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями, які були надіслані на адресу місцезнаходження відповідача згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, буд. 12, були повернуті до суду у зв`язку із неможливістю вручення адресату. Оскільки ТОВ „Стіріс” не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

ОК „Бест резорт апартаментс” під час вирішення судом даного спору заперечувало проти задоволення заявленого позивачем позову, посилаючись на дотримання відповідачами вимог Закону України „Про оренду землі” під час укладення спірного правочину шляхом надсилання на адресу позивача заяви про надання згоди на укладення договору, яка була залишена позивачем без відповіді.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

12.11.2010р. між Іллічівською міською радою (Орендодавець) та ТОВ „Стіріс” (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Слаєвою Р.К. та зареєстрований в реєстрі за № 6750, відповідно до п. 1 якого Орендодавець, який діє на підставі рішення Іллічівської міської ради від 27.03.2009р. за №535/112-V, передає, а Орендар приймає у довгострокове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 5110800000020260044, за рахунок земель рекреаційного призначення, надану для обслуговування будівель та споруд кемпінгу „Україна”, яка знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. Набережна, 13-Г.

Згідно з п.п. 2-4 договору оренди земельної ділянки від 12.11.2010р. в оренду передається земельна ділянка площею 0,4627 га. На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомості, а також інші об`єкти інфраструктури; об`єкти комунальної власності на орендованій земельній ділянці – відсутні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з коефіцієнтом Кф становить 2 827 605,97 грн. без коефіцієнта індексації за 2009р.

Положеннями п. 8 договору оренди земельної ділянки від 12.11.2010р. передбачено, що договір укладено на 25 років на строк до 27.03.2034р. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому випадку Орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. В іншому випадку договір оренди вважається розірваним.

Відповідно до п.п. 14-15, 18 договору оренди земельної ділянки від 12.11.2010р. земельна ділянка передається в оренду для обслуговування будівель та споруд кемпінгу „Україна”. Назва цільового використання земельної ділянки: 1.17 рекреаційного призначення; умови збереження об`єкта оренди: Орендарю надається право зводити будівлі та споруди згідно затвердженої відповідно до вимог чинного законодавства проектної документації, проводити поліпшення стану земельної ділянки для їх ефективного використання згідно цільового призначення. Орендар за письмовою згодою Орендаря та з дотриманням відповідних державних норм і правил має право у встановленому законодавством порядку змінити цільове призначення земельної ділянки.

Відповідно до п. 18 договору оренди земельної ділянки від 12.11.2010р. передача земельної ділянки Орендарю у користування здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

В силу положень п. п. 24, 25 договору оренди земельної ділянки від 12.11.2010р. на орендовану земельну ділянку не встановлено обмежень (обтяження). Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або обмеження (обтяження) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Згідно з п. п. 28, 29 договору оренди земельної ділянки від 12.11.2010р. Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на земельній ділянці з дотриманням умов договору оренди землі. Орендар зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди зобов`язання, додержуватись вимог, встановлених Законом України „Про оренду землі”, виконувати обов`язки відповідно до умов договору і норм Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 41 договору оренди земельної ділянки від 12.11.2010р. цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно акту приймання-передачі Іллічівською міською радою було передано у користування ТОВ „Стіріс” земельну ділянку, кадастровий номер 5110800000020260044, площею 0,4627 га, за рахунок земель рекреаційного призначення, надану для обслуговування будівель та споруд кемпінгу „Україна”, яка знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. Набережна, 13-Г.

30.07.2019р. ТОВ „Стіріс” звернулось до Чорноморсьої міської ради із листом №3007/19/01, відповідно до якого відповідач, посилаючись на приписи ст. 8 Закону України „Про оренду землі”, просив надати згоду на укладення договору суборенди земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Іллічівськ, вул. Набережна, 13-Г, з ОК „Бест резорт апартаментс”. При цьому, на підтвердження факту надсилання вказаного листа на адресу позивача відповідачем також було надано суду описи вкладення.

03.09.2019р. між ТОВ „Стіріс” (Орендар) та ОК „Бест резорт апартаментс” (Суборендар) було укладено договір суборенди, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. в реєстрі за №1869, відповідно до п. п. 1, 2 якого Орендар надає, а Суборендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 5110800000020260044) за рахунок земель рекреаційного призначення, яка знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. Набережна, 13-Г, для її використання за функціональним призначенням (будівництво та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення). Земельна ділянка, що орендується, знаходиться у володінні та користування Орендаря у відповідності до договору оренди земельної ділянки, посвідченого 12.11.2010р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Слаєвою Р.К. та зареєстрованого в реєстрі за № 6750, укладеного між Орендарем та Іллічівською міською радою.

Згідно з п. п. 3, 9 договору суборенди від 03.09.2019р. в суборенду передається земельна ділянка, площею 0,4627 га. Договір укладено на сім років на строк до 03.09.2026р. Після закінчення строку дії договору суборенди Суборендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Суборендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендаря про намір продовжити дію договору. В іншому випадку договір суборенди вважається розірваним.

Положеннями п. п. 17, 18 договору суборенди від 03.09.2019р. встановлено, що земельна ділянка передається в суборенду для її використання за цільовим призначенням, встановленим договором оренди. Назва цільового використання земельної ділянки: Е.07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Суборендарю надається право зводити будівлі та споруди згідно затвердженої відповідно до вимог чинного законодавства проектної документації, проводити поліпшення стану земельної ділянки для їх ефективного використання згідно цільового призначення. Суборендар за письмовою згодою Орендодавця та з дотриманням відповідних державних норм і правил має право у встановленому законодавством порядку змінити цільове призначення земельної ділянки.

Відповідно до п. 22 договору суборенди від 03.09.2019р. після припинення дії договору Суборендар повертає Орендареві земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в суборенду.

Умовами п. 44 договору суборенди від 03.09.2019р. встановлено, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №179707287 від 04.09.2019р. вбачається, що право суборенди (використання земельної ділянки) згідно договору суборенди від 03.09.2019р. було зареєстровано у вказаному реєстрі.

Згідно акту приймання-передачі ТОВ „Стіріс” було передано у користування ОК „Бест резорт апартаментс” земельну ділянку, кадастровий номер 5110800000020260044, площею 0,4627 га, яка знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. Набережна, 13-Г.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Стіріс” та ОК „Бест резорт апартаментс” про визнання договору суборенди недійсним, позивачем було наголошено про наявність правових підстав для визнання договору недійсним, оскільки ТОВ „Стіріс” не зверталось до міської ради із завою про надання згоди на укладення договору, рішення Чорноморської міської ради з цього питання також не приймалось. При цьому, у поданій до суду позовній заяві позивачем було наголошено, що про укладення договору суборенди позивач дізнався після отримання ухвали господарського суду Одеської області від 16.12.2019р. про відкриття провадження по справі №916/3673/19 за позовом ОК „Бест резорт апартаментс”, ТОВ „Берег-ярд” до Чорноморської міської ради, ТОВ „Будівельна фірма стройтекс” про встановлення земельного сервітуту.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

При цьому, приписами ч. 3 ст. 6 ЦК України врегульовано, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Згідно зі ст. ст. 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 18-рп/2004 по справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” господарський суд, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про оренду землі” від 06.10.1998 № 161-XIV (з наступними змінами та доповненнями) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відносини, пов`язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону України „Про оренду землі” орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом; орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Положеннями ст. 8 Закону України „Про оренду землі” орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально. Передача в суборенду земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, забороняється. Якщо орендарем земельної ділянки є ініціатор створення індустріального парку, така земельна ділянка або її частини передаються ним у суборенду учасникам індустріального парку відповідно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди такої земельної ділянки.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, господарський суд зазначає, що надана в оренду земельна ділянка може бути передана в суборенду, якщо право на передання її в суборенду передбачено договором. Крім того, земельна ділянка може бути передана в суборенду за письмовою згодою орендодавця; відсутність письмового повідомлення про надання згоди або про відмову у наданні згоди також надає орендарю право на укладення договору суборенди.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що умовами договору оренди земельної ділянки від 12.11.2010р. питання щодо передачі земельної ділянки в суборенду не врегульовано. Таким чином, питання щодо передачі земельної ділянки в суборенду підлягає врегулюванню із застосуванням приписів ст. 8 Закону України „Про оренду землі”.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2019р. ТОВ „Стіріс” звернулось до Чорноморської міської ради із листом №3007/19/01, відповідно до якого відповідач просив надати згоду на укладення договору суборенди земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Іллічівськ, вул. Набережна, 13-Г, з ОК „Бест резорт апартаментс”.

Проте, Чорноморською міською радою не було надіслано письмового повідомлення про надання згоди на укладення договору суборенди, як і не надіслано письмового повідомлення із запереченнями щодо укладення такого договору.

Відсутність письмового повідомлення згідно вимог ст. 8 Закону України „Про оренду землі” надає ТОВ „Стіріс” право на укладення договору суборенди земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Іллічівськ, вул. Набережна, 13-Г, з ОК „Бест резорт апартаментс”.

Підсумовуючи вище викладене, враховуючи надсилання ТОВ „Стіріс” на адресу Чорноморської міської ради листа №3007/19/01 від 30.07.2019р. із проханням надати згоду на укладення договору суборенди, приймаючи до уваги відсутність письмового повідомлення позивача про надання згоди або про відмову у наданні згоди на укладення договору суборенди, господарський суд доходить висновку про укладення між ТОВ „Стіріс” та ОК „Бест резорт апартаментс” договору суборенди земельної ділянки від 03.09.2019р. із дотриманням вимог ст. 8 Закону України „Про оренду землі”.

При цьому, господарським судом критично оцінюються доводи позивача, що питання про надання згоди на укладення договору суборенди повинно вирішуватись шляхом прийняття Чорноморською міською радою відповідного рішення, з огляду на положеннями Закону України „Про оренду землі”, якими вирішення вказаного питання не ставиться в залежність від прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення. Навпаки, приписами ст..8 Закону України „Про оренду землі» встановлено право орендаря на укладання договору суборенди за умови відсутності згоди або заперечень з боку орендодавця земельної ділянки.

З огляду на викладене вище, враховуючи дотримання ОК „Бест резорт апартаментс” та ТОВ „Стіріс” вимог Закону України „Про оренду землі” під час укладення договору суборенди від 03.09.2019р., господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання договору недійсним, що має наслідком необхідність відмови у задоволенні заявленого Чорноморською міською радою позову.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку щодо необхідності відмови у задоволенні позову Чорноморської міської ради Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю „Стіріс”, обслуговуючого кооперативу „Бест резорт апартаментс” про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 03.09.2019р. , площею 0,4627 га (кадастровий номер 5110800000020260044), яка розташована за адресою: м. Іллічівськ, вул. Набережна, 13-Г. Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 – 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Рішення господарського суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 22 квітня 2020 р.

Суддя С.П. Желєзна