
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" квітня 2020 р. справа № 300/665/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа на стороні відповідача Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2019 ВП №60581737, визнання неправомірними дій -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа на стороні відповідача Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2019 ВП №60581737, визнання неправомірними дій щодо прийняття та оформлення оскаржуваної постанови.
Позовні вимоги мотивовані тим, що приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна 13.11.2019 прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження №60581737, на підставі виконавчого напису №26124 від 29.10.2019, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. Позивач стверджує, що приватний виконавець вправі приймати до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: або за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або за місцем знаходження майна боржника. Проте, виконавче провадження №60581737 від 13.11.2019 відкрито відповідачем в межах виконавчого округу м. Києва, незважаючи на місце реєстрації та проживання позивача та відсутність у останньої на момент відкриття провадження будь-якого майна, в тому числі грошових коштів, які б знаходились в межах вказаного виконавчого округу. Також, позивач посилається на невідповідність оформлення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статтями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового розгляду учасники справи були повідомлені належним чином, що підтверджується направленими на електронні адреси ухвали про відкриття провадження та тексту повісток-повідомлень. 16.04.2020 шляхом електронного відправлення позивач направив до суду клопотання про розгляд справи його без участі (а.с.109).
09.04.2020 шляхом електронного відправлення до суду надійшов відзив відповідача, відповідно до якого, відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог (а.с.77-83). Відзив мотивований тим, що приватний виконавець має право приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах. Обґрунтовано, що відповідач діяв в межах повноважень, в порядку та в спосіб, встановлений Законом України "Про виконавче провадження", оскільки до відповідача надійшов виконавчий документ, в якому зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м. Києва. Зазначено, що оформлення та направлення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Суд зазначає, що особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ визначені статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини 1 якої, у справах, визначених серед іншого статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні (частина 2 статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, повідомлення сторін про розгляд даної справи, зокрема визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено вчасно, оскільки такі правовідносини врегульовані спеціальною статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи (частина 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України).
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 4 статті 229 цього Кодексу).
Суд, розглянувши справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначених статтями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, з`ясувавши обставини справи, встановив наступне.
Відповідно до паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Калуським МВ УМВС в Івано-Франківській області 27.03.1996 місце реєстрації проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
13.11.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №60581737 з примусового виконання виконавчого напису №26124, виданого 29.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості в розмірі 105080,80 грн. (а.с.40).
Позивач вважає протиправною, та просить суд скасувати дану постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Примусове виконання рішень здійснюють у передбачених Законом України "Про виконавче провадження" випадках приватні виконавці, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Закон України "Про виконавче провадження" визначає вимоги до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження.
Так, згідно частини 2-4 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина 3 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження")
Згідно частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Пунктом 4 частини другої статті 23 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження майна боржника, в даному випадку фізичної особи, розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Частиною 3.1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.
Частинами 7.1, 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
Як зазначено вище, відповідно до частини 4 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Грошові кошти на рахунках банку в розумінні глави 13 Цивільного кодексу України є майном.
Суд зазначає, що наявність лише самого рахунку в банку, за відсутності на ньому коштів не породжує цивільні права та обов`язки. Банківський рахунок не є власністю громадянина та призначений для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій. При цьому, майном, на яке може бути звернено стягнення є, зокрема, кошти, а не рахунки у банку.
Відтак, наявність у боржника банківських рахунків не свідчить про наявність у боржника майна у такому банку та не є таким майном.
Однак, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували, що позивач має власні грошові кошти (майно) на рахунку в Акціонерному товаристві "Перший Український Міжнародний Банк". При цьому, відповідач не довів наявності факту перевірки вказаної обставини при прийнятті виконавчого документа до виконання.
Також, відповідачем не доведено та з матеріалів справи не встановлено, що на дату прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця були відомості про наявність у позивача коштів на рахунках у банках, що розташовані у м. Києві.
Позивач стверджує, що проживає за місцем реєстрації в м. Калуш, Івано-Франківська обл. Вказані твердження відповідачем не спростовано жодними доказами.
Отже, місце проживання позивача не відноситься до виконавчого округу, на території якого відповідач здійснює діяльність, а виконавчий документ у виконавчому провадженні прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання/перебування боржника - фізичної особи.
За таких обставин, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята відповідачем з порушенням приписів частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки приватним виконавцем виконавчий документ прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування позивача або місцем знаходження його майна.
Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття та оформлення оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення: про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.
В даному випадку позивач просить визнати неправомірними дії щодо прийняття та оформлення оскаржуваної постанови. Однак, вказані обставини входять до предмету розгляду в даній справі щодо визнання протиправною та скасування даної постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.
Пунктом 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 визначено, що постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови. Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю.
Доводи позивача щодо невідповідності оформлення оскаржуваної постанови суд вважає безпідставними, оскільки постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №60581737, на підставі виконавчого напису №26124 від 29.10.2019, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. оформлена у відповідності до вимог частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, що підтверджується матеріалами справи (а.с.40).
Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Судом встановлено, що оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження відповідачем 14.11.2019 було направлено на адресу позивача, зазначену у виконавчому документі, однак вказана поштова кореспонденція за №0209418830995 повернулася до відповідача у зв`язку з неврученням під час доставки (а.с.89-92).
Відтак, доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" спростовані доказами направлення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача.
Крім наведеного, щодо аргументів позивача про невідповідність виконавчого документу, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Позивачем не доведено нечинності виконавчого напису нотаріуса, при цьому, розгляд даного питання щодо протиправності виконавчого документу, не входить до предмету спору в даній справі.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення в частині визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2019 ВП №60581737, з підстав, що приватним виконавцем прийнято до виконання виконавчий документ не за місцем проживання, перебування позивача або місцем знаходження його майна, що є недотриманням приписів частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження". В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 840,80 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження", керуючись статтями 139, 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа на стороні відповідача Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070), про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2019 ВП №60581737, визнання неправомірними дій – задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження ВП №60581737 від 13.11.2019.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни (вул. Окіпної Раїси, 4А, офіс 35А, м. Київ, 02002) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Григорук О.Б.
Судове рішення № 88882160, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 23.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/665/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: