Ухвала суду № 88882017, 21.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2020 року справа № 640/7043/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко Аліни Леонідівни про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко Аліни Леонідівни, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко Аліни Леонідівни від 04.03.2020, індексний номер 51468751;

- визнати протиправним та скасувати запис про право власності №35800115 від 02.03.2020, внесений до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко Аліною Леонідівною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко Аліни Леонідівни про визнання протиправними та скасування рішень, передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

В результаті автоматизованого розподілу справи дана справа 17.04.2020 була передана судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до положень частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною першою статті 57 цього Кодексу передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

У свою чергу повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (частина четверта статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Положення чинного законодавства наділяють суд обов`язком надавати оцінку заповненню ордеру адвокатом, адже в розумінні частини 4 статті 59 КАС України саме суд повинен перевірити адміністративну процесуальну дієздатність особи, яка подає позовну заяву.

Враховуючи те, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд повинен в обов`язковому порядку перевірити наявність та належне оформлення наданих адвокатом документів.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на необхідність правильного оформлення ордеру відповідно до вимог, встановлених Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36 (далі Положення про ордер).

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер встановленої форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п. 14 Положення про ордер).

Судом встановлено, що позовна заява від імені позивача підписана його представником, адвокатом Васильєвим Євгеном Євгеновичем.

У свою чергу, в якості доказу на підтвердження повноважень адвоката Васильєва Є.Є. на підписання зазначеної позовної заяви приєднано до матеріалів позовної заяви ордер серії КС №569960 від 23.03.2020, відповідно до якого Васильєв Євген Євгенович на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги б/н від 19.02.2020 надає правову допомогу ОСОБА_1 в Окружному адміністративному суді міста Києва.

Так, згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер, ордер, з поміж іншого, має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.

Типова форма ордера на надання правової допомоги, наведена у додатку 1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, яка діє станом на даний час, також містить реквізит «назва органу, у якому надається правова допомога».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 зазначила, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Системний аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи від інших органів державної влади, у зв`язку з чим судові органи повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено конкретна назва державного органу, зокрема суду.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом також у постанові від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18.

В той же час, зі змісту наданого представником позивача ордеру вбачається, що в графі «назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено: «у Окружному адміністративному суді міста Києва".

Отже, всупереч наведеному та вимогам підпункту 15.4 пункту 15 Положення про ордер, в ордері серії КС №569960 від 23.03.2020 не правильно зазначено назву органу, зокрема, суду, у якому надається правова допомога адвокатом, а відтак не підтверджено повноважень адвоката діяти саме в Київському окружному адміністративному суді.

Приймаючи до уваги, що позовна заява була подана до Окружного адміністративного суду міста Києва та в подальшому передана ухвалою цього суду до Київського окружного адміністративного суду. а також уникаючи зайвого формалізму, суд вважає, що позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати належним чином оформлену позовну заяву, підписану особою, яка уповноважена на її підписання.

Також, суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджує зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації особа або її законний представник подає, серед іншого, документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

Відповідно до пункту 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. N 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року N 3423-XII) відмітки про реєстрацію постійного місця проживання громадянина робляться на одинадцятій - шістнадцятій сторінках паспорта.

Таким чином, надання позивачем копії паспорта громадянина України необхідно для підтвердження зареєстрованого місця проживання, що є визначальним для встановлення територіальної підсудності даної адміністративної справи.

Також, згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674 за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-ІХ установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко Аліни Леонідівни від 04.03.2020, індексний номер 51468751 та визнати протиправним та скасувати запис про право власності №35800115 від 02.03.2020, внесений до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко Аліною Леонідівною.

Отже, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якою становить 1680,00 грн. ((0,4 х 2102,00 грн.) х 2).

Позивачем під час звернення до суду додано квитанцію про сплату судового збору від 23.03.2020 №64 у сумі 840,80 грн., сплаченого на рахунок №UA908999980313181206084026007 (рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва).

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 1680,00 грн. (оригінал платіжного доручення (квитанції), який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку "призначення платежу" платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір за позовом", ПІБ чи назва установи, організації позивача, "Київський окружний адміністративний суд", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Так, згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати належним чином оформлену позовну заяву (два примірники), підписану особою, яка уповноважена на її підписання;

- надати копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України - ОСОБА_1 із відомостями щодо реєстрації місця проживання;

- надати докази сплати судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 1680,00 грн., сплаченого на рахунок Київського окружного адміністративного суду (оригінал платіжного документу).

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Кушнова А.О.