Рішення № 88881331, 16.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року Справа № 160/2425/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро-94, 49094), яка полягає у відмові провести перерахунок та виплатити додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 15% від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01 грудня 2016 року до дня прийняття судового рішення;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, місто Дніпро-94, 49094), провести з 01 грудня 2016 року ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), нарахування відповідних сум додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 15% від розміру прожитковий мінімум для непрацездатних осіб ( із врахуванням раніше виплачених сум пенсії), та здійснювати виплату пенсії в такому розмірі - до втрати права на таку пенсію;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро-94, 49094), здійснити виплату суми заборгованості частини недоотриманої пенсії з 01 грудня 2016 року до дня прийняття судового рішення однією сумою, з нарахуванням компенсації частини доходів.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем невірно нараховується додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров`ю, а саме замість 15% від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб нараховується 170,82 грн.

На звернення позивача щодо нарахування пенсії відповідач проінформував позивача про те, що виплата додаткової пенсії проводиться в розмірі 170 грн. 82 коп. згідно п.5 постанови КМУ № 112 від 25.03.2014 р., з 01.05.2014 р.

Позивач стверджує, що своїми діями відповідач порушує ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

07 квітня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні його позову, зазначивши, що ОСОБА_1 отримує пенсію за 26 років вислуги відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) у розмірі 68% від грошового забезпечення, яке береться для обчислення пенсії, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.

21.02.2018 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103). Зазначена Постанова є підставою для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 103 виплата перерахованих відповідно до пункту 1 цієї Постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться у таких розмірах:

з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

На виконання Постанови № 103 позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки, яка надана Обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

До 01.01.2008 р. розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, розраховувався виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Норми статті 51 зазначеного Закону втратили чинність з 01.01.2008 р. у зв`язку із змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно з вищезазначеним Законом розмір додаткової пенсії особам, віднесеним до 2 категорії постраждалих від аварії на ЧАЕС, з 01.01.2008 р. становив 15% від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Згідно з пунктом 13 постанови КМУ від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції постанови КМУ від 25 березня 2014 р. № 112, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується особам, які належать до категорії 2, у розмірі 170,82 грн.

01 квітня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що у відзиві відповідач не спростував твердження позивача та аргументи стосовно суті позовних вимог, У відзиві відповідачем наведені підстави, які абсолютно не стосуються теми позову.

Також позивач зазначив, що за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії позивачу застосуванню підлягають норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а саме 15% від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а не 170 грн. 82 коп.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач отримує пенсію за 26 років вислуги відповідно до Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) у розмірі 68% від грошового забезпечення.

Крім того, позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням, та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

24 січня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив надати інформацію про розмір призначеної йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю.

На вказане звернення відповідач відповів листом, в якому зазначив, що пунктом 5 постанови КМУ №112 від 25.03.2014 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ з питань пенсійного забезпечення» внесені зміни у порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено постановою КМУ від 23.11.2011 р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначеним порядком передбачено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам віднесеним до другої категорії з 01.05.2014 року виплачується у розмірі 170,82 грн.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з того, що статтею 10 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 (далі Закон № 796-XII) визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 51 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначається розмір виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до другої категорії.

До 01.01.2008 р. розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, розраховувався виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 51 зазначеного Закону.

Норми статті 51 зазначеного Закону втратили чинність з 01.01.2008 у зв`язку із змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно з вищезазначеним Законом розмір додаткової пенсії особам, віднесеним до 2 категорії постраждалих від аварії на ЧАЕС, з 01.01.2008 р. становив 15% від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, на чому і наполягає позивач.

Однак, відповідно до Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII від 28.12.2014 року текст статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у такій редакції:

"Особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Вказані зміни набрали чинності з 01 січня 2015 року.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин саме на Кабінет Міністрів України законодавством покладено обов`язок щодо визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4.

Згідно з п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 р. № 112, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується особам, які належать до категорії 2, у розмірі 170,82 грн.

У зв`язку з цим у спірний період щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та вищевказаної постанови КМУ, правомірно виплачується особам, які належать до категорії 2, у розмірі 170,82 грн.

Отже, твердження позивача про порушення відповідачем стосовно нього пенсійного законодавства не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що протягом судового розгляду справи відповідач довів правомірність своїх дій, суд не вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник