Постанова № 8887879, 29.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

___________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2010 р.           Справа № 2-а-733/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,

за участю: представника прокуратури Ленінського району м. Вінниці - Медяної В.О., представника позивача - Леляка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке хлібоприймальне підприємство»(далі - ВАТ «Тростянецьке ХПП») про стягнення штрафних (фінансових) санкцій

в с т а н о в и в :

У лютому 2010 року прокурор Ленінського району м. Вінниці звернувся в суд, в інтересах держави в особі Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, з позовом до ВАТ “Тростянецьке ХПП” про стягнення штрафних санкцій.

Зазначав, що у лютому 2010 року до прокуратури Ленінського району м. Вінниці надійшло звернення начальника Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в якому заявник повідомляв, що постановою № 192-ВІ від 20.07.2009 року до ВАТ “Тростянецьке ХПП” застосовано санкції за правопорушення на ринку цінних паперів в сумі 500 гривень.

Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку штраф не сплачує, що призводе до ненадходжень коштів до Державного бюджету України, чим суттєво порушує інтереси держави, прокурор, в порядку наділених повноважень відповідно до статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, просив стягнути з ВАТ “Тростянецьке ХПП” на користь держави штраф в сумі 500 грн.

Представник прокуратури Ленінського району м. Вінниці та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові, просили їх задовольнити.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Заперечень на позов до суду не надходило, заяв-клопотань щодо неможливості розгляду справи у їх відсутності чи відкладення розгляду справи, в зв’язку із неможливістю прибуття в судове засідання, також не подавалось.

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України, якими, зокрема, передбачено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно до відомостей витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.02.2010 року ВАТ “Тростянецьке ХПП” значиться за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, смт. Тростянець, вул. 1 Травня, 26, код ЄДРПОУ –00953289.

9 липня 2009 року уповноваженою особою Комісії, провідним спеціалістом відділу правозастосування та контрольно-ревізійної роботи Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку складено Акт про правопорушення на ринку цінних паперів № 193-ВІ, яким встановлено, що ВАТ “Тростянецьке ХПП” не надано до Комісії особливу інформацію про банкрутство емітента, чим порушено вимоги статті 41 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” та вимоги пункту 1 глави 3 розділу ІІ Положення “Про розкриття інформації емітентами цінних паперів” в частині неподання особливої інформації до Комісії, чим порушені права акціонерів на своєчасне отримання інформації про зміни, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни вартості його цінних паперів.

На підставі зазначеного Акту уповноваженою особою Комісії винесено постанову №192-ВІ від 20.07.2009 року, якою до відповідача застосовано санкцію у вигляді штрафу в сумі 500 гривень.

Згідно статті 6 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України. До системи цього органу входять Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її центральний апарат і територіальні органи.

Статтею 39 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” встановлено вимоги до розкриття інформації емітентами, так емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про: фінансово-господарський стан і результати діяльності емітента у строки, встановлені законодавством; будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни ціни на його цінні папери; власників великих пакетів (10 відсотків і більше) акцій.

Статтею 41 вказаного Закону встановлено, що до особливої інформації про емітента відносяться відомості про порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію. Строки , порядок та форми подання особливої інформації про емітента встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно Положення “Про розкриття інформації емітентами цінних паперів”, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. 19.12.2006 року № 1591, емітенти цінних паперів зобов’язані розкривати особливу інформацію у повному обсязі відповідно до вимог цього Положення (Розділ ІІ).

Розкриття особливої інформації емітентом здійснюється відповідно до підпункту 10.1 пункту 10 глави 2 у строки пункту 1 глави 3 розділу ІІ Положення, а саме - протягом десяти днів з дати вчинення дії. Датою вчинення дії вважається дата: винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство або дата, коли емітент дізнався чи мав дізнатися про порушення провадження у справі про його банкрутство, якщо процедуру банкрутства розпочато за заявою кредитора; подання емітентом заяви до суду щодо порушення справи про його банкрутство. У цьому випадку дата попереднього слухання не зазначається. Після винесення судом ухвали про порушення справи про банкрутство емітент повинен додатково оприлюднити таку інформацію.

У Повідомленні розкривається така інформація: дата винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство емітента, найменування (прізвище, ім'я по батькові) особи, яка подала заяву про порушення справи про банкрутство, повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) й місцезнаходження (місце проживання) кредитора (кредиторів), на вимогу яких порушено провадження у справі про банкрутство емітента, та найменування суду, який розглядає зазначену справу; причини порушення провадження у справі про банкрутство емітента та загальна сума вимог кредиторів; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я й по батькові фізичної особи, місцезнаходження або місце проживання арбітражного керуючого емітента, призначеного судом, та дата такої ухвали; дата проведення підготовчого засідання суду.

Тобто, Відповідачем не розміщено щоквартальну інформацію в порядку та у строки встановлені Положенням “Про розкриття інформації емітентами цінних паперів”.

Пунктом 7 частини 1 статті 11 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” передбачено відповідальність юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів, а саме за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 3 статті 11 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” визначено, що штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, стягуються у судовому порядку.

Відповідно до пункту 3 Розділ XVIII “Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій”, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 2272 від 11.12.2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2008 р. за N 120/14811, встановлено, що юридичні особи сплачують штрафи шляхом перерахування коштів до Державного бюджету.

Частиною 2 статті 121 Конституції України встановлено, що на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах у випадках передбачених законом.

Згідно статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру” підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статті 11 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).

Враховуючи те, що відповідач постанову про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів не оскаржив і станом на момент розгляду справи доказів про сплату штрафу не подав, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно частини 4 статті 94 КАС України, справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке хлібоприймальне підприємство»(24300, Вінницька область, Тростянецький район, смт. Тростянець, вул. 1-го Травня, буд. 26, код ЄДРПОУ 00953289, р/р 2600618120038 в АКБ "Правекс Банк", МФО 302742) на користь держави (код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106 банк одержувач: ГУДКУ у Вінницькій області МФО 802015, р/р 31113106700549, код ЄДРПОУ 34700980, державний бюджет - Тростянецький район) штраф в розмірі 500 (п'ятсот) гривень, застосований відповідно до постанови Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 192-ВІ від 20 липня 2009 року.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 3.04.2010 року.

Суддя                                                                                Дончик Віталій Володимирович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: