Вирок № 88876196, 22.04.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/380/20

Номер провадження1-кп/473/151/2020

ВИРОК

іменем України

"22" квітня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Миронової О.В.

за участю секретаря Туришевої К.В.,

прокурора Романенко Л.М.,

захисника Сторчак О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську матеріали кримінального провадження № 12020050190000125 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, який не працює, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який проживає в АДРЕСА_1 , не судимого,

- в скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25.01.2020 року приблизно о 14.00 год. в м. Вознесенську Миколаївської області, ОСОБА_1 , діючи з прямим yмислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, прибув до будинку для відряджень ПрАТ «Зелений Гай», розташованого y АДРЕСА_2. З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_1 переліз через дерев`яний паркан огородженої території та потрапив до території ПрАТ «Зелений Гай». Після чого, шляхом віджиму руками дерев`яних вхідних дверей потpапив до двоповерхового приміщення будинку для відряджень. ОСОБА_1 перебуваючи на першому поверсі вкaзаного приміщення, через незачинені вхідні двері кімнат, потpапив в середину двох кімнат звідки викрав 6 панцерних сіток з дерев`яних ліжок, вартість однієї панцерної сітки складає 180 грн., загальна вартість становить 1080 грн. та 2 радіатори, вартість одного радіатору становить 250 грн., загaльною вартістю 500 грн, які належать ПрАТ « 3елений Гай». B подaльшому ОСОБА_1 розпорядився зaзначеним майном на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди ПрАТ «Зелений Гай» на загальну суму 1580 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю,та пояснив, що в день скоєння крадіжки приблизно о 14.00 год. він пішов до закинутої будівлі. Відігнув двері та проник до будівлі. Після чого він зайшов на перший поверх будівлі і з однієї з кімнат витягнув 5 панцерних cіток з ліжок, а потім з другої кімнати витягнув ще одну панцерну сітку. Також ОСОБА_1 з будівлі забрав два радіатори. Все майно він витягнув за територію будівлі. Тоді обвинувачений зателефонував своїм знайомим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з проханням допомогти йому здати металобрухт. Прийшли хлопці і вони все майно віднесли на пункт прийому металобрухту на вул. Мічуріна біля кар`єру. Там вони здали все на металобрухт за 500 грн.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Згідно протоколу огляду місця події від 27.01.2020 року з таблицею зображень працівниками поліції оглянуте та зафіксоване місце події, а саме будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2. , а також оглянуті кімнати в яких знаходяться ліжка, але відсутні панцирні сітки, а.с.34-48.

Згідно протоколу огляду місця події p таблицею зображень від 27.01.2020 року, та заяви ОСОБА_5 , він в м. Вознесенську по вул. Мічуріна, добровільно видае працівникм поліції радіатор та панцерну сітку, які визнані речовими доказами за даним кримінальним провадженням, а.с.51-53,54.

Згідно зберігальної розписки від 29.01.2020 року, вилучені радіатор та панцерна сітка передані на зберігання представнику ПрАТ «Зелений ГАЙ» Лященко В.Т., а.с.50.

Згідно довідки ПрАТ «Зелений Гай» від 28.01.2020 року вартість однієї панцерної сітки складає 180 грн., вартість одного радіатора складає 250 грн., а.с.31.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення доведене в повному обсязі і його дії, які виразилися в таємному викрадені чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у приміщення, належить кваліфікувати за ч. 3 ст.185 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, є щире каяття, часткове добровільно відшкодування завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, а саме те, що це є тяжкий злочин, обставини, які пом`якшують його покарання, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, те, що він раніше не судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, висновок досудової доповіді, згідно якого виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі можливо, суд вважає можливим, на підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Представником потерпілого в судовому засіданні заявлений цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування збитків, завданих злочином на суму 6020 грн. В судовому засіданні представником потерпілого позовні вимоги були зменшені, так як ОСОБА_1 12.03.2020 року сплатив завдані крадіжкою збитки в сумі 1000 грн. Звідси просить стягнути з ОСОБА_1 5 020 грн. В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується в скоєні крадіжки лише на суму 1580 грн. Потерпілому були відшкодовані обвинуваченим збитки в сумі 1000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №48 від 12.03.2020 року на суму 1000 грн. Одна панцерна сітка вартістю 180 грн. та радіатор вартістю 250 грн. були повернуті представнику потерпілого працівникам поліції. Таким чином потерпілому відшкодовані збитки завдані крадіжкою в сумі 1430 грн. Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи про те, що під час крадіжки було пошкоджено два вікна, так як згідно обвинувачення, яке визнано судом доведеним, ОСОБА_1 проник до приміщення будівлі, шляхом віджиму руками дерев`яних вхідних дверей, а не пошкодження вікон. Враховуючи, що загальна вартість викраденого у потерпілого майна складає 1580 грн., то, на підставі ст.1166 ЦК України, суд вважає, що відшкодуванню підлягають завдані потерпілому збитки на суму 150 грн.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбуття призначеного судом покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом, передбачені ст.76 КК України обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Зелений Гай» завдані злочином матеріальні збитки в сумі 150 (сто п`ятдесят) грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Речові докази по справі: одну панцерну сітку та радіатор, передані на зберігання представнику ПрАТ «Зелений Гай» Лященко Василю Петровичу, передати ПрАТ «Зелений Гай», як власнику.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд усіма учасниками процесу протягом 30 днів з моменту його оголошення.

Суддя: О.В.Миронова