Вирок № 88876192, 22.04.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/652/20

Номер провадження1-кп/473/167/2020

ЄРДР № 12020150190000158.

Категорія: ч.1 ст.309 КК України

ВИРОК

іменем України

"22" квітня 2020 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді - Дробинського О.Е.,

з участю секретаря судового засідання - Данилевич Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Шевченко Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, не працює, сімейний стан - не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого судимості відповідно до п.1 ст.89 КК України,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України

Учасники судового провадження:

прокурор Фікс В.О.,

захисник адвокат Шоломон О.В.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

Обвинувачений ОСОБА_1 у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та способом придбав подрібнену рослинну масу коноплі, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, яку він в подальшому приніс до приміщення квартири за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , та став незаконно зберігати для власного вживання без мети збуту до проведення обшуку працівниками поліції, а саме до 13 лютого 2020 року.

Частину із вказаної рослинної маси обвинувачений ОСОБА_1 вживав шляхом паління через саморобний пристрій, виготовлений із двох полімерних пляшок та дерев`яного наперстку.

13 лютого 2020 року в період часу з 17 години 21 хвилини по 18 годину 36 хвилину в ході проведення обшуку квартири за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , працівникам поліції обвинувачений ОСОБА_1 добровільно видав саморобний пристрій для паління, який складався із двох фрагментів полімерних пляшок та дерев`яного наперстка на поверхнях яких виявлено нашарування екстракту канабісу, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено та маса якого у висушеному стані складає 1.6993 грамів, який обвинувачений ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав за місцем свого проживання для власного вживання, без мети подальшого збуту.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1 .

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення ним даного злочину при викладених вище обставнах, він погодився з видом та кількістю наркотичного засобу, який був вилучений у нього 13 лютого 2020 року, коли працівниками поліції Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області був проведений обшук квартири, де він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому він добровільно перед початком проведення обшуку квартири де він мешкає, добровільно видав працівникам поліції саморобний пристрій для паління, який складався із двох фрагментів полімерних пляшок та дерев`яного наперстка на поверхнях яких виявлено нашарування екстракту канабісу.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Підстав для сумнівів в показаннях обвинуваченого ОСОБА_1 у суда немає, так як дані показання суд знаходить достовірними та логічними, які підтверджені за допомогою інших доказів, які суд знаходить належними, необхідними, допустимими та достатніми, які були досліджені судом в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу обшуку від 13 лютого 2020 року, з відеоз`ймкою до нього, який був проведений на підставі ухвали слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 лютого 2020 року /справа №473/458/20, провадження №1-кс/473/129/2020/, 13 лютого 2020 року в період часу з 17 години 21 хвилини до 18 години 36 хвилин, в ході проведення обшуку квартири за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , він добровільно перед початком проведення обшуку квартири де він мешкає, добровільно видав працівникам поліції саморобний пристрій для паління, який складався із двох фрагментів полімерних пляшок та дерев`яного наперстка на поверхнях яких виявлено нашарування екстракту канабісу. Видані ним предмети працівниками поліції були упаковані в сейф - пакет №ЕХР0336036. /а.к.п. 26, 28 - 31, 32/.

Відповідно до висновку судової експертизи №442 від 20 лютого 2020 року з фототаблицею до нього, за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», на поверхнях наданих на експертизу предметів, що знаходяться в сейф - пакеті №ЕХР0336036, виявлено нашарування екстракту канабісу, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Загальна маса екстракту канабісу у перерахунку на висушену речовину становить 1,6993 грамів. В ході проведення дослідження використано 0,0129 грамів екстракту канабісу у висушеному стані. Після проведення експертного дослідження об`єкти дослідження разом з первинною упаковкою поміщено в спеціальний пакет експертної служби МВС України №5289656. /а.к.п. 39 - 42/.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 27 лютого 2020 року речовими доказами за кримінальним провадженням визнано:

1. Саморобний пристрій для паління, який складається із двох фрагментів полімерних пляшок та дерев`яного наперстка на поверхнях яких виявлено нашарування екстракту канабісу, який відноситься до особливо небезпечних засобів, обіг яких заборонено та маса його у висушеному стані після проведення експертного дослідження складає 1,6864 грамів.

2. Канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину після проведення експертного дослідження складає 0,401 грамів.

3. Саморобний пристрій для вживання наркотичних засобів, який складається із полімерної трубки та полімерного листа, на поверхнях яких виявлено канабіс та метадон, масу яких встановити неможливо, наркотична речовина - PVP маса якої у перерахунку на суху речовину становить 0,00038 грамів, амфетамін маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,0012 грамів.

Дані речові докази за кримінальним провадженням старшим слідчим СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області капітаном поліції Петровою О.В., відповідно до квитанції з порядковим номером 1/10 від 27 лютого 2020 року знаходяться у трьох полімерних сейф - пакунках з номерами №5261639, №5289656, №5261721, та передані на збереження до камери зберігання речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області, відповідальній особі за збереження речових доказів - ОСОБА_3 /а.к.п. 43, 44/. Відповідно до ч.1 ст.357 КПК України, в судовому засіданні були оглянуті лише речові докази в межах обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України, тобто, які були предметом експертного дослідження за висновком судової експертизи №442 від 20 лютого 2020 року з фототаблицею до нього, за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», які були повернуті ініціаторові проведення судової експертизи разом з висновком експерта та зберігаються в спеціальному пакеті експертної служби МВС України за номером 5289656. /а.к.п. 43, 44/. Дані речові докази оглядалися судом, а також були подані для ознайомлення учасникам судового провадження, з можливістю учасників кримінального провадження звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов`язані з річчю та її оглядом. Інші речові докази, які зазначені в постанові органу досудового розслідування від 27 лютого 2020 року /а.к.п 43/, які не стосуються обвинувачення за ч.1 ст.309 КК України у даному кримінальному провадженні, які знаходяться в двох полімерних сейф - пакунках з номерами №5261639 та №5261721, та передані на збереження до камери зберігання речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області, відповідальній особі за збереження речових доказів - ОСОБА_3 /а.к.п. 43, 44/ в судовому засіданні не оглядалися, оскільки вони є предметом розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.44 КУпАП з єдиним унікальним номером 473/1136/20, провадження №3/473/394/2020 відносно ОСОБА_1 , яка знаходиться на теперішній час на розгляді в провадженні Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області. Досліджені в судовому докази за кримінальним провадженням, суд визнає належними, так як вони прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України, і як наслідок вони можуть прийняті судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням.

Внутрішнє переконання суду при оцінці доказів повинне ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності. При цьому не повинна мати місце наперед визначена упередженість, тенденційність при оцінці доказів, впевненість у винності особи, діям якої дається оцінка, безпідставне, необґрунтоване відкидання доказів, які свідчать про невинуватість особи.

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1 в межах обвинувачення за обвинувальним актом, затвердженим 28 лютого 2020 року прокурором Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області Фікс В.О. за даним кримінальним провадженням. /а.к.п. 1 - 3/.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1 .

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 .

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в судовому засіданні не встановлено.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочину середньої тяжкості та відповідно до розділу ХІІІ Особливої частини КК України є кримінальним правопорушенням у сфері обігу наркотичних засобів.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_1 , його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, рівень культури та освіти, соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що він повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що за місцем проживання він характеризується задовільно, має професійну технічну освіту, не одружений, не працює, в теперішній час не перебуває на диспансерних обліках лікаря нарколога та лікаря психіатра комунального некомерційного підприємства «Вознесенська багатопрофільна лікарня», але до 21 червня 2019 року перебував на обліку лікаря нарколога даного лікувального закладу з діагнозом залежності від алкоголю, є особою, яка не має судимості. /а.к.п. 47 - 55/.

Суд вважає, що основний вид покарання в виді обмеження волі, буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує, що він вчинив умисний злочин середньої тяжкості у сфері обігу наркотичних засобів.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує висновок досудової доповіді органу пробації, відповідно до якої, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_1 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у том числі для окремих осіб. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, участь у виховних заходах та соціально - корисній діяльності, проведення індивідуально - профілактичної роботи спільно з правоохоронними органами, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 /а.к.п. 57 - 58/.

При наявності пом`якшуючих покарання обставин та відсутності обтяжуючих покарання обставин, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1 , стану його здоров`я, а також його ставлення до вчиненого ним злочину, суд дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст.75 - 78 КК України.

До даного висновку при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд виходить із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог, викладених в п.1 та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

В зв`язку з цим, суд приходить до висновку про неможливість призначення основного покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в виді штрафу, як просила в судовому засіданні сторона захисту, в зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 не працює та не знаходиться на обліку в центрі зайнятості населення, як безробітня особа.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /а.к.п. 43, 44/.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. /а.к.п. 38/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання в виді 02 /двох/ років обмеження волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши обвинуваченого, у відповідності до вимог п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази за кримінальним провадженням: саморобний пристрій для паління, який складається із двох фрагментів полімерних пляшок та дерев`яного наперстка на поверхнях яких виявлено нашарування екстракту канабісу, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено та маса його у висушеному стані після проведення експертного дослідження складає 1,6864 грамів, які відповідно до квитанції з порядковим номером 1/10 від 27 лютого 2020 року знаходяться у полімерному сейф - пакунку з номером №5289656, який передано на збереження до камери зберігання речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити. /а.к.п. 43, 44/.

Судові витрати, які документально підтверджені в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Вознесенської міської ОТГ, р/р: UA128999980313090106000014446, код отримувача ЄДРПОУ: 38037770, банк отримувача: Казначейство України /ЕАП/, МФО банку: 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081100: - 628 /шістсот двадцять вісім/ гривень 04 копійки за проведення судової хімічної експертизи матеріалів, речовин та виробів з дослідження наркотичних засобів. /висновок судового експерта №442 від 20 лютого 2020 року/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський