Ухвала суду № 88868068, 21.04.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

21 квітня 2020 року Справа № 915/362/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Керівника Вознесенської місцевої прокуратури, пров. Костенка, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська обл., 56500 (код ЄДРПОУ 02910048)

в інтересах держави в особі

Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008 (код ЄДРПОУ 37508596)

Фонду державного майна України, вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133 (код ЄДРПОУ 00032945)

до відповідача Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина", вул. Тополина, 30, с. Варюшине, Веселинівський район, Миколаївська обл., 57047 (код ЄДРПОУ 00413995)

до відповідача Фермерського господарства "Кандибинське", вул. Московська, 41, кв. 9, м. Миколаїв, 56640 (код ЄДРПОУ 26087079)

про визнання недійсним договору поставки та повернення коштів у розмірі 100 000, 00 грн.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернувся Керівник Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Фонду державного майна України з позовною заявою до відповідачів Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина" та Фермерського господарства "Кандибинське", в якій просить суд:

1. Визнати недійсним договір поставки продукції № 1/25-10 від 25.10.2018 року, укладений між Державним підприємством "Радгосп "Виноградна Долина" та Фермерським господарством "Кандибинське".

2. Зобов`язати Фермерське господарство "Кандибинське" повернути Державному підприємству "Радгосп "Виноградна Долина" грошові кошти 100 000 грн.

Підставою позову прокурором зазначено, що договір поставки продукції № 1/25-10 від 25.10.2018 року підлягає визнанню недійсним оскільки не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 203, 215 ЦК України. Так, прокуратура зазначає, що оспорюваний договір поставки суперечить інтересам держави та спричиняє прямі економічні збитки державі у розмірі 1 396 500, 00 грн., оскільки ціна за одиницю товару за договором поставки не відповідала ринковим цінам, що склались на момент укладення договору та значно перевищували їх. Посилаючись на приписи ст. 12 Закону України "Про третейські суди", прокуратура зазначає, що положення оспорюваного договору в частині визначення третейського застереження не відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того, прокурор зазначає, що оспорюваний договір поставки укладено директором ДП "Радгосп "Виноградна Долина" з перевищенням наданих йому повноважень, без відповідного погодження уповноваженого органу Управління, що порушує приписи ч. 3 ст. 92 ЦК України та положення Статуту державного підприємства.

Прокурор зазначає, що оскільки на підставі недійсного договору від 25.10.2018 року ДП "Радгосп "Виноградна Долина" перерахувало на користь ФГ "Кандибинське" грошові кошти у розмірі 100 000, 00 грн., вказані кошти на підставі ст. 1212 ЦК України повинні бути повернуті Фермерським господарством "Кандибинське" Державному підприємству "Радгосп "Виноградна Долина".

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 180 ГК України, ст. 16, 203, 208, 215, 626, 638, 639, 1212 ЦК України, ст. 12 Закону України "Про третейські суди" та умовами договору.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.04.2020 року позовну заяву Керівника Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Фонду державного майна України (вх. № 3847/20 від 27.03.2020 року) до відповідачів Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина" та Фермерського господарства "Кандибинське" про визнання недійсним договору поставки від 25.10.2018 року та повернення коштів у розмірі 100 000, 00 грн. залишено без руху.

Встановлено прокуратурі строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Встановлено прокурору наступний спосіб усунення недоліків:

- прокурору подати суду належні докази, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви.

13.04.2020 року до господарського суду Миколаївської області від Вознесенської місцевої прокуратури надійшла заява (вх. № 4607/20) про усунення недоліків на виконання ухвали господарського суду Миколаївської області від 06.04.2020 року по справі № 915/362/20. Так, прокуратурою подано суду докази відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви в строк, встановлений судом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 ГПК України).

Розгляд даної справи слід проводити в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ГПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження.

Разом з тим, судом враховано наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року № 215 та від 25.03.2020 року № 239, відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. на усій території України карантин.

Вищевказаною Постановою № 211 введено відповідні обмежувальні заходи та на період дії карантинних заходів, зокрема, заборонено, проведення всіх масових заходів, а також регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями; службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту в межах кількості місць для сидіння і виключно за маршрутами руху, погодженими з органами Національної поліції, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів), перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра та залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) тощо.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530-ІХ, серед інших заходів передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення карантину, правил та норм, встановлених для запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням і боротьби з ними.

В свою чергу рішенням Ради суддів України від 17.03.2019 № 19 затверджено Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, відповідно до яких Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України.

Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров`я - спеціалізованої установи ООН, яка 12.03.2020 оголосила про початок пандемії COVID-19 (http://www.euro.who.int/ru/ health-topics/health - emergencies/coronavirus - covid-19/news/news/2020/3 /who- announces -covid -19-outbreak-a-pandemic).

У рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", введеному в дію Указом Президента України від 13.03.2020 № 87 констатовано, що епідемічна ситуація в Україні у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, набула надзвичайно загрозливого характеру.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про Основи законодавства України про охорону здоров`я" основними принципами охорони здоров`я в Україні є, зокрема, гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами.

Відповідно до ст. 5 вищевказаного Закону охорона здоров`я - загальний обов`язок суспільства та держави. Державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 530-ІХ від 17.03.2020 року установлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): 1) роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку; 2) власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів.

Суд також зазначає, що згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку "розумності строку" розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, з метою надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, зважаючи на приписи постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 з відповідними змінами та рішення Ради суддів України від 17.03.2019 № 19, з метою захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із дотриманням строку розгляду справи, та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд дійшов висновку про необхідність відкриття провадження у справі без зазначення дати проведення підготовчого засідання.

Відповідно до п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020 року (набрав чинності 02.04.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

З огляду на викладене, розгляд даної справи здійснюватиметься судом в розумні строки відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відкритому засіданні після усунення обставин, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 (скасування обмежувальних протиепідемічних заходів), у зв`язку з чим про дату, час та місце розгляду справи учасники судового розгляду будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Керуючись ст. 176, 177, 181-182, 233-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у цій справі учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

4. Розглянути справу № 915/362/20 у розумний строк, достатній з урахуванням ситуації, яка склалася в державі у зв`язку з поширенням короновірусу "COVID-19" та введенням Урядом України протиепідемічних заходів.

5. Встановити відповідачам строк у 15 днів з дня усунення обставин, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 (скасування обмежувальних протиепідемічних заходів) для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відзив на позов має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України.

Роз`яснити відповідачам, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

6. Встановити прокуратурі та позивачам строк у 5 днів з дня отримання від відповідачів відзивів на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив в порядку ст. 166 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Відповідь на відзив має відповідати вимогам ст. 166 ГПК України.

7. Встановити відповідачам строк у 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив в порядку ст. 167 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Заперечення мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч. 4 ст. 161 ГПК України).

8. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

9. Звернути увагу учасників справи на наступне:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК України);

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України);

- учасники справи мають права та обов`язки, передбачені ст. 42, 46 ГПК;

- заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань подаються в порядку, встановленому ГПК України (ч. 3 ст. 169 ГПК України); якщо такий порядок приписами ГПК України не встановлений, то заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань слід подавати до суду в письмовій формі в підготовчому провадженні (ч. 3 ст. 169 ГПК України);

- повноваження представників учасників справи, а також документи, що підтверджують повноваження представників, врегульовані приписами ст. 16, 56-61 ГПК України;

- порядок подання доказів, а також наслідки несвоєчасного подання доказів врегульовані ст. 80 ГПК України;

- копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003), який затверджено наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

10. Попередити учасників справи про те, що відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

На веб-сторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).

Ухвалу підписано 21.04.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш