Рішення № 8886086, 30.03.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2010 р.Справа № 18/127-2324 Господарський суд Тернопільської області у складі

Розглянув справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", смт. Товсте, вул. С. Наливайка, 33, Заліщицький район, Тернопільська область

про стягнення заборгованості в загальній сумі 1 846 307,42 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Качанов М.М., довіреність № 01/10 від 11.01.2010 р.

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 15.02.2010р. представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" про стягнення заборгованості в сумі 1 981 597,02 грн., з яких: 931 577,84 грн. –основний борг, 384 473,35 грн. –штраф, 55 478,57 грн. –пеня, 9 128,97 грн. –3% річних, 12 164,97 грн. –втрати від інфляції, 554 786,79 грн. –проценти за користування чужими грошовими коштами, 33 986,53 грн. –індексація ціни товару.

30.03.2010 р. позивач звернувся до господарського суду із заявою б/н, б/д про зменшення розміру позовних вимог, а саме –просить стягнути з відповідача 1 846 307,42 грн. заборгованості, з яких: 765 514,21 грн. –основний борг, 30 774,03 грн. відсотки за користування товарним кредитом, 384 473,35 грн. –штраф, 55 478,57 грн. –пеня, 9 128,97 грн. –3% річних, 12 164,97 грн. –втрати від інфляції, 554 786,79 грн. –проценти за користування чужими грошовими коштами, 33 986,53 грн. –індексація ціни товару. Обґрунтовує заяву тим, що відповідач частково оплатив заборгованість, а також тим, що товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" задоволено вимоги по вищезазначеному договору на суму 135 289,87 грн. за рахунок заставного майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" по договору застави № 1 від 29.05.2009р. Відносно зазначеного у даній заяві суд зазначає, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей –стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. При зменшенні позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Беручи до уваги дану норму Господарського процесуального кодексу України, суд задовольняє заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, оскільки остання не суперечить чинному законодавству України, не порушує чиїх –небудь прав та охоронюваних законом інтересів, а отже, предметом даного позову є стягнення з відповідача 1 846 307,42 грн. заборгованості, з яких: 765 514,21 грн. –основного боргу, 30 774,03 грн. відсотки за користування товарним кредитом, 384 473,35 грн. – штраф, 55 478,57 грн. –пеня, 9 128,97 грн. –3% річних, 12 164,97 грн. –втрати від інфляції, 554 786,79 грн. –проценти за користування чужими грошовими коштами, 33 986,53 грн. –індексація ціни товару.

Позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180309/18 від 18.03.2009 р. зобов’язання виконав не належним чином, зокрема не в повному обсязі провів оплату за отриманий товар. Для підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, видаткові накладні, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в попередніх судових засіданнях проти позовних вимог заперечив. Зазначив, що відповідачем не заперечується факт отримання товару за договором товарного кредиту № ТК 180309/18 від 18.03.2009 р., проте всупереч умовам договору застави № 1 від 29.05.2009 р. позивач самовільно, без відома і згоди відповідача провів збирання врожаю кукурудзи, що не дає змоги обчислити остаточну суму заборгованості. Відзиву на позовну заяву не подано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

18.03.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", в подальшому постачальник, та товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба", в подальшому покупцем, був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК180309/18 (надалі –договір поставки).

За договором поставки постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупця насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин (надалі –товар), а покупець зобов’язується прийняти товар, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього) (п. 1.1. договору поставки).

У відповідності пункту 2.1. договору поставки найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені у специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами.

Вартість договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, в яку включається ціна товару та проценти за користування товарним кредитом (п. 2.3. договору поставки).

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю вказаною у видатковій накладній, за якістю вказаною у документі про якість. Датою поставки є дата, вказана у видатковій накладній. Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару (п. 4.4. договору поставки).

Постачальник надає покупцю товарний кредит у розмірі ціни отриманого і неоплаченого покупцем товару на період з дати отримання товару покупцем до дати його оплати згідно із договором. Процентна ставка по товарному кредиту, розрахунок та сума процентів за користування товарним кредитом вказується у специфікаціях. Сплата процентів за користування товарним кредитом здійснюється покупцем в порядку, встановленому для оплати товару та у строки вказані у специфікаціях (п. п. 5.1., 5.2., 5.3. договору поставки).

Покупець зобов’язується оплатити продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані у специфікаціях (п. 6.1. договору поставки).

Пункт 9.1. договору поставки передбачає, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом року з моменту його укладення. Закінчення строку дії договору не звільняє покупця від виконання тих грошових зобов’язань, які залишилися невиконаними ним.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, між товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" та товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба" у справі виникли зобов’язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, договір поставки передбачає надання постачальником покупцю товарного кредиту у розмірі ціни отриманого і неоплаченого покупцем товару на період з дати отримання товару покупцем до дати його оплати згідно із договором.

Продаж товарів у кредит під процент на визначений строк передбачений статтею 694 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару у кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Частина 5 вказаної статті передбачає, що договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит; статтею 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, пунктом 1.11.2 якої передбачено, що за товарним кредитом товари передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Специфікаціями № 1 від 18.03.2009 р., № 2 від 02.06.2009 р., № 3 від 05.06.2009 р., № 4 від 11.06.2009 р. та № 5 від 26.06.2009 р. до договору поставки визначено зокрема найменування товару, що постачатиметься на виконання договору, його кількість, ціну, дату поставки та строки оплати товару, і розрахунок процентів по товарному кредиту, їх сума та строки їх сплати.

Згідно специфікації № 1 загальна сума товару, що поставляється –376 188,85 грн. Товар оплачується в наступні строки: 1) авансовий платіж у сумі 94 047,21 грн. –не пізніше 30.04.2009 р., 2) другий платіж у сумі 112 856,66 грн. –не пізніше 01.08.2009 р., 3) третій платіж у сумі 169 284,98 грн. –не пізніше 01.11.2009 р. Також встановлено, що по другому платежу на суму 112 856,66 грн. за період з 30.04.2009 р. по 01.08.2009 р. сума процентів складає 2 875,53 грн., і дата її сплати –01.08.2009 р., по другому платежу на суму 169 284,98 грн. за період з 30.04.2009 р. по 01.11.2009 р. сума процентів складає 8 580,20 грн., і дата її сплати –01.11.2009 р.

30.03.2009 р. сторонами за договором поставки укладено та підписано додаткову угоду № 1, якою викладено п. 1.1. Специфікації № 1 від 18.03.2009 р. в новій редакції. Зокрема визначено дати поставки товарів, а саме: Прима –не пізніше 08.05.2009 р., Калибр –не пізніше 13.05.2009 р., Фастак –не пізніше 18.05.2009 р., Зелек супер, Майстер, Биопауер –не пізніше –28.05.2009 р., ПАР Тренд, Нурел Д –не пізніше 10.06.2009 р.

За специфікацією № 1 поставлено згідно:

-          видаткової накладної № А-00000828 від 24.04.2009 р. товар Прима, 80 000 л вартістю 10 956 грн. та товар ПАР Тренд -90, 130 000 л вартістю 6 215 грн.

-          видаткової накладної № А-00000998 від 08.05.2009 р. товар Прима, 10 000 л вартістю 1 369,50 грн.

-          видаткової накладної № А-00001034 від 13.05.2009 р. товар Калибр, 36 580 кг вартістю 74 689,04 грн.

-          видаткової накладної № А-0001113 від 18.05.2009 р. товар Фастак, 40 000 л вартістю 8 498,16 грн.

-          видаткової накладної № А-0001250 від 28.05.2009 р. товар Зеллек супер, 185 000 л вартістю 53 988,18 грн., товар Майстер, 66 000 кг вартістю 176 008,14 грн. та товар Биопауер, 660 000 л вартістю 31 290,34 грн.

-          видаткової накладної № А-0001277 від 02.06.2009 р. товар Децис профи, 1 800 кг вартістю 2 393,75 грн.

-          видаткової накладної № А-0001339 від 10.06.2009 р. товар Нурел Д, 40 000 л, вартістю 6 477,98 грн. та товар ПАР Тренд-90, 90 000 л вартістю 4 302,72 грн.

Згідно специфікації № 2 загальна сума товару, що поставляється –21 461,48 грн. Товар оплачується в наступні строки: 1) перший платіж у сумі 5 365,37 грн. не пізніше 30.04.2009 р., 2) другий платіж у сумі 6 438,45 грн. –не пізніше 01.08.2009 р., 3) третій платіж у сумі 9 657,67 грн. –не пізніше 01.11.2009 р. Також встановлено, що по другому платежу на суму 6 438,45 грн. за період з 03.06.2009 р. по 01.08.2009 р. сума процентів складає 104,07 грн., і дата її сплати –01.08.2009 р., по другому платежу на суму 9 657,67 грн. за період з 03.06.2009 р. по 01.11.2009 р. сума процентів складає 399,54 грн., і дата її сплати –01.11.2009 р.

За специфікацією № 2 поставлено згідно видаткової накладної № А-0001276 від 02.06.2009 р. товар Калибр 75, 5 040 кг вартістю 10 290,67 грн. та товар Децис профи, 8 400 л вартістю 11 170,81 грн.

Згідно специфікації № 3 загальна сума товару, що поставляється –772 546.63 грн. Товар оплачується в наступні строки: 1) перший платіж у сумі 193 136,66 грн. не пізніше 09.06.2009 р., 2) другий платіж у сумі 231 763,99 грн. –не пізніше 01.08.2009 р., 3) третій платіж у сумі 347 645,98 грн. –не пізніше 01.11.2009 р. Також встановлено, що по другому платежу на суму 231 763,99 грн. за період з 09.06.2009 р. по 01.08.2009 р. сума процентів складає 3 365,34 грн., і дата її сплати –01.08.2009 р., по другому платежу на суму 347 645,98 грн. за період з 09.06.2009 р. по 01.11.2009 р. сума процентів складає 13 810,59 грн., і дата її сплати –01.11.2009 р.

За специфікацією № 3 поставлено згідно:

-          видаткової накладної № А-0001322 від 05.06.2009 р. товар Базис 75, 0,500 кг вартістю 5 760 грн., товар Болид, 29 500 кг вартістю 269 275,99 грн., товар Импакт, 100 000 л вартістю 27 840 грн., товар Рекс Дуо, 110 000 л вартістю 31 399,50 грн., товар Таск 145 920 кг вартістю 161 095,68 грн., товар Фалькон, 560 000 л вартістю 179 272,80 грн.;

-          видаткової накладної № А-0001333 від 09.06.2009 р. товар ПАР Тренд-90, 40 000 л вартістю 1 912,32 грн.

Вартість вищезазначених товарів не відповідала вартості поставленого товару, що вказана у видаткових накладних, і становить 674 643, 97 грн. Як зазначено позивачем у видатковій накладній № А-0001322 від 05.06.2009 р. було допущено помилку щодо ціни товару, в зв’язку з чим було проведено коригування кількісних і вартісних показників, що відображено у розрахунку № 26 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 05.06.2009 р. № 1405 за договором від 18.03.2009 р. № 180309/18.

Згідно специфікації № 4 загальна сума товару, що поставляється –69 148,30 грн. Товар оплачується в наступні строки: 1) перший платіж у сумі 17 287,07 грн. не пізніше 24.06.2009 р., 2) другий платіж у сумі 20 744,49 грн. –не пізніше 01.08.2009 р., 3) третій платіж у сумі 31 116,73 грн. –не пізніше 01.11.2009 р. Також встановлено, що по першому платежу на суму 17 287,07 грн. за період з 17.06.2009 р. по 24.06.2009 р. сума процентів складає 33,15 грн., і дата її сплати 24.06.2009 р., по другому платежу на суму 20 744,49 грн. за період з 17.06.2009 р. по 01.08.2009 р. сума процентів складає 255,75 грн., і дата її сплати –01.08.2009 р., по третьому платежу на суму 31 116,73 грн. за період з 17.06.2009 р. по 01.11.2009 р. сума процентів складає 1 167,94 грн., і дата її сплати –01.11.2009 р.

За специфікацією № 4 поставлено згідно видаткової накладної № А-0001397 від 24.06.2009 р. товар Фалькон, 180 000 л, вартістю 69 148,57 грн.

Згідно специфікації № 5 загальна сума товару, що поставляється –11 458,56 грн. Товар оплачується в наступні строки: 1) перший платіж у сумі 2 864,64 грн. не пізніше 10.07.2009 р., 2) другий платіж у сумі 3 437,57 грн. –не пізніше 01.08.2009 р., 3) третій платіж у сумі 5 156,35 грн. –не пізніше 01.10.2009 р. Також встановлено, що по першому платежу на суму 2 864,64 грн. за період з 26.06.2009 р. по 10.07.2009 р. сума процентів складає 10,99 грн., і дата її сплати 10.07.2009 р., по другому платежу на суму 3 437,57 грн. за період з 26.06.2009 р. по 01.08.2009 р. сума процентів складає 33,90 грн., і дата її сплати –01.08.2009 р., по третьому платежу на суму 5 156,35 грн. за період з 26.06.2009 р. по 01.10.2009 р. сума процентів складає 137,03 грн., і дата її сплати –01.10.2009 р.

За специфікацією № 5 поставлено згідно видаткової накладної № А-0001405 від 26.06.2009 р. товар Альтекс, 5 000 л вартістю 940,80 грн. та товар ПАР Тренд-90, 220 000 л, вартістю 10 517,76 грн.

Між сторонами проведено звірку взаєморозрахунків та підписано відповідний акт звірки взаєморозрахунків від 12.08.2009 р., в якому вказано сальдо на 12.08.2009 р. в розмірі 1 210 804,08 грн.

Крім того, сторони договору визначили порядок продажу товарів у кредит під процент на визначений строк. Так, постачальник надає покупцю товарний кредит у розмірі ціни отриманого і неоплаченого покупцем товару на період: з дати отримання товару покупцем до дати його оплати згідно із договором. Процентна ставка по товарному кредиту, розрахунок та сума процентів за користування товарним кредитом, а також строки оплати процентів за користування товарним кредитом та товару вказується у специфікаціях (п. п. 5.1., 5.2., 5.3. договору поставки).

Сума процентів по договору становить 30 774,03 грн. (2875,53+8580,2+104,07+399,54+3365,34+13810,59+33,15+255,75+1167,94+10,99+33,9+137,03).

Оплата проводилася наступним чином. 01.06.2009 р. сплачено 40 000 грн. 30.10.2009 р. сплачено 30 000 грн. 09.11.2009 р. сплачено 100 000 грн., 24.11.2009 р. сплачено 180 000 грн.

Оскільки за специфікацією № 1 сума першого платежу (авансового) становила 94 047,21 грн., сума 75 952,79 грн. зарахована в оплату першого платежу специфікації №2.

24.11.2009 р. відповідачем частково оплачено другий платіж за специфікацією № 1 в сумі 37 254,91 грн. Третій платіж та проценти за користування кредитом по специфікації № 1 відповідачем не сплачені, і відповідно заборгованість по них становить 256 342,45 грн.

По специфікації № 2 другий, третій платежі та проценти за користування товарним кредитом відповідачем не сплачені, і відповідно заборгованість по даній специфікації становить 16 599,73 грн.

По специфікації № 3 оплачено перший платіж в сумі 193 136,66 грн., а другий, третій платежі та проценти за користування товарним кредитом відповідачем не сплачені, і відповідно заборгованість по даній специфікації становить 596 585,90 грн.

По специфікації № 4 оплачено перший платіж в сумі 17 287,07 грн., а другий, третій платежі та проценти за користування товарним кредитом відповідачем не сплачені, і відповідно заборгованість по даній специфікації становить 53 284,91 грн.

По специфікації № 5 оплачено перший платіж в сумі 2 864.64 грн. та проценти за користування кредитом, а другий, третій платежі та проценти за користування товарним кредитом в сумі 170,93 грн. відповідачем не сплачені, і відповідно заборгованість по даній специфікації становить 8 764,85 грн.

29.05.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", в подальшому заставодержатель, та товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба", в подальшому заставодавцем, був укладений договір застави № 1 (надалі –договір застави).

Даний договір укладений для забезпечення виконання всіх своїх грошових зобов’язань, у тому числі тих, що можуть виникнути в майбутньому перед заставодержателем за договором поставки № ТК180309/18 від 18.03.2009 р. (п. 1.1. договору застави).

Предметом застави є майбутній врожай, вартість якого становить 1 201 033,01 грн. (п. п. 1.2., 1.3. договору застави).

За п. п. 3.2.1., 3.2.5. договору застави заставодавець має право за рахунок заставленого майна задоволити власні вимоги у повному обсязі, що визначені до моменту фактичного задоволення та на власний розсуд обрати будь –який спосіб звернення стягнення на предмет застави.

Договір застави набуває чинності з дати його укладення та діє до настання одного із випадків передбачених ст. ст. 28,29 Закону України "Про заставу" (п. 4.1. договору застави).

Згідно ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу»від 02.10.1992 р. № 2654-ХІІ за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором –неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Позивачем здійснено звернення стягнення на предмет застави на загальну суму 135 289,87 грн., шляхом збирання врожаю кукурудзи з поля № 4 у с. Глибочок Борщівського району Тернопільської області у кількості 172 тони 150 кг., що підтверджується товарно –транспортними накладними №№ 1,3,4,5,6 від 27.11.2009 р., №№ 7,8,9 від 28.11.2009 р., №№ 13,25981/1,25982/1,25983/2,25983/1,25982/3 від 01.12.2009 р., №№25979/1,25981/2 від 02.12.2009 р. Також, позивачем здійснено звернення стягнення на предмет застави шляхом збирання врожаю кукурудзи з поля № 9 у смт. Товсте Заліщицького району Тернопільської області у кількості 151 тони 820 кг., що підтверджується товарно –транспортними накладними №№25978/2,25977/2,25/976/1, 25978/1,25979/2,25976,48/1,49/1 від 04.12.2009 р., №№19/1,49/225991/1,25990/2,18/1,25990/1,18/2 від 05.12.2009 р., №№25980/1,25997/1,25995/2,25995/1 від 06.12.2009 р.

Таким чином, постачальник виконав взяті на себе зобов’язання по поставці товару покупцю, проте останній не розрахувався з постачальником у строки, встановлені у специфікаціях, чим допустив заборгованість в загальній сумі 796 288,24 грн.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. 11 цього кодексу –однією з підстав виникнення зобов'язань. У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У пункті 6.5. договору поставки сторони домовились, що у зв'язку із тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в момент укладання договору, то всі платежі, що передбачені договором, підлягають індексації, а покупець зобов'язується сплатити постачальнику проіндексовані суми відповідних платежів у строки, встановлені договором. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП –проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику, СП –сума платежу за договором, К2 –курс гривні до долара США, встановлений НБУ на дату здійснення такого платежу за договором, К1 –курс гривні до долара США, встановлений НБУ на дату укладення Договору. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП. Під офіційним курсом гривні до долара США сторони розуміють курс гривні до долара США, що встановлюється Національним банком України, про який сторони можуть довідатися з офіційного порталу (сайту) Національного банку України: http://www.bank.gov.ua, або в установах банків.

Також сторони домовились, що при зверненні постачальника до суду із позовною заявою про стягнення із покупця заборгованості за цим договором, сума заборгованості покупця перед постачальником, визначається таким чином: СЗ = (К2/К1) х СПП, де СЗ –сума заборгованості (основного боргу) покупця перед постачальником, СПП –сума всіх прострочених покупцем платежів, К2 –курс гривні до долара США, встановлений НБУ на дату складання позовної заяви постачальником про стягнення із покупця заборгованості за цим договором, К1 –курс гривні до долара США, встановлений НБУ на дату укладення договору. Якщо К2 є меншим за К1, то СЗ дорівнює СПП (п. 6.5. договору поставки).

Судом встановлено, що станом на 18.03.2009 р. –дату складання договору, офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України, складав 7,70 грн. із розрахунку за 1 долар США.

Станом на 03.12.09 р. –дату складання позовної заяви, офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України, складав 7,99 грн. із розрахунку за 1 долар США.

Згідно поданого позивачем розрахунку проіндексована сума всіх прострочених платежів за договором поставки становить 33 986,53 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки.

Пунктом 8.2.3. договору поставки передбачено, що за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення платежу складає понад 30 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу.

Пунктом 8.5. договору поставки сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов’язань за цим договором здійснюється до моменту їх виконання, а строк позовної давності по цих вимогах складає 3 роки.

Згідно поданого позивачем розрахунку сума пені за порушення відповідачем терміну оплати платежів становить 55 478,57 грн.

Крім того, відповідачем прострочено 15 платежів понад 30 календарних днів, проте позивач просить стягнути штраф за прострочення 1 платежу, розмір якого становить 384 473,35 грн.

Згідно ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Дана норма кореспондується із ст. 6 Цивільного кодексу України, яка передбачає право сторін врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами та відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони договору поставки пунктом 9.9. встановили, що договір відповідає їх волі і містить всі істотні умови, відносно яких сторони бажали домовитися, зокрема і умов обчислення розміру штрафу.

У пункті 8.4. договору, згідно ч. 3 ст. 692, 694, 536 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП = (СПП х 0,5 х Д): 100, де СП –сума процентів, що підлягає сплаті покупцем постачальнику, СПП –сума простроченого платежу; Д –кількість календарних днів прострочення платежу.

Згідно поданого позивачем розрахунку сума процентів за користування чужими грошовими коштами становить 554 786,79 грн.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданих розрахунків відповідачу нараховані 9 128,97 грн. 3 % річних та 12 164,97 грн. інфляційних нарахувань.

У відповідності вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані належними і допустимими доказами відповідачем.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (смт Товсте, вул. Наливайка, 33, Заліщицький район Тернопільська область, код ЄДРПОУ 30910517, п/р 2600615017185 у Тернопільській філії КБ "Хрещатик", МФО 338653) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 30345439, п/р 26008976712744 в Запорізькій філії "Перший український міжнародний банк", МФО 313623):

-          765 514 (сімсот шістдесят п’ять тисяч п’ятсот чотирнадцять) грн. 21 коп. –основного боргу;

-          30 774 (тридцять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 03 коп. відсотків за користування товарним кредитом;

-          384 473 (триста вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят три) грн. 35 коп. –штрафу;

-          55 478 (п’ятдесят п’ять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 57 коп. –пені;

-          9 128 (дев'ять тисяч сто двадцять вісім) грн. 97 коп. –3% річних;

-          12 164 (дванадцять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 97 коп. –втрат від інфляції;

-          554 786 (п’ятсот п’ятдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 79 коп. –процентів за користування чужими грошовими коштами;

-          33 986 (тридцять три тисячі дев’ятсот вісімдесят шість) грн. 53 коп. –індексації ціни товару;

-          18 463 (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 07 коп. державного мита;

-          236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –"06" квітня 2010 р., через місцевий господарський суд.

Суддя