Рішення № 88860690, 21.04.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року справа № 580/370/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

30.01.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36), в якій просить зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради видати позивачу будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 з кадастровим номером 7110136400:01:025:0061 цільове призначення якої "для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідач відмовив йому у наданні будівельного паспорту у зв`язку з тим, що відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, земельна ділянка № 119/1 по вул. Сергія Амброса (Орджонікідзе) розташована в зонах змішаної забудови середньої поверховості та громадської забудови Ж-3 та перспективній рекреаційній зоні озеленених територій загального користування П-Зп, де будівництво нового індивідуального житлового будинку не передбачено. Вказану відмову позивач вважає незаконною та такою, що порушує його права.

Ухвалою суду від 25.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов, зокрема зазначив, щоДепартамент архітектури та містобудування своїм листом повідомив позивача про те, що видати будівельний паспорт не представляється можливим у зв`язку з тим, що відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, земельна ділянка № 119/1 по вул. Сергія Амброса (Орджонікідзе) розташована в зонах змішаної забудови середньої поверховості та громадської забудови Ж-3 та перспективній рекреаційній зоні озеленених територій загального користування П-Зп. Питання надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки за вказаною адресою розглядатиметься після проведення актуалізації генерального плану міста та його затвердження.

16.03.2020 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій просить позов задовольнити в повному обсязі.

20.03.2020 представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, які по змісту є аналогічним відзиву на позовну заяву та в яких представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю.

25.03.2020 представником відповідача подано до суду письмові пояснення, в яких він просить позов задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок від 19.12.2001 є власником будинку АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0.0658 га. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Земельна ділянка належить позивачеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №611902.

23.11.2019 позивач звернувся до Департаменту архітектури та містобудування із заявою на видачу будівельного паспорту, одночасно направивши копію паспорту громадянина України та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у двох примірниках), засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності/користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію (у 2 примірниках), копії право установчих документів на існуючий об`єкт нерухомого майна та витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, копію технічного паспорту на існуючий об`єкт нерухомого майна, засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову, ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що планується до застосування, тощо) у двох примірниках.

Листом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 03.12.2019 № 95574-АРХ позивачу відмовлено у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки обґрунтовуючи тим, що відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, земельна ділянка АДРЕСА_2 розташована в зонах змішаної забудови середньої поверховості та громадської забудови Ж-3 та перспективній рекреаційній зоні озеленених територій загального користування П-Зп, де будівництво нового індивідуального житлового будинку не передбачено. Питання надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки за вказаною адресою розглядатиметься після проведення актуалізації генерального плану міста та його затвердження.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»(далі Закон).

За приписами ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Статтею 27 Закону, передбачено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Відповідно до статті 17 Закону передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до статей 24, 25 Закону також встановлені особливості регулювання земельних відносин при здійснені містобудівної діяльності, а саме - зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, та зазначено, що:

- режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій;

- режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язків для врахування під час розроблення землевпорядної документації;

- встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських, приватних інтересів.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі-Порядок).

Згідно з п. 1.2 Порядку будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

З приписами пункту 2.1. Порядку видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Відповідно до п. 2.3 Порядку уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №611902 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0658 га, яка розташована у АДРЕСА_2 . Цільове призначення земельної ділянки: для садівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до частини 4 статті 373 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав намір здійснити будівництво індивідуального житлового будинку на належній на праві приватної власності земельній ділянці.

В силу частин 1-3 статті 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України.

Таким чином, встановлення режиму забудови території, визначеного для містобудівних потреб(зонування) для земельної ділянки, розташованої у відповідній зоні, не припиняє її право власності зі всіма правомочностями, передбачених правом власності, у тому числі право на забудову в межах її цільового призначення.

Суд зазначає, що рішення Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513 «Про затвердження Плану зонування території міста Черкаси», на яке посилається відповідач у відмові видачу будівельного паспорту, оскільки земельна ділянка АДРЕСА_2 ) розташована в зонах змішаної забудови середньої поверховості та громадської забудови Ж-3 та перспективній рекреаційній зоні озеленених територій загального користування П-Зп, де будівництво нового індивідуального житлового будинку не передбачено, було прийнято 04.12.2014, а оформлення права власності на вказану земельну ділянку проведене 22.03.2010.

Тобто при розробці плану зонування м. Черкаси, були відомі відомості з земельного кадастру щодо цільового призначення спірної земельної ділянки та те, що вона знаходиться у приватній власності.

Тому, зазначена земельна ділянка не могла бути віднесена до зони змішаної забудови середньої поверховості та громадської забудови Ж-3 та перспективної рекреаційної зони озеленених територій загального користування П-Зп.

Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп Конституційний Суд України визначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини га їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 статті 2 КАСУ, зобов`язаний перевірити рішення суб`єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вказаної норми КАС України, суд приходить до висновку, що для повного захисту прав позивача, суд виходить за меді позовних вимог, визнає дії відповідача щодо відмови у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорту на забудову земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 з кадастровим номером 7110136400:01:025:0061 цільове призначення якої "для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд" протиправними та приймає рішення про зобов`язання відповідача видати позивачу будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 з кадастровим номером 7110136400:01:025:0061 цільове призначення якої "для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд".

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Відповідно до ч.1, 4 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплаченого судового збору у сумі 840,80 грн на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ідентифікаційний код 38715770) щодо відмови у видачі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) будівельного паспорту на забудову земельної ділянки загальною площею 0,0658 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером 7110136400:01:025:0061, цільове призначення якої "для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд".

Зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ідентифікаційний код 38715770) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) будівельний паспорт на забудову земельної ділянки загальною площею 0,0658 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером 7110136400:01:025:0061, цільове призначення якої "для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ідентифікаційний код 38715770) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складене 21.04.2020.

Суддя В.П. Тимошенко