Рішення № 88860110, 22.04.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1561/20

Полтавський окружний адміністративний суд у склад судді Ясиновського І.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Міністерства оборони України (надалі також - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавський обласний військовий комісаріат, у якому позивач просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову в призначенні ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, викладеного в пункті 9 протоколу №112 засідання комісії від 23.08.2019;

зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду другої групи з 01.05.2018 внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори чи для продовження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відмова відповідача у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку з тим, що ІІ група інвалідності встановлена понад дворічний термін, є протиправною та у випадку позивача відповідач мав керуватися положеннями Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Ухвалою суду від 26.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, у відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю /а.с. 42-44/. При цьому зазначив, що позивачу другу групу інвалідності встановлено в період, коли законодавством не передбачалось можливості отримання одноразової грошової допомоги після спливу трьох років з моменту встановлення інвалідності, а тому він не має права на отримання одноразової грошової допомоги.

10.04.2020 від третьої особи Полтавського ОВК надійшли письмові пояснення у справі, за змістом яких останнім зазначено про згоду з прийнятим відповідачем рішенням /а.с. 52/.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Cправи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно військового квитка НОМЕР_4, ОСОБА_1 проходив службу в в/ч А-0450 (240 ОСБ) з 15 травня 1997 року ао 27 листопада 1997, яка входила до складу багатонаціональних сил ООН для підтримки миру в колишній Югославії (н.п. Врапчічі) /а.с.15-16/.

Позивач є ветераном війни - особою з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серія № НОМЕР_2 , видане 11.05.2018 /а.с.21/.

З 08.04.2014 позивачу вперше встановлено ІІ групу інвалідності, у зв`язку з пораненням, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, про що видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААА №198583 /а.с. 20/.

У подальшому, ОСОБА_1 за результатом повторного огляду підтверджено ІІ групу інвалідності, у зв`язку з захворюванням, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебування в країнах де велися бойові дії, про що видано довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією /а.с. 18-19/.

Позивач звернувся зі заявою від 02.01.2019 до військового комісару Полтавського ОМВК про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі отриманням ІІ групи інвалідності. До заяви додано копії документів згідно переліку /а.с. 54-59/.

Згідно з витягом з протоколу від 23.08.2019 №112 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, (пункт 9) громадянину ОСОБА_1 , якого 01.12.1977 звільнено зі строкової служби та 08.04.2014 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, на підставі пункту 8 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, оскільки таке право ним може бути реалізоване протягом трьох років з дати виникнення такого права, а саме з дня встановлення інвалідності, що зазначений в довідці МСЕК, однак заявник звернувся із заявою для призначення одноразової грошової допомоги 02.01.2019, а інвалідність йому встановлена 08.04.2014, відтак він не має права на призначення одноразової грошової допомоги /а.с. 60/.

Листом від 26.09.2019 №12/2749 Полтавський ОВК направив на адресу позивача копію витягу з протоколу комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, від 23.08.2019 №112.

Не погодившись із відмовою у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з мотивів, викладених у протоколі від 23.08.2019 №112, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог позивача, суд виходить з наступного.

Як слідує зі змісту спірного пункту протоколу підставою для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності слугувало те, що право у особи на його реалізацію може бути використано протягом трьох років з дня встановлення інвалідності, однак позивач звернувся із відповідною заявою понад встановлений законодавством трирічний термін для звернення.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Спір виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності.

Позивач у позові посилається на п. 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975) в обґрунтування свої позовних вимог та зазначає, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Позаяк, на думку позивача, оскільки в довідці до акту огляду МСЕК серії АВ №0564930 від 08.05.2018 при повторному огляді позивачу було присвоєно другу групу інвалідності з 01.05.2018 року /а.с.18/, відтак він вчасно реалізував своє право на одноразову грошову допомогу.

Однак, суд звертає увагу, що позивач не враховує того факту, що первинний огляд та присвоєння йому ІІ групи інвалідності було з 08.04.2014 року, а з 01.05.2018 було присвоєно ІІ групу інвалідності у зв`язку із повторним оглядом.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Порядку №975 (у редакції станом на дату звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги), днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Суд звертає увагу, що з 08.04.2014 позивачу первинно встановлено ІІ групу інвалідності, у зв`язку з захворюванням, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, про що видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 10ААА №198583 від 24.04.2014 /а.с.20/.

Частиною 8 статті 16-3 Закону №2011-XIІ (в редакції чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) встановлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

При цьому, за змістом частини 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку №975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги, передбачене статтею 16 Закону №2011-ХІІ, в редакції чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, могло бути реалізоване ним протягом трьох років з дня виникнення в особи такого права.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 12.07.2019 у справі №1640/2293/18 та від 28.05.2019 у справі №333/2646/17, а також у постанові від 30.03.2020 у справі №620/1395/19.

Суд звертає увагу, що на час первинного встановлення інвалідності позивачеві (08.04.2014) правова норма, яка обмежує право на призначення одноразової грошової допомоги трирічним строком, вже діяла.

Відповідно, право на одержання одноразової грошової допомоги позивач міг реалізувати до 09.04.2017.

Разом з цим, заява про виплату одноразової грошової допомоги позивачем підписана 02.01.2019 та отримана Полтавським ОВК 02.01.2019 /а.с. 54/.

У зв`язку із закінченням строку реалізації права на одержання одноразової грошової допомоги, позивач відповідне право втратив.

Щодо посилання позивача на постанову Верховного суду від 22.03.2018 по справі №К/9901/2190/17, яка має врахувати суд, то слід звернути увагу на наступне.

Предметом оскарження у вказаній справі було відмова у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що одноразова грошова допомога виплачується особам не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період і проходження. В той же час, підставою для відмови у справі, що розглядається є несвоєчасна реалізація позивачем права на одноразову грошову допомоги у строк понад три роки. Зазначені підстави є різними та мають різне нормативне регулювання, зокрема закріплені в різних статтях Закону №2011-ХІІ.

Відтак, наведений висновок не може бути застосований до спірних відносин.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість спірного рішення.

Разом з цим, позивачем не надано суду доказів, що свідчили б невідповідність спірного рішення фактичним обставинам справи та безпідставне порушення у зв`язку з цим його прав і законних інтересів.

Таким чином, оскільки трирічний строк з часу встановлення ІІ групи інвалідності до дати звернення з заявою про призначення одноразової грошової допомоги, передбачений пунктом 8 статті 16-3 Закону №2011-XII, сплив, тому суд дійшов висновку, що спірне рішення про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи, прийняте у відповідності до вимог Закону №2011-XII.

Відтак, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 0034022), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавський обласний військовий комісаріат (вул. Шевченка, 78а, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 07851296) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Г.Ясиновський