Рішення № 88859500, 21.04.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2020 р. справа № 300/1927/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 206000/2019/00614 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA 206000/2019/000614/2 від 25.07.2019,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/00614 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000614/2 від 25.07.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення вимог Митного кодексу України, за наявності всіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки SUBARU, модель FORESTER, вживаний, номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення, обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту), протиправно здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, внаслідок чого прийнято оскаржувані картка відмови та рішення від 25.07.2019. Зазначає, що спрацювання системи управління ризиками не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за заявленою митною вартістю. Оскаржуване рішення про коригування заявленої митної вартості товару не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів. Стверджує, що зазначені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів підстави не застосування відповідачем другого-п`ятого методів при визначенні митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу не відповідають дійсності, митним органом жодним чином не обґрунтовано ціну, що визначена ним у розмірі 9581,00 доларів США.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.01.2020 в справі допущено заміну відповідача - Івано-Франківську митницю Державної фіскальної служби її правонаступником - Галицькою митницею Державної митної служби.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Зазначив, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. В даному випадку спрацювала система управління ризиками, що означає, що митна вартість товару занижена, було направлено запит до спеціалізованого підрозділу та звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN - кодами, в результаті чого митна вартість транспортного засобу складає 9581 Євро. Стверджує, що для митного оформлення не було подано платіжного документа, як це передбачено п.4, п.5 ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Відповідно до акту митного огляду автомобіль транспортувався паромом з Грузії до м.Одеса, і згідно із ст.58 МК України витрати на транспортування понесені до перетину державного кордону мають включатись до митної вартості, проте декларантом цього не зроблено. Зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для заниження вартості КТЗ у зв`язку із пошкодженнями, оскільки в товаросупровідних документах не зазначено про пошкодження автомобіля, а висновок експерта не подавався до митного оформлення, хоча витребовувався (а.с.28).

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якому заперечив правову позицію відповідача з наведених у позовній заяві підстав. Додатково зазначив, що подані декларантом до митного оформлення документи, зокрема рахунок-фактура (інвойс) та митна декларація країни відправлення за назвою та змістом повністю відповідають вимогам п.п.1,3 ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Щодо неподання інших додаткових документів зазначає, що витребовувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України, ненадання повного переліку витребовуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Звертає увагу, що позивачем подано достатній обсяг документів, в тому числі і тих, які підтверджують сплату вартості товару. Стверджує, що товар придбано у фізичної особи-власника і єдиним письмовим документом, що підтверджує передачу коштів є договір (контракт) №1619817 від 28.06.2019, посвідчений посадовою особою Міністерства внутрішніх справ Грузії, згідно якого продавець ОСОБА_2 продав позивачу транспортний засіб за 3000 доларів США та передав товар покупцю після отримання вказаної суми (а.с.67).

Відповідач надав суду письмове заперечення на відповідь на відзив, в якому не погодився із твердженнями позивача про надання достатнього обсягу документів для визначення митної вартості за ціною договору, оскільки декларантом до митного оформлення не подано платіжні документи, а також експортну декларацію. Також зазначає, що при здійсненні транспортування кораблем має подаватись до митного оформлення коносамент, транспортні (перевізні) документи, що декларантом зроблено не було.

Заяв про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне.

22.07.2019 декларантом - ФОП ОСОБА_3 , в інтересах позивача, як одержувача товару, подано до митного органу митну декларацію №UA206010/2019/416699, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, автомобіль легковий, вживаний, марки SUBARU, модель FORESTER, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - бензиновий, об`єм двигуна 2498 см3, потужність двигуна - 126 Квт, календарний рік виготовлення - 2013, колісна формула 4х4, місць - 1 VN (а.с.35).

У вказаній митній декларації декларантом у графі 42 зазначено ціну товару 3000,00 USD, у графі 43 митної декларації визначено «1» метод, в графі 45 митної декларації наведено суму коригування - 77446,04 (що, із врахуванням даних графи 23 декларації «курс валют» - 28.81534500, еквівалентно 3000 USD) (а.с.35).

Одночасно із митною декларацією декларантом надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення. Зокрема, додано угоду №1619817 від 28.06.2019 (а.с.14); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209010/2019/415891 від 12.07.2019 (а.с.41); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №69050/1619817 від 28.06.2019 (а.с.43); висновок експертного автотоварознавчого дослідження №190710-1 від 10.07.2019 (а.с.44); паспорт громадянина України; переклад; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA/009/127968-19 від 18.07.2019.

22.07.2019 о 15:33 год. відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення щодо надання відповідно до ч.2 ст.264 МК України оригіналів товаросупровідних та реєстраційних документів зазначених в графі 44 митної декларації (а.с.62).

23.07.2019 о 10:44 год. відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення: «Початок митної консультації. Відповідно до ч.2 ст.53 МК України подати документи для підтвердження заявленої митної вартості: - якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації зовнішньоекономічної операції. Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів зобов`язані надати (за наявності) додаткові документи» (зворот а.с.62).

У відповідь декларантом надано витяг з інтернет ресурсів, повідомлено, що інших платіжних та бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надати немає можливості, надаватись не будуть, та висловлено прохання винести рішення раніше десятиденного терміну (а.с.54).

25.07.2019 за результатами розгляду поданої електронної митної декларації №UA206010/2019/416699 від 22.07.2019 Івано-Франківською митницею ДФС винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA 206000/2019/000614/2 від 25.07.2019. В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що митна вартість товару визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв`язку з ненаданням банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації зовнішньоекономічної операції товару відповідно до ч.2 ст.53 МК України, а також надані витяг з інтернет джерела не відповідають технічному стану імпортованого транспортного засобу, другий - п`ятий методи визначення митної вартості (статті 59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.59, ст.60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.62, ст.63 Митного кодексу України). Джерело інформації: спрацювання АСАУР 105-2, 106-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN - кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 8600,00. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п.5 ч. 2 ст.55 та Главою 4 Митного кодексу України (а.с.34).

При цьому, у графі 30 «коригування» зазначено вартість 9581,00 USD, а у графі 31 наявна інформація про коригування за шостим методом (а.с.34).

Також Івано-Франківською митницею ДФС винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA 206000/2019/00614 від 25.07.2019, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з тих причин, що «Митна вартість товару визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв`язку з ненаданням банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації зовнішньоекономічної операції товару відповідно до ч.2 ст.53 МК України, а також надані вами витяг з інтернет джерела не відповідаю технічному стану імпортованого т/з, 2-5 методи визначення митної вартості (ст. 59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.59, ст.60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.62, ст.63 Митного кодексу України). Джерело інформації: спрацювання АСАУР 105-2, 106-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN - кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 8600,00. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п.5 ч. 2 ст.55 та Главою 4 Митного кодексу України». Також роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення - подати митну декларацію згідно прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA206000/2019/000614/2 від 25.07.2019 року. Декларанту доведено можливість оскарження цього рішення (а.с.53).

25.07.2019 декларантом - ФОП ОСОБА_3 , в інтересах позивача, як одержувача товару, подано до митного органу митну декларацію №UA206010/2019/416991, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, автомобіль легковий, вживаний, марки SUBARU, модель FORESTER, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - бензиновий, об`єм двигуна 2498 см3, потужність двигуна - 126 Квт, календарний рік виготовлення - 2013, колісна формула 4х4, місць - 1 VN. У вказаній митній декларації декларантом у графі 42 зазначено ціну товару 3000,00 USD, в лівому підрозділі графи 43 митної декларації проставлено «6» метод, в правому підрозділі графи 43 проставлено «1» метод, в графі 45 митної декларації наведено суму коригування - 76548,90 (а.с.36).

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Згідно із частиною 1 статті 248 Митного кодексу України (надалі також - МК України), митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою ( частина 1 статті 52 МК України).

Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У відповідності до частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Наведене передбачено частиною 4 статті 57 МК України.

Згідно із частиною 5 вказаної статті, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Кодексу.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини 1 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

У відповідності до частин 1, 2, 3 та 5 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Як передбачено частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов`язок доведення митної вартості товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №UA206010/2019/416699 від 22.07.2019, визначено за основним методом, а до самої митної декларації додано документи, які підтверджують заявлені відомості про митну вартість товару за ціною договору. Зокрема, додано угоду №1619817 від 28.06.2019, укладену між ОСОБА_2 (Відчужувач) та ОСОБА_1 (Набувач), посвідченого ЮОПП «Агенція обслуговування Міністерства внутрішніх справ Грузії», згідно якого Відчужувач передав Набувачу право власності на транспортний засіб SUBARU FORESTER, 2013 року випуску, VIN - код НОМЕР_1 , в обмін на вартість угоди, що складає 3000 доларів США. Набувач зобов`язується забезпечити повну оплату вартості угоди Відчужувачеві, а Відчужувач зобов`язується передати Набувачеві предмет угоди відразу після отримання вартості предмету угоди. Також, крім іншого, додано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №69050/1619817 від 28.06.2019.

Згідно оскаржуваних рішень відповідача підставою для відмови у митному оформленні вказаного вище транспортного засобу марки SUBARU, модель FORESTER, номер кузова НОМЕР_1 за заявленою декларантом у митній декларації митною вартістю автомобіля, є спрацювання АСАУР 105-2, 106-2 - вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел, та не надання банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації зовнішньоекономічної операції товару відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

Однак, відповідачем не вказано точні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також не зазначено документи, які зможуть усунути сумніви у їх достовірності.

При цьому, суд встановив наявність у позивача угоди №1619817 від 28.06.2019 із зазначенням вартості транспортного засобу 3000 доларів США, яка ідентифікує оцінюваний товар - автомобіль марки SUBARU, модель FORESTER, номер кузова НОМЕР_1 , містить відомості про умови передачі права власності на вказаний товар - ОСОБА_2 передає транспортний засіб ОСОБА_1 одразу після отримання 3000 доларів США. На переконання суду, факт володіння позивачем автомобілем та наявність у нього свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на його ім`я, свідчить про підтвердження сплати вартості автомобіля.

З приводу документів, визначених пунктом 4 частини 2 статті 53 МК України (банківські платіжні документи), неподання яких відповідач визначив як підставу не застосування першого методу (за ціною договору) визначення митної вартості товару, суд звертає увагу, що пункт 4 частини 2 статті 53 МК України чітко регламентує вид документа про оплату - "банківський платіжний документ", який може бути виданий виключно у випадку оплати по рахунку через фінансову установу, яка володіє відповідною ліцензією на певний вид банківський послуг. А у випадку, що досліджується судом, мова не йде про обставину оплати через банківську установу.

Відповідачем не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підроблення або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, не обґрунтовано та не доведено неможливість визначення митної вартості за основним методом - ціною договору (контракту).

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст угоди №1619817 від 28.06.2019, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Грузії інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем ОСОБА_2 автомобіля марки SUBARU, модель FORESTER, номер кузова НОМЕР_1 , та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 3000,00 доларів США та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.

У спірному ж випадку факт набуття права власності підтверджується угодою №1619817 від 28.06.2019, яка є одним із документів, що підтверджує митну вартість товару та обставини придбання транспортного засобу.

В контексті вказаного суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

В той же час, суд звертає увагу, що згідно правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 11.09.2012 в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, визначення відповідачем митної вартості транспортного засобу, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом (залежно від комплектації та технічного стану транспортного засобу), лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним.

Також, відповідач не довів суду неможливість застосування ним попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару.

Як встановлено судом, згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA 206000/2019/000614/2 від 25.07.2019 та картки відмови №UA 206000/2019/00614 митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв`язку з ненаданням банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації зовнішньоекономічної операції товару відповідно до ч.2 ст.53 МК України, а також надані витяг з інтернет джерела не відповідають технічному стану імпортованого транспортного засобу, другий - п`ятий методи визначення митної вартості (статті 59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.59, ст.60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.62, ст.63 Митного кодексу України). Джерело інформації: спрацювання АСАУР 105-2, 106-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN - кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 8600,00.

Разом з цим, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

Більше того, за приписами частини 2 статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті Кодексу (резервний метод), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

В даному випадку необхідно наголосити на тому, що згідно пункту 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Частинами 4 і 5 Графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" Розділу ІІ "Опис граф Рішення" Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за №598 (надалі також - Правила №598), визначено, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Як свідчить зміст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів в ньому є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України), однак відсутні відомості про номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Спірне рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості.

Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів, про що свідчить правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду №826/28024/15 від 18.12.2018, №815/1670/17 від 21.12.2018, №813/663/17 від 18.12.2018, №815/228/17 від 21.12.2018 і №820/1436/17 від 18.12.2018.

Відповідно відзиву на позов відповідачем зазначено, що в даному випадку коригування митної вартості відбулось у зв`язку зі спрацюванням системи ризиків "АСАУР". У зв`язку з цим було направлено запит до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN - кодом. В результаті чого, митна вартість вказаного транспортного засобу складає 9581,00 EUR.

Таким чином, відповідач фактично стверджує, що конкретне числове значення скоригованої митної вартості автомобіля визначено таким програмно-інформаційним комплексом як Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (надалі по тексту також - АСАУР).

Системний і послідовний аналіз всього Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №684 від 31.07.2015 (надалі також - Порядок №684), свідчить, що положення останнього не містить будь яких даних про можливість визначення митної вартості транспортних засобів за VIN-кодом, та також вартості взагалі.

Відповідачем не зазначено, на підставі якого нормативно-правового акта саме програмно-інформаційний комплекс АСАУР вправі, крім виявлення відповідних ризиків, самостійно визначати (коригувати) митну вартість транспортних засобів, в тому числі за їх VIN-кодами.

Доказів направлення запиту чи звернення до спеціалізованого підрозділу ДФС для визначення митної вартості відповідачем суду не надано. Також в оскаржуваному рішенні не конкретизовано та не зазначено які саме спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС або цінову інформацію, отриману в рамках домовленостей, укладених між ДФС та об`єднаннями імпортерів та виробників, використано окрім програмно-інформаційного комплексу АСАУР.

Незважаючи на вказане, рішення №UA 206000/2019/000614/2 від 25.07.2019 має запис "…валюта - EUR, вартість - 9581,00 EUR".

Також, графа 33 оскаржуваного рішення від 25.07.2019 не містить жодного обґрунтування чи відомостей про обставини виникнення ризику ''спрацювання АСАУР'', ''вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел''.

Відповідач не довів, що до програмно-інформаційного комплексу АСАУР при здійсненні митного контролю і виконанні митних формальностей при здійсненні митного оформлення вказаного товару була внесена інформація про реальний стан транспортного засобу.

Згідно додаткового аркуша до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA206010/2019/415891, встановлено, що транспортний засіб марки SUBARU, модель FORESTER, номер кузова НОМЕР_1 на час митного огляду містив ознаки експлуатації. Показник одометра 120080 км.

Втім, жодних доказів про врахування вищевказаного показника одометра під час корегування митної вартості автомобіля марки SUBARU, модель FORESTER, номер кузова НОМЕР_1 суду відповідачем не надано.

На підтвердження правильності визначення митної вартості товару згідно оскаржуваного рішення, відповідач не надав суду жодних доказів.

Наслідком наведених вище дій відповідача є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.

Щодо тверджень відповідача у відзиві на позов про ненадання позивачем при митному оформленні товару відомостей про понесених витрат на транспортування товару суд зазначає, що вказані обставини не були підставою прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а рішення про коригування митної вартості товарів №UA 206000/2019/000614/2 від 25.07.2019 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 206000/2019/00614 від 25.07.2019 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2438,66 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС №UA206000/2019/000614/2 від 25.07.2019.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці ДФС №UA206000/2019/00614 від 25.07.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ - 43348711, вул.Костюшка, буд. 1, м.Львів, 79000) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 2438,66 грн. (дві тисячі чотириста тридцять вісім гривень 66 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.