Рішення № 8885524, 12.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.10                                                                                 Справа № 14/212пд

За позовом Прокурора Біловодського району Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, м. Київ

до 1-го відповідача - Державного підприємства “Сільськогосподарське підприємство “Олександрівське”, с. Новоолександрівка Біловодського району Луганської області

2-го відповідача - Державного підприємства “Новоолександрівський кінний завод №64”, с. Новоолександрівка Біловодського району Луганської області

3-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Азмол- Сервіс”, м. Луганськ

про визнання договору поруки недійсним

Суддя Н.М.Зюбанова

П р е д с т а в н и к и:

від позивача –не прибув;

від 1-го відповідача –Калінін К.В., дов. від 26.02.09 № 01/2юр;

від 2-го відповідача –Золотухіна М.О., дов. б/н від 11.01.10;

від 3-го відповідача – не прибув;

прокурора Колесніченко В.І.

                                                   в с т а н о в и в:

Суть спору: про визнання недійсним договору поруки від 01.07.07.

На підставі ст. 77 ГПК України у засіданні суду, яке відбулось 09.04.10 було оголошено перерву до 12.04.10, 14-30 для підготовки повного рішення.

У відповідності до розпорядження заступника голови господарського суду Рябцевої О.В. від 17.07.09 дану справу передано на розгляд судді Зюбановій Н.М.

1-ий відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 16.07.09 та у доповненні до нього за листом від 30.03.10 № 17 проти позову заперечує з посиланням на те, що відчуження майна за оспорюваним договором поруки не передбачалось та Статут підприємства не містить заборони директору на укладання вказаного договору. Також 1-ий відповідач зазначає, що у зв'язку з визначенням договором поруки субсидіарної відповідальності поручителя перед кредитором за листом від 03.12.07 № 1-12 ТОВ "Азмол-Сервіс" звернулось з вимогою про сплату боргу до основного боржника.

2-ий відповідач у відзивах на позовну заяву за листами від 19.08.09 № 31/09 та від 29.03.10 проти позову також заперечує та вказує, що договір поруки від 01.07.07 укладався керівником підприємства у відповідності до Статуту, ст. 6 якого визначено, що управління підприємством здійснює його керівник, який має право діяти від імені підприємства, в його інтересах та укладати договори, орган управління майном не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність підприємства, тобто керівник 2-го відповідача не перевищував своїх повноважень. 2-ий відповідач підтверджує факт пред'явлення йому претензії з боку кредитора за листом від 03.12.07 № 1-12.

3-ій відповідач у відзиві за листом від 16.07.09 та у додаткових запереченнях за листом від 30.03.10 також проти позову заперечує та посилається на те, що відповідно до Статуту ДП "СП "Олександрівське" підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов‘язки, орган управління майном не має права втручатися в оперативну та господарську діяльність підприємства, станом на 01.07.07 директор Сокирко В.С. був законним керівником підприємства, повноваження якого на укладання угод не були обмежені; погашення заборгованості перед ТОВ "Азмол-сервіс" за договором поруки від 01.07.07 не передбачає продажу будь-якого майна. На думку 3-го відповідача, договір поруки, як засіб забезпечення зобов'язання, може бути укладений заінтересованими сторонами в будь-який час.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників 1-го та 3-го відповідачів, прокурора, суд дійшов до наступного.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру” прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру” визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, самостійно визначає та обгрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави або в чому існує загроза інтересам держави, тобто прокурор має право визначати наявність інтересів держави в конкретних спірних відносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.

Підставою звернення прокурора з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України є вчинення, на думку прокурора, відповідачами у справі неправомірних дій щодо майна підприємства 1-го відповідача, що порушує інтереси держави щодо її повноважень по розпорядженню своєю власністю.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у ході її розгляду провадження по справі зупинялось ухвалою від 15.10.09 до розгляду справи № 14/34 за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 11.04.09, яким було повністю задоволені позовні вимоги ТОВ "Азмол-Сервіс" до ДП "Сільськогосподарське підприємство "Олександрівське" про стягнення боргу за договором поруки у сумі 350000 грн. 00 коп.

Дану ухвалу про зупинення провадження було оскаржено в апеляційному порядку та постановою Луганського апеляційного господарського суду від 19.11.09 її залишено без змін.

За листом від 15.03.10 № 14/212пд-05вих прокуратурою Луганської області подане клопотання про поновлення провадження по даній справі, яке обгрунтоване розглядом касаційного подання по справі № 14/34, скасуванням рішення від 11.04.08 по вказаній справі, яку направлено на новий розгляд.

За вказаних обставин провадження по даній справі було поновлено та спір розглядається судом на загальних підставах.

Так, як вбачається зі змісту позовної заяви та доповнення до неї за листом від 09.09.09 № 05, в обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що в порушення ст. 553 ЦК України в оспорюваному договорі поруки не зазначено, яке саме конкретно зобов'язання боржника перед кредитором забезпечується порукою. На думку прокурора, спеціальні заходи забезпечувального характеру, до яких віднесено поруку, можуть використовуватися для попереднього забезпечення майнових інтересів кредиторів, а не тоді, коли їх інтереси вже порушені, оскільки поставки товару на суму 345165 грн. 00 коп. відбулись до укладання договору поруки від 01.07.07.

За твердженням прокурора вказаний правочин в порушення ч. 5 ст. 203 ЦК України не був спрямований на реальне настання наслідків, що ним обумовлені, через те, що директор ДП "СП "Олександрівське" поклав на підприємство обов'язок при певних умовах виплатити борг боржника кредитору, але з часу реєстрації підприємство не відкривало поточні рахунки у кредитно-фінансових установах, що підтверджується довідкою Біловодської МДПІ.

Наступними підставами визнання договору поруки недійсним прокурор зазначає відсутність у осіб, які підписали правочин з боку ДП "СП "Олександрівське" та ТОВ "Азмол-Сервіс" необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки за п. 5.4 Статуту ДП "СП "Олександрівське" вказане підприємство має право відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів лише за попередньою згодою органу управління майном, до сфери управління якого воно входить, на конкурентних засадах. Тому директор підприємства Сокирко В.С. не мав права укладати договір поруки без попередньої згоди органу управління –Міністерства аграрної політики України, яким є позивач по справі.

Щодо повноважень директора ТОВ "Азмол-Сервіс" Любівої Н.С., якою підписано договір поруки, то за протоколом № 3 загальних зборів учасників зазначеного товариства від 01.06.07 Любіва Н.С. була звільнена з посади директора та з 01.06.07 на посаду директора призначено Слєпцову І.В.

У якості нормативно-правової підстави заявленого позову прокурор посилається на ч. 1, ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідачі проти позову заперечують з підстав, викладених вище /у відзивах на позовну заяву та доповненнях до них/.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Так, правове регулювання відносин поруки здійснюється Цивільним кодексом України, зокрема, ст. 553 цього кодексу визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання останнім свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі; поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

При розгляді даної справи судом встановлено, що 01.07.07 між Державним підприємством "Новоолександрівський кінний завод № 64", с. Новоолександрівка Біловодського району Луганської області /2-им відповідачем/, Товариством з обмеженою відповідальністю "Азмол-Сервіс", м. Луганськ /3-ім відповідачем/ та Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Олександрівське", с. Новоолександрівка Біловодського району Луганської області /1-им відповідачем/ було підписано договір поруки.

          За умовами п. 1.1 вказаного договору щодо його предмету сторони визначили, що в порядку та на умовах, визначених договором, поручитель зобов'язується погасити поточний борг кредитору за боржника, що виник з виконання господарських угод, укладених між кредитором та боржником у розмірі 350000 грн. у строк до 01.01.08.

Суть забезпеченого за цим договором зобов'язання: погашення поручителем за боржника заборгованості перед кредитором у розмірі 350000 грн. поточних боргів /п. 1.2 договору/.

У відповідності до пояснень відповідачів у справі борг у сумі 350000 грн. 00 коп. утворився при розрахунках за договором купівлі-продажу від 03.01.05 № 01/01-05, укладеним між ТОВ "Азмол-Сервіс" та ДП "Новоолександрівський кінний завод № 64", предметом якого була продаж дизельного пального /з урахуванням специфікацій до договору/.

За наданими 3-ім відповідачем та прокурором засвідченими копіями видаткових накладних, перелік яких наведено у реєстрі накладних на суму 354165 грн. 00 коп. /т. 2, арк. 144/ підтверджується існування боргу 2-го відповідача перед 3-ім відповідачем, тобто боржника перед кредитором за договором поруки.

Тому суд не погоджується з доводами прокурора, що не зазначення, яке саме конкретно зобов'язання боржника перед кредитором забезпечене порукою стосовно оспорюваного правочину, може робити його недійсним.

Не є обґрунтованими також підстави недійсності договору з огляду на факти продажу товару на суму 345165 грн. 00 коп., які відбулись до укладання договору поруки від 01.07.07, оскільки у разі укладання договору поруки за сформованою заборгованістю, мало бути з'ясовано невиконання основним боржником зобов'язання станом на 01.07.07.

Як свідчать матеріали справи, за листом від 15.06.07 № 11 кредитор звернувся до боржника з претензією на суму 2872874 грн. 14 коп. з вимогою про сплату боргу, на що у відповіді на претензію за листом від 25.06.07 боржник - ДП “Новоолександрівський кінний завод №64” повідомив про скрутне фінансове становище та неможливість проведення розрахунків.

У той же час відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України законодавцем визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За умовами п. 3.1 договору поруки його сторонами передбачено субсидіарну відповідальність поручителя.

Але зміст договору свідчить, що його сторонами грубо спотворено суть такого виду забезпечення виконання зобов'язання як порука, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, з яких, зокрема, порука та гарантія мають на меті залучення до зобов'язання інших осіб, майно яких поряд із майном боржника теж могло б слугувати для задоволення вимог кредитора.

Згідно зі ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання останнім свого обов'язку.

А зміст предмету договору поруки від 01.07.07, підписаний відповідачами у справі, свідчить про виключення відповідальності боржника взагалі, відсутність не тільки додаткової відповідальності поручителя, незважаючи на умови п. 3.1 договору, а й солідарної відповідальності осіб, оскільки поручитель зобов'язався погасити поточний борг кредитору за боржника у розмірі 350000 грн., хоча порука є видом забезпечення, а не формою заміни сторони у зобов'язанні, зокрема, переведення боргу.

Укладаючи договір поруки від 01.07.07, сторони виключили можливість альтернативного вибору боржника кредитором, оскільки для поручителя є притаманним роль субсидіарного боржника, та його зобов'язання обмежене лише обов'язком нести відповідальність за боржника, а не брати на себе обов'язок виконати зобов'язання за несправного боржника, що фактично передбачили відповідачі у справі.

Тому суд дійшов висновку, що зміст договору поруки від 01.07.07 суперечить за своєю суттю ст. 553 ЦК України.

Правове регулювання загальних вимог до правочинів здійснюється ЦК України, зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам Цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

У відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Щодо решти підстав визнання договору поруки недійсним, то господарський суд дійшов до наступного.

Так, наказом Міністерства аграрної політики України № 251 від 14.07.04 ДП "Новоолександрівський кінний завод № 64" /2-ий відповідач/ реорганізовано шляхом виділення частини майна та створення на його базі ДП "Сільськогосподарське підприємство "Олександрівське" /1-ий відповідач/.

Матеріалами справи підтверджено, що :

- за розпорядженням голови Луганської ОДА № 534 від 23.07.05 директором утвореного підприємства призначено Сокирка В.С.;

- за розподільчим балансом на підставі акту приймання-передачі майна від 01.08.04 директор Сокирко В.С. прийняв від ДП "Новоолександрівський кінний завод № 64" майно на загальну суму 871200 грн;

- з часу реєстрації підприємство не відкривало поточні рахунки у кредитно-фінансових установах, будь-яку господарську діяльність не здійснювало, не мало працівників у штаті, доходів не отримувало /згідно копій звітів підприємства до податкової інспекції/.

Суд погоджується з доводами відповідачів, що дійсно, порука не є відчуженням майна у розумінні цивільного законодавства, яке полягає у передачі права власності іншим юридичним чи фізичним особам шляхом його продажу /міни, дарування/ чи на безоплатній основі.

Але з огляду на вказані вище обставини, які характеризують скрутний стан господарської діяльності поручителя, господарський суд дійшов висновку, що при укладанні договору поруки від 01.07.07 на суму 350000 грн. 00 коп. ДП "Сільськогосподарське підприємство "Олександрівське" як поручитель, в особі директора, не маючи необхідних грошових коштів, мало усвідомлювати наслідки такої угоди у вигляді звернення стягнення на майно державного підприємства.

Матеріали справи свідчать, що ДП "Сільськогосподарське підприємство "Олександрівське" не одержано попередньої згоди на укладання договору поруки від Міністерства аграрної політики України, у той час, як :

- згідно п. 5.2 ст. 5 Статуту підприємства майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту;

- п. 5.4 ст. 5 Статуту передбачено, що відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів лише за попередньою згодою органу управління майном, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах.

Щодо законодавчого врегулювання особливостей діяльності державних комерційних підприємств, то у відповідності до ст. 74 ГК України майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання; за ст. 75 ГК України відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом; розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим кодексом та іншими законами.

За статтею 92 ЦК України, яка визначає цивільну дієздатність юридичної особи, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, та не перевищувати своїх повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що директором ДП "Сільськогосподарське підприємство "Олександрівське" Сокирком В.С. перевищені його повноваження при укладанні договору поруки від 01.07.07 без дозволу органу управління.

Щодо обставин відсутності у директора ТОВ "Азмол-Сервіс" Любівої Н.С. повноважень на підписання договору поруки через звільнення з посади за протоколом № 3 загальних зборів учасників зазначеного товариства від 01.06.07, то при розгляді справи ТОВ "Азмол-Сервіс" у якості доказу надано виписку з протоколу № 4/2 загальних зборів учасників від 29.06.07, за яким на посаду директора призначено Любіву Н.С.

Але судом ставиться під сумнів даний доказ, оскільки за даними довідки державного реєстратора відносно ТОВ "Азмол-Сервіс" /арк.. справи 36-38, т. 1/ 26.06.07 було внесено запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а наступний запис зроблено 22.04.09, тобто відомості про зміни за протоколом від 29.06.07 відсутні.

Клопотання 1-го відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи № 20/09/9015, яка розглядається Біловодським районним судом Луганської області, судом не вирішується, оскільки у додатковому відзиві № 17 від 30.03.10 заявник відмовився від вказаного клопотання.

За таких обставин вимоги прокурора є обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені її матеріалами, тому позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідачів порівну та підлягають до стягнення на користь державного бюджету щодо державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку.

На підставі викладеного, ст. ст. 203, ч. 1, ч. 2, ст. 215 ч. 1 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір поруки від 01.07.07 між Державним підприємством "Новоолександрівський кінний завод № 64", с. Новоолександрівка Біловодського району Луганської області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Азмол-Сервіс", м. Луганськ та Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Олександрівське", с. Новоолександрівка Біловодського району Луганської області .

3. Стягнути з Державного підприємства "Новоолександрівський кінний завод № 64", с. Новоолександрівка Біловодського району Луганської області, вул.. Лісна, б. 2, ідент. код 30544228 в доход державного бюджету України –28 грн. 33 коп. держмита на п/р 31118095700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095; 78 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31211259700006, банк –ГУДКУ у Луганській області, одержувач –УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку –259, видати наказ Біловодській МДПІ Луганської області після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азмол-Сервіс", м. Луганськ кв. Мирний, б. 3, кв. 111, ідент. код 30877463 в доход державного бюджету України – 28 грн. 33 коп. держмита, п/р 31118095700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095; 78 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31211259700006, банк–ГУДКУ у Луганській області, одержувач –УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку –259, видати наказ Ленінській МДПІ у м. Луганську після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Олександрівське", с. Новоолександрівка Біловодського району Луганської області, вул.. Лісна, б. 2, ідент. код 33451887 в доход державного бюджету України –28 грн. 33 коп. держмита, п/р 31118095700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095; 78 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31211259700006, банк–ГУДКУ у Луганській області, одержувач –УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку –259, видати наказ Біловодській МДПІ Луганської області після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

проголошення відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата проголошення повного рішення –12.04.10.

          Суддя Н.М.Зюбанова

          Помічник судді           Г.А.Кравцова