Рішення № 8885366, 08.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.10                                                                                 Справа № 11/53

За позовом відкритого акціонерного товариства «Луганськвторресурси», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креоген», м. Луганськ

про стягнення 7000 грн. 00 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача - Кагриманян М.І., дов. 07-1 від 12.12.2009;

від відповідача –не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, що утворилася внаслідок неналежного виконання позивачем умов укладеного сторонами у справі договору оренди № 01/12-07 від 01.12.2007 в сумі 7000 грн. 00 коп.

В процесі судового розгляду справи письмовою заявою від 22.03.2010 (а.с. 25-26) позовні вимоги позивачем були збільшені та до стягнення з відповідача заявлено заборгованість з орендної плати у розмірі 9000 грн. 00 коп.

Позивачем під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання втретє не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою процесуальних документів господарського суду.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи надані не були, тому справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутнього в судових засіданнях під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

01.12.2007 між позивачем та відповідачем у справі був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 01/12-07 (а.с. 7) (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами якого відповідачеві (орендарю) позивачем (орендодавцем) надане, а відповідачем –прийнято в оренду павільйон, що знаходиться на території 0,0698 га за адресою: м. Олександрівськ, вул. Польова, 1.

Відповідно до умов пункту 1.3 договору користування павільйоном розпочинається одночасно з підписанням сторонами договору та акту приймання –передачі.

Фактично акт приймання-передачі майна від орендодавця орендареві сторонами договору не складався.

Відповідно до умов пункту 6.1 договору строк його дії встановлений з 01.12.2007 по 31.12.2008.

Умовами пункту 4.1 договору його сторони встановили розмір орендної плати, яка склала 500 грн. (у тому числі ПДВ) на місяць, а також визначили, що орендна плата сплачується як передплата на розрахунковий рахунок або до каси орендодавця.

Як свідчать матеріали справи, орендна плата за користування майном, що є предметом договору, відповідачем перераховувалася на розрахунковий рахунок позивача у справі, що підтверджено наявними у матеріалах справи банківськими виписками з особового рахунку позивача (а.с. 37-43). Так, у рядках «призначення платежу» платіжних документів, за якими на розрахунковий рахунок позивача відповідачем перераховувалися грошові кошти, відповідач зазначав, що вказані грошові кошти є платою за оренду за конкретний місяць оренди згідно з договором № 01/12-07 від 01.12.2007.

Факт перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у справі відповідачем під час судового розгляду справи не спростований.

Разом з цим орендна плата за договором відповідачем перераховувалася не у повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість за період з 01.12.2007 по 01.01.2010 у розмірі 9000 грн. 00 коп., що підтверджено наданим суду розрахунком суми заборгованості (а.с. 25-26).

23.09.2009 позивачем на адресу відповідача у справі направлено письмову претензію з вимогою про сплату заборгованості з орендної плати у розмірі 7000 грн. 00 коп. (а.с. 8), яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Під час судового розгляду справи відповідач заперечень проти позову не надав, а також не скористався правом участі свого повноважного представника в судових засіданнях.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, вислухавши присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються Цивільним кодексом України і, зокрема, приписами глави 58 «Найм»Цивільного кодексу України, що регулює відносини майнового найму.

З урахуванням встановлених ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України вимог щодо належності та допустимості доказів у господарській справі суд доходить висновку про доведеність матеріалами справи факту передачі позивачем відповідачеві у користування нерухомого майна, що є предметом укладеного сторонами у справі договору оренди.

Так, наявними у матеріалах справи банківськими виписками підтверджений факт внесення відповідачем у справі орендної плати за користування орендованим згідно з договором № 01/12-07 від 01.12.2007 майном.

Вказана обставина відповідачем під час судового розгляду справи не спростована та свідчить про фактичне використання відповідачем орендованого майна.

У відповідності з приписами ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.

Розмір орендної плати за договором узгоджений сторонами договору. Разом з цим сторони договори дійшли згоди щодо порядку внесення щомісячної орендної плати (пункт 4.1 договору) та встановили, що орендна плата повинна сплачуватися орендарем як передплата.

Вказане свідчить про те, що на момент настання першого числа місяця, в якому здійснюється користування орендованим майном, орендна плата за вказаний місяць повинна бути вже сплачена.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу і інших актів законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт сплати відповідачем орендної плати за користування орендованим майном у неповному обсязі, що відповідачем під час судового розгляду справи не спростовано. Наданим позивачем суду розрахунком також підтверджено розмір заборгованості з орендної плати, який становить 9000 грн. 00 коп.

При обчисленні розміру заборгованості з орендної плати позивач виходив з періоду заборгованості з 01.12.2007 по 31.01.2010. Майно, що є предметом договору, відповідачем після закінчення строку його дії не повернуте.

Умовами укладеного сторонами у справі договору не передбачено продовження строку договору оренди після його закінчення, а саме після 31.12.2008, проте з урахуванням положень ст. 764 Цивільного кодексу України (відповідно до приписів вказаної норми якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором), та з урахуванням факту користування відповідачем майном, що є предметом договору, після закінчення строку його дії, суд доходить висновку про фактичне поновлення договору оренди на строк, що був раніше встановлений договором.

З урахуванням викладеного вище позивачем правильно визначений період заборгованості відповідача з орендної плати за договором.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача з орендної плати за договором за вказаний у позові період підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами, а також наданим позивачем суду розрахунком та відповідачем у справі не спростований.

Згідно з приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Креоген», м. Луганськ, 7-й Лутугинський проїзд, буд. 4, код 30009636, на користь відкритого акціонерного товариства «Луганськвторресурси», м. Луганськ, вул.. К. Маркса, буд. 47, заборгованість з орендної плати у розмірі 9000 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішення законної сили.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутнього у судовому засіданні представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення – 12.04.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко