Рішення № 88851532, 21.04.2020, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/95/20

Провадження № 2/396/158/20

РІШЕННЯ

Іменем України

21.04.2020 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Русіна Алла Анатоліївна

за участю секретаря судового засідання: Стеценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/95/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дітей, посилаючись на те, що 29 серпня 2008 року уклала шлюб з відповідачем по справі, який зареєстровано в відділі реєстрації актів цивільного стану Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області. Від шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя між сторонами не склалося через відсутність взаєморозуміння та різні характери, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем, як подружжя, примирення і збереження шлюбу неможливе, а тому просила шлюб розірвати.

Крім того з 2018 року ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_5 , який являється біологічним батьком двох спільних дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком яких зазначений відповідач відповідно до ст. 122 СК України. Враховуючи вищевикладене та в зв"язку з подачею біологічним батьком ОСОБА_5 заяви про визнання ним свого батьківства відносно даних дітей просить суд виключити з актового запису про народження дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відомості щодо батька ОСОБА_2 .

22.01.2020 року ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

12.02.2020 року ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області провадження у зазначеній справі було відкрито в загальному позовному провадженні, та справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 25.03.2020 року.

25.03.2020 року ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 21.04.2020 року.

Позивач в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подала до суду заяву в якій просила розгляд справи провести у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, 16.04.2020 року подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує щодо задоволенню позову. Крім того зазначив, що шлюбно сімейні відносини не підтримують з 2016 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню так, як в судовому засіданні встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами стосуються припинення шлюбу та мають регулюватися положеннями глави 11 Сімейного кодексу України.

Відповідно до положень ст.ст. 104, 105 СК України шлюб може бути припинений шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу і що має місце у даному випадку.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 29 серпня 2008 року, відділом реєстрації актів цивільного стану Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 29 серпня 2008 року було зареєстровано шлюб, актовий запис № 55 Після реєстрації шлюбу прізвище позивачки змінено на « ОСОБА_1 » (а.с. 7).

Від шлюбу сторони по справі мають двох дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, подружнє життя у сторін по справі не склалося, оскільки вони мають несумісні погляди на життя, що стало причиною конфліктих ситуацій. З 2017 року сторони не проживають однією сім"єю. Подальше збереження шлюбу не можливе. Примирення між сторонами неможливе.

Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя, як того вимагають положення ст.111 СК України, суд не вбачає.

Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного.

Шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка а тому, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами існує формально, подальше спільне проживання і збереження сім`ї стали неможливими.

Оцінючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що існування шлюбних відносин між сторонами спору суперечить їх інтересам і що має істотне значення та є самостійною підставою для задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач виявила бажання, після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

В частині виключення відомостей про батька з актового запису про народження дітей, суд прийшов до наступного.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 10 грудня 2019 року Новоукраїнським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Кіровоградській області, вбачається, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний актовий запис № 148. Батьком записаний ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_1 (а.с. 10).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 10 грудня 2019 року Новоукраїнським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Кіровоградській області, вбачається, що ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний актовий запис № 147. Батьком записаний ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_1 (а.с. 11).

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

В силу ст. 138 СК України - жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Згідно ч.3 ст.138 СК України, до вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.

Позивач звернулася з позовом до відповідача про виключення його з актового запису про народження дитини як батька, у передбачений законом строк.

Відповідно до п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року № 96/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що судам необхідно ураховувати, що відповідно до статті 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (стаття 136 СК), шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (стаття 138 СК), звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду з позовом про виключення запису по відповідачу, як батька дітей з актового запису про народження дітей, у зв`язку з тим, що останній не є біологічним батьком ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Положеннями частини другої статті 138 СК України передбачено, що вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 14.01.2020 року, ОСОБА_5 повністю розуміючи значення і правові наслідки своїх дій, без будь - якого тиску зі сторони, вільно володіючи українською мовою, що дало йому можливість вільно спілкуватися з нотаріусом при складанні тексту цієї заяви, повідомив усім компетентним органам, що він дійсно є біологічним батьком ОСОБА_7 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Кропивницький Кіровоградської області та біологічним батьком ОСОБА_6 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Кропивницький Кіровоградської області, а також, визнає батьківство вищевказаних дітей та не заперечує проти зазначення його батьком в свідоцтвах про народження дітей. Справжність підпису ОСОБА_5 , який зроблено у присутності приватного нотаріуса, засвідчено приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.М. та зареєстровано в реєстрі за № 56. (а.с. 12).

Враховуючи, що діти народились у позивача в період проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 , але їх батьком формально записано відповідача з яким у позивача був зареєстрований шлюб, а також визнання свого батьківства ОСОБА_5 відносно дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , суд вважає позов в частині виключення відомостей про батька з актового запису про народження дітей є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2522,40 грн., витрати на оплату якого понесено позивачем ОСОБА_1 при звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати шлюб укладений 29 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області, актовий запис № 55.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу її шлюбне прізвище " ОСОБА_1 ".

Виключити з актового запису № 147 про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного 10.12.2019 року Новоукраїнським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , як про батька.

Виключити з актового запису № 148 про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного 10.12.2019 року Новоукраїнським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , як про батька.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , яка проживає: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 2522 (дві тисячі п"ятсот двадцять дві ) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: А. А. Русіна