Рішення № 8884825, 30.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.10 Справа № 17/90/10

Суддя

за позовною заявою: Запорізького міського фонду підтримки підприємництва, 69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 60-Б

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 69095, АДРЕСА_2

про стягнення 35 890,31 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Василевська Р.М., довіреність від 14.12.09 № 507

Дука Ю.В., довіреність від 14.12.09 № 506

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт від 06.03.97 НОМЕР_2

СУТЬ СПОРУ:

19.02.10 до господарського суду Запорізької області звернувся Запорізький міський фонд підтримки підприємництва (надалі - Фонд) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення з відповідача заборгованості за договором про фінансування від 22.11.07 № 057 в сумі 35 890,31 грн., з яких: 29 011,00 грн. основного боргу, 2 692,95 грн. - інфляційних витрат, 759,69 грн. - 3% річних та 3426,67 грн. - пеня.

Ухвалою від 19.02.10 судом порушено провадження у справі № 17/90/10, судове засідання призначено до розгляду на 25.03.10, про що сторони повідомлені належним чином.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 30.03.10.

У засіданні суду 30.03.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування позову посилається на ст. ст. 525, 526, 625, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216 Господарського кодексу України, зазначивши наступне. 22.11.07 між сторонами у справі був укладений договір про фінансування від 22.11.07 № 057, на виконання умов якого позивачем на рахунок відповідача було перераховано 50 000,00 грн. Відповідно до графіку повернення коштів відповідач повинен був здійснювати погашення фінансової підтримки до листопада 2009 року. Однак, свої зобовязання щодо сплати грошових коштів відповідач виконав частково в розмірі 20 989,00 грн., внаслідок чого сума основного боргу становить 29 011,00 грн. За порушення строків повернення фінансової допомоги відповідачу нарахована пеня в розмірі 3 426,67 грн. за період з 15.02.09 по 15.02.10, інфляція в сумі 2 692,95 грн. за період з 01.12.08 по 15.02.10 та 759,69 грн. - 3% річних за період з 01.12.08 по 15.02.10. У звязку з чим, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач пояснив, що порушення умов договору виникло внаслідок фінансової кризи. Проте, за 2009 рік було повернено Фонду коштів у сумі 20 989 грн. Крім того, на прохання Фонду про надання благодійної допомоги, відповідачем було перераховано на рахунок Фонду 1 933,33 грн. За таких обставин, просить суд позов задовольнити частково в сумі 26 461,00 грн. (з урахуванням коштів, перерахованих Фонду в 2010 році в сумі 1 933,33 грн.). Крім того, відповідачем надано клопотання про розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців по 2 205,10 грн. щомісяця.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.11.07 між Запорізьким міським фондом підтримки підприємництва (Фонд) і приватним підприємцем ОСОБА_1 (Підприємець) укладено договір про фінансування № 057, за умовами якого (п. 1.1.) Фонд здійснює фінансування у вигляді фінансової підтримки згідно бізнес - плану Підприємця з листопаду 2007 року по жовтень 2009 року у сумі 50 000,00 грн. для закупівлі торгового обладнання, виготовлення зовнішньої реклами для поширення підприємницької діяльності.

Фінансування здійснюється за принципами повернення та цільового використання (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.2. договору визначено, що фінансування здійснюється шляхом грошового переказу із спеціального рахунку на поточний рахунок Підприємця.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору Фондом перераховано на рахунок відповідача 50 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 26.11.07 № 607 на суму 45 000, 00 грн. та від 27.11.07 № 34 на суму 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.2.1. договору, Підприємець зобовязується повернути грошові кошти Фонду на рахунок 26005301170473 в Безбалансове відділення “Лівобережне відділення ПІБ в м. Запоріжжя, МФО 313355, ЄДРПОУ 25742702 у сумі і в строк, що визначний у п. 1.1 даного договору.

Графік повернення коштів визначається додатком № 1, що є невідємною частиною договору (п. 2.3).

Згідно із графіком погашення фінансової підтримки, остаточне повернення суми фінансової допомоги повинно бути здійснено відповідачем у жовтні 2009 року.

Однак, відповідач договірних зобовязань належним чином не виконав, повернення суми фінансової допомоги у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Так, відповідачем повернення коштів здійснено частково в сумі 20 989,00 грн., про що свідчать платіжні доручення, копії яких залучені до матеріалів справи.

Крім того, 16.02.10 відповідачем погашено фінансової підтримки за договором від 22.11.07 № 057 в сумі 2 000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 16.02.10 № 36540760.

Таким чином, відповідачем погашено заборгованість в розмірі 22 989,00 грн.

Виходячи з наведеного, на день звернення з позовом до суду відповідач мав перед позивачем заборгованість за спірним договором в розмірі 27 011,00 грн.

Між тим, позивачем заявлено до стягнення 29 011,00 грн. основного боргу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 000,00 грн. заявлені безпідставно. У звязку з чим, суд відмовляє в задоволені позову в частині стягнення з відповідача 2 000,00 грн. основного боргу за спірним договором.

Після звернення з позовом до суду, ФОП ОСОБА_1 перераховано позивачу сума основного боргу в розмірі 550,00 грн. за договором про фінансування, про що свідчить платіжне доручення від 01.03.10 № 1.

Таким чином, провадження у справі щодо вимог про стягнення з відповідача 550,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України внаслідок відсутності предмету спору.

За таких обставин, станом на час розгляду справи в суді, сума основного боргу за спірним договором складає 26 461,00 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобовязання. Зобовязання відповідача повернути суму фінансової допомоги не припинено.

На день розгляду спору відповідач повернення суми фінансової допомоги в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 29 011,00 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 26 461,00 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що при порушенні строку повернення фінансової допомоги, Фонд має право стягнути з Підприємця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, нарахованої на суму заборгованості за кожний день прострочки платежу.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення предявлена сума пені за період з 15.02.09 по 15.02.10 у розмірі 3 426,67 грн. Факт порушення строку повернення фінансової допомоги матеріалами справи доведений.

Разом з тим, за розрахунком суду пеня за період прострочення складає 2 965,48 грн. Таким чином, вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 2 965,48 грн. В решті заявлених вимог слід відмовити.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача, розмір інфляційних витрат за грудень 2008 року лютий 2010 року складає 2 692,95 грн., 3% річних за період з 01.12.08 по 15.02.10 становить 759,69 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Посилання відповідача на відсутність будь-якої форми захисту з боку держави в умовах фінансової кризи та на особисте фінансове становище, суд до уваги не приймає, оскільки зазначені обставини не звільняють ФОП ОСОБА_1 від виконання своїх обовязків належним чином відповідно до вимог закону та умов договору.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочки, виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідач по даній справі звернувся з заявою про розстрочку виконання рішення по даній справі в сумі 26 461,00 грн. шляхом сплати її протягом 12 місяців рівними частинами, а саме - 2 205,10 грн. щомісяця. у звязку з тяжким фінансовим положенням підприємства.

Представники позивача не заперечили проти розстрочення виконання рішення суду.

Проаналізувавши доводи представників сторін, враховуючи фінансовий стан ФОП ОСОБА_1 та матеріальні інтереси сторін, беручи до уваги той факт, що сума заборгованості відповідача по даній справі становить 32 879,12 грн., суд вважає за доцільне заяву відповідача про розстрочку виконання рішення по даній справі задовольнити частково та розстрочити виконання рішення господарського суду від 30.03.2010 у цій справі № 17/90/10 за наступним графіком:

квітень 2010 р. - 2 739,93 грн.;

травень 2010 р.- 2 739,93 грн.;

червень 2010 р. - 2 739,93 грн.;

липень 2010 р. - 2 739,93 грн.;

серпень 2010 р. - 2 739,93 грн.;

вересень 2010 р. - 2 739,93 грн.;

жовтень 2010 р. - 2 739,93 грн.;

листопад 2010 р. - 2 739,93 грн.;

грудень 2010 р. - 2 739,93 грн.;

січень 2011 р. - 2 739,93 грн.;

лютий 2011 р. - 2 739,93 грн.;

березень 2011 р. - 2 739,89 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 334,29 грн. державного мита та 219,82 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 в “УкрСибБанку”, МФО 351005) на користь Запорізького міського фонду підтримки підприємництва (69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 60 Б, р/р 35433001003113 в УДК в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 25742702) 26 461 (двадцять шість тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 00 коп. основного боргу, 2 965 (дві тисячі девятсот шістдесят пять) грн. 48 коп. пені, 2 692 (дві тисячі шістсот девяносто дві) грн. 95 коп. інфляції та 759 (сімсот пятдесят девять) грн. 69 коп. 3% річних, 334 (триста тридцять чотири) грн. 29 коп. державного мита та 219 (двісті девятнадцять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення господарського суду від 30.03.10 по справі № 17/90/10 за наступним графіком:

квітень 2010 р. - 2 739,93 грн.;

травень 2010 р.- 2 739,93 грн.;

червень 2010 р. - 2 739,93 грн.;

липень 2010 р. - 2 739,93 грн.;

серпень 2010 р. - 2 739,93 грн.;

вересень 2010 р. - 2 739,93 грн.;

жовтень 2010 р. - 2 739,93 грн.;

листопад 2010 р. - 2 739,93 грн.;

грудень 2010 р. - 2 739,93 грн.;

січень 2011 р. - 2 739,93 грн.;

лютий 2011 р. - 2 739,93 грн.;

березень 2011 р. - 2 739,89 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 2 000,00 грн. основного боргу - в позові відмовити.

В решті частини позову провадження у справі припинити.

Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 01.04.2010