
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
21 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1093/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації, Попаснянської районної військово-цивільної адміністрація Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
16.03.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації (далі - УСЗН Попаснянської РДА, відповідач № 1), Попаснянської районної військово-цивільної адміністрації Луганської області (далі - Попаснянська РВЦА Луганської області, відповідач № 2), в якому позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації щодо невидання ОСОБА_1 довідки внутрішньо переміщеної особи з 04.10.2014 за заявою від 05.09.2019; визнати протиправною бездіяльність Попаснянської районної військово-цивільної адміністрації Луганської області щодо невидання ОСОБА_1 довідки внутрішньо переміщеної особи з 04.10.2014 за заявою від 05.09.2019; зобов`язати Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації видати ОСОБА_1 довідку внутрішньо переміщеної особи з 04.10.2014 за заявою від 05.09.2019.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що у зв`язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської області позивачка була вимушена переміститись в межах міста Попасна з власного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до будинку своєї доньки - ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки 03.10.2014 внаслідок прямого влучання снаряду в будинок позивачки він був зруйнований та став непридатним для проживання. Тому позивачка є внутрішньо переміщеною особою з 04.10.2014. Проте, статус внутрішньо переміщеної особи позивачка отримала лише 12.09.2018 за заявою від 12.09.2018 незважаючи на те, що вперше з заявою про взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи вона зверталась до відповідача № 1 ще 24.12.2014. 05.09.2019 позивачка звернулася до відповідача № 1 з заявою про видачу довідки внутрішньо переміщеної особи з 04.10.2014, тобто з дати фактичного внутрішнього переміщення, однак 17.09.2019 позивачкою отримано лист відповідача № 2 від 11.09.2019 вих. № 01-41-958, яким позивачці повідомлено про відсутність правових підстав для видачі довідки відповідно до заяви від 24.12.2014, та про те, що право на отримання довідки внутрішньо переміщеної особи позивачка має лише з 18.07.2018. Відповідачами не видано позивачці ні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з 04.10.2014, ні рішення про відмову у виданні такої довідки, тому така бездіяльність відповідачів порушує встановлені законом права та інтереси позивачки, що стало підставою для звернення позивачки до суду.
Ухвалою суду від 19.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відстрочено позивачці сплату судового збору в сумі 840,80 грн до ухвалення судового рішення у справі.
02.04.2020 від Попаснянської РВЦА Луганської області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач № 2 заперечує проти позову з таких підстав.
Порядок оформлення і видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено постановою КМУ від 01.10.2014 № 509 (далі - Порядок). Абз. 2 пункту 1 Порядку (в редакції, чинній на 24.12.2014) передбачено, що довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.
Тобто, підставою отримання довідки є факт переміщення з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.
Позивачка не переміщалася ані з тимчасово окупованої території, ані з району проведення антитерористичної операції. Відбулося переміщення з АДРЕСА_3 на АДРЕСА_2, у зв`язку зі зруйнуванням її житлового будинку. Із району проведення антитерористичної операції - м. Попасна, позивачка не переміщалася. Місто Попасна не значилося і не значиться у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (ПКМУ від 07.11.2014 № 1085-р). Тому підстав для видачі довідки на 24.12.2014 позивачка не мала.
З 18.07.2018 набув змін Порядок в частині набуття права на отримання довідки про взяття на облік особами, житлові приміщення яких зруйновані або стали непридатними для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується відповідним актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) (абз. 11 Порядку). З цієї дати у позивачки виникло право на отримання довідки, яку 12.09.2018 позивачка і одержала.
Також посилається, що уповноваженим органом з питань видачі довідок внутрішньо переміщених осіб є УСЗН Попаснянської РДА, а спір між Попаснянською РВЦА та позивачкою відсутній.
На підставі викладеного відповідач № 2 просив відмовити в задоволенні позову (арк. спр. 66-67).
03.04.2020 від УСЗН Попаснянської РДА надійшов відзив на позов, де відповідач № 1 посилається на таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб з 12.09.2018, довідка № 923-17764, за адресою фактичного проживання по АДРЕСА_5 . Довідку видано в день подання позивачкою особисто до УСЗН Попаснянської РДА заяви про взяття на облік.
На дату звернення гр. ОСОБА_1 до управління (24.12.2014) із заявою про видачу довідки ВПО місто Попасна не значилось у Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затвердженому розпорядженням КМУ від 07.11.2014 № 1085-р.
Дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», в якому визначено місто Попасна, було призупинено до 02.12.2015 розпорядженням КМУ від 05.11.2014 № 1079-р. Враховуючи викладене, в Управління не було правових підстав для видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.
З 18.07.2018 набули чинності зміни до Порядку стосовно набуття права на отримання довідки про взяття на облік ВПО особами, житлові приміщення яких зруйновані, або стали непридатними для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідним актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири).
15.04.2015 за вих. 380/01 Управлінням надавалась відповідь ОСОБА_1 , що вона не має законних підстав для отримання довідки про взяття на облік ВПО, а, відповідно, знала і мала право звернутися до суду щодо порушення свої прав, свобод чи інтересів, але вона не зробила цього (в наданій копії листа ОСОБА_1 особисто його завірила).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, якого змусили або самостійно покинув місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації. У Позивача збігалося місце реєстрації і фактичне місце перебування - м. Попасна, тобто вона проживала у зоні збройного конфлікту.
Оскільки Постанова КМУ № 1044, яка дає можливість надавати статус внутрішньо переміщеної особи громадянам, які перемістились в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці, за умови надання Акту обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) затвердженої форми та отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, набула чинність тільки 20.12.2017, у 2014 році представники Управління не мали повноважень визнати позивача ВПО, тому позивачеві було відмовлено у наданні статусу внутрішньо переміщеної особи.
Також відповідач № 1 посилається на пропуск позивачем шестимісячного строку для звернення до суду.
На підставі викладеного відповідач № 1 просив відмовити в задоволенні позову (арк. спр. 72-74).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується паспортом позивачки (арк. спр. 5-6).
Актом комісійного обстеження домоволодіння АДРЕСА_3 від 06.10.2014 встановлено, що в результаті прямого влучання снаряду домоволодіння зруйновано повністю, ремонту, відновленню не підлягає, для проживання не придатне (арк. спр. 41).
У подальшому також складалися акти обстеження будинку позивачки.
Так, актом огляду пошкодженого домоволодіння АДРЕСА_3 , складеним представниками Попаснянської міської ради 24.02.2017, встановлено такі пошкодження: одна частина покрівлі відсутня внаслідок прямого влучання, а інша зруйнована; повністю зруйнована одна з несучих стін; вибито п`ять металопластикових вікон; пошкоджені внутрішні перегородки; розбита веранда (відсутня покрівля, відсутні вікна); відсутнє електро- та газопостачання будинку (арк. спр. 10).
Згідно з актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) від 18.09.2018 № 5 комісія, що утворена відповідно до рішення виконавчого комітету Попаснянської міської ради від 19.05.2016 № 70 «Про створення комісії по обстеженню технічного стану будинку, будівель і споруд», обстежила житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 , та встановила такі пошкодження: будинок зруйнований, перекриття та покрівля - повністю, стіни практично зруйновані, вікна, рами, двері відсутні, інженерні комунікації (водопостачання, водовідведення, газопостачання, електропостачання) відсутнє. Висновок за результатами обстеження: зруйноване та не придатне для проживання, пряме влучання снаряду 03.10.2014 та вплив атмосферних умов протягом чотирьох років (арк. спр. 11).
13.11.2014 депутатом Попаснянської міської ради Мелюшевим В.М. складено акт обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 та встановлено, що ОСОБА_1 мешкає у АДРЕСА_5 (арк. спр. 8).
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов від 12.12.2014, складеним депутатом Попаснянської міської ради Доброжелановим І.М. , ОСОБА_1 мешкала за адресою: АДРЕСА_3 . З жовтня 2014 року в результаті бойових дій влучанням снаряду будівля зруйнована повністю, відновленню не підлягає, для проживання не придатна. В цей час ОСОБА_1 мешкає у доньки: АДРЕСА_5 (арк. спр. 9).
24.12.2014 ОСОБА_1 звернулася до УСЗН Попаснянської РДА з заявою, в якій просила зареєструвати її як внутрішньо переміщену особу (арк. спр. 79).
Листом від 15.04.2015 УСЗН Попаснянської РДА повідомило позивачку, що у неї збігається місце реєстрації і фактичне місце перебування - м. Попасна, за цих умов вона не може вважатися внутрішньо переміщеною особою. Так як не змінилася адміністративно-територіальна одиниця - м. Попасна (арк. спр. 60).
У подальшому позивачка звернулася до УСЗН Попаснянської РДА з заявою від 12.09.2018 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 50-51).
Позивачку було взято на облік як внутрішньо переміщену особу та видано довідку від 12.09.2018 № 0000614928 (арк. спр. 12).
05.09.2019 позивачка звернулася до УСЗН Попаснянської РДА з заявою, в якій зазначила, що вона здійснила фактичне переміщення зі зруйнованого житлового приміщення 04.10.2014, тому просила видати їй довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи саме з 04.10.2014 (арк. спр. 13).
Листом від 11.09.2019 № 01-41-958 Попаснянська РВЦА Луганської області повідомила позивачку, що довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.09.2018 видано з дотриманням норм чинного законодавства. Стосовно питання оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з 2014 року відповідач № 2 зазначив, що на дату звернення до управління (24.12.2014) із заявою про видачу довідки місто Попасна не значилось у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження згідно з розпорядженням КМУ від 07.11.2014 № 1085-р. Дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», в якому визначено місто Попасна, було призупинено до 02.12.2015 розпорядженням КМУ від 05.11.2014 № 1079-р. Враховуючи викладене, в Управління не було правових підстав для видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, відповідно до заяви від 24.12.2014. Також зазначає, що у зв`язку з набранням чинності змін до Порядку позивачка набула право на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб з 18.07.2018 (арк. спр. 14).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позиції учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) (в редакції, чинній на час звернення позивачки із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.12.2014) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті 1 Закону № 1706-VII).
Відповідно до частин першої-третьої статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Для отримання довідки внутрішньо переміщена особа має звернутися до структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення за місцем фактичного проживання із заявою про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Частиною одинадцятою цієї статті встановлено, що заявнику може бути відмовлено у видачі довідки, продовженні її дії або скасовано її дію, якщо:
1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону, або обставини, що раніше існували, істотно змінились;
2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;
3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу та підтверджують громадянство України, до їх відновлення.
У день подання заяви заявнику видається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або в той же день видається рішення про підстави відмови за підписом керівника такого органу соціального захисту, що здійснює облік внутрішньо переміщеної особи.
Частиною десятою статті 4 Закону № 1706-VII в редакції, що діяла на час звернення позивачки до УСЗН Попаснянської РДА з заявою від 05.09.2019, передбачено, що заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо:
1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону;
2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;
3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення;
4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті;
5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.
Аналогічні підстави для відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи станом на 05.09.2019 передбачено й пунктом 8 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Цим пунктом також визначено, що рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.
Отже, як Законом № 1706-VII, так і Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи передбачено, що в разі відмови у видачі довідки приймається рішення, підписане керівником уповноваженого органу.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Статтею 1 Закону № 1669 встановлено, що:
період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України;
територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Згідно з абзацом третім пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, визначається Кабінетом Міністрів України.
В обґрунтування своїх доводів щодо правомірності відмови позивачці у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з 24.12.2014 відповідачі посилаються на те, що на той час місто Попасна не входило до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затвердженого розпорядженням КМУ від 07.11.2014 № 1085-р, а дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», в якому було зазначено місто Попасна, було зупинено до 02.12.2015 розпорядженням КМУ від 05.11.2014 № 1079-р.
Щодо вказаних доводів відповідачів суд зазначає таке.
Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, місто Попасна не значиться.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, в якому було зазначено місто Попасна. Проте, дію вказаного розпорядження було зупинено до 02.12.2015 розпорядженням КМУ від 05.11.2014 № 1079-р.
При цьому суд звертає увагу, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, в якому зазначено місто Попасна. Вказане розпорядження було прийнято на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Отже, вказаним Переліком визначено населені пункти, на території яких здійснювалася антитерористична операція з дати її початку.
Також суд звертає увагу, що Закон № 1706-VII не містить будь-яких посилань на застосування саме Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085.
З вищенаведених положень законодавства слідує, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону № 1706-VII, на момент їх виникнення, зокрема, залишення свого місця проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту.
Суд зазначає, що основним нормативно-правовим актом, який встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, є Закон № 1706-VII.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У подібних правовідносинах, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону. Зокрема, з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Факт руйнування внаслідок бойових дій будинку позивачки за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджується дослідженими в ході судового розгляду актами обстеження житлового приміщення та не заперечується відповідачами.
Суд також зазначає, що інформація про обстріли у 2014 році міста Попасна, де мешкала позивачка, публікувалася, зокрема, на офіційному сайті Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Зокрема, на офіційному інтернет-ресурсі ОБСЄ (http://www.osce.org/ru/ukraine-smm) розміщено повідомлення Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні від 06.10.2014, в якому зазначається про те, що 03.10.2014 місто Попасна було обстріляне, внаслідок чого було пошкоджено кілька будівель у Попасній, а серед мирного населення одна людина загинула та двоє отримали поранення (арк. спр. 91). Відтак, зазначена інформація є загальновідомою та не потребує доведенню.
З урахуванням вимог законодавства України, а також встановлених обставин суд дійшов висновку, що є підстави вважати, що позивачка має ознаки внутрішньо переміщеної особи з 2014 року, оскільки обставини, що змусили її покинути своє місце проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, виникли ще в 2014 році.
При цьому позивачка мала право на отримання довідки внутрішньо переміщеної особи не з 04.10.2014, як вона вважає, а з 24.12.2014, тобто, з дати звернення з відповідною заявою до УСЗН Попаснянської РДА.
При розгляді цієї справи судом взято до уваги практику Верховного Суду, сформовану, зокрема, у постанові від 06.03.2018 по справі № 234/8701/17.
Відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судом установлено, що довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з 24.12.2014 УСЗН Попаснянської РДА позивачці не видало, рішення про відмову у видачі ОСОБА_1 довідки про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи з 24.12.2014 УСЗН Попаснянської РДА не приймало, відповідь у формі листа на заяву позивачки від 24.12.2014 надало лише 15.04.2015, на заяву позивачки від 05.09.2019 жодної відповіді не надало, чим допустило протиправну бездіяльність.
Посилання відповідача № 1 на пропуск позивачкою шестимісячного строку звернення до суду з позовом суд до уваги не бере, оскільки, як установлено судом, рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з 24.12.2014 відповідачем № 1 не приймалося та позивачці не надсилалося, відтак, порушення є триваючим.
Враховуючи, що позивачка зверталася до відповідача з заявами про видачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з 2014 року, обираючи ефективний спосіб захисту, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність УСЗН Попаснянської РДА щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з 24.12.2014 та зобов`язати УСЗН Попаснянської РДА видати ОСОБА_1 довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з 24.12.2014.
Позовні вимоги до Попаснянської РВЦА Луганської області задоволенню не підлягають, оскільки уповноваженим органом у спірних правовідносинах є УСЗН Попаснянської РДА.
На підставі викладеного позов належить до часткового задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Ухвалою суду від 19.03.2020 позивачці відстрочено сплату судового збору в сумі 840,80 грн до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позовні вимоги належать до часткового задоволення, суд дійшов висновку про розподіл судових витрат між позивачкою та відповідачем № 1 у рівних частках.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації, Попаснянської районної військово-цивільної адміністрація Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з 24.12.2014.
Зобов`язати Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації видати ОСОБА_1 довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з 24.12.2014.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації (пл. Миру, буд. 2, м. Попасна, Луганська область, 93300, код ЄДРПОУ 21844216) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять грн 40 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя І.О. Свергун
Судове рішення № 88837801, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 21.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 360/1093/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: