Рішення № 88837585, 21.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/243/19

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду У країни в Житомирській області щодо відмови позивачу у перерахунку і виплаті пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з· якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди та грошової допомоги для оздоровлення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з березня 2018 року по вересень 2018 року включно, згідно довідки Житомирського обласного військового комісаріату від 02.11.2018 №7420;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату позивачу призначеної пенсії за період з 06.10.2018 року, з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих мною сум щомісячної додаткової грошової винагороди та грошової допомоги для оздоровлення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з березня 2018 року по вересень 2018 року включно, згідно довідки Житомирського обласного військового комісаріату від 02.11.2018 №7420.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач безпідставно, незаконно при призначенні пенсії не включив до розміру грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди та грошової допомоги для оздоровлення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з березня 2018 року по вересень 2018 року включно, згідно довідки Житомирського обласного військового комісаріату від 02.11.2018 №7420

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

04.02.2019 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що ГУ ПФУ правомірно не враховано в обчисленні пенсії позивачу разові виплати, зокрема сум щомісячної додаткової грошової винагороди та грошової допомоги для оздоровлення. Серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ, відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року зупинено провадження в адміністративній справі №240/243/19 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/6263/18 (провадження №Пз/9901/1/19).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 провадження у справі поновлено, справу призначено до судового розгляду на 21 квітня 2020 року об 10:40 год.

Сторони та їх представники у судове засідання не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

21.04.2020 року на електронну адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи без її участі.

За таких обставин відповідно до частини шостої ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, з урахуванням клопотання позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 КАС України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справи докази у їх сукупності дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є військовим пенсіонером, якому пенсія призначена відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 06.10.2018 року.

При призначенні пенсії ПФУ не були враховані додаткові види грошового забезпечення та винагороди з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, позивачем у Житомирського обласного військового комісаріату отримано довідку від 02.11.2018 №7420 про суми фактичного нарахованого грошового забезпечення з урахуванням усіх виплат з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с.19-20).

Не погоджуючись з таким призначенням, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату призначеної пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум грошової допомоги для оздоровлення з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Листом №Б-5240 від 28.12.2018 року ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача, що ч.3 ст.43 Закону не передбачено врахування всіх видів грошового забезпечення, які були виплачені військовослужбовцю за час проходження служби, наведений вказаною нормою перелік видів грошового забезпечення, які є підставою для призначення пенсії є вичерпним, тому підстав для врахування до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, яка зазначена в довідці від 02.11.2018 №7420, відсутні (а.с.16-18).

Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч.2,3 ст.9 вказаного Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Зміст наведених норм свідчить про те, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Водночас, за Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 3 ст.43 цього Закону передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року-страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 7 Постанови Кабінетом Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Отже, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Водночас, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, при обчисленні пенсії особам, звільненим з військової служби, не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема матеріальна допомога та грошова допомога на оздоровлення.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.

Відтак, оскільки отримані позивачем під час проходження військової служби матеріальна допомога та грошова допомога на оздоровлення не входять до встановленого ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" переліку видів грошового забезпечення, у відповідача відсутні законні підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії із включенням до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, вказаної виплати, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Щодо невключення відповідачем до грошового забезпечення для перерахунку пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, отриманої позивачем згідно з довідкою від 02.11.2018 №7420, суд вказує на таке.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, на яку також посилається і позивач, вказав, що Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Верховний Суд у справі №522/2738/17 зважаючи на те, що отримувана позивачем згідно з довідкою про види грошового забезпечення від 28 грудня 2016 року № 3528 щомісячна додаткова грошова винагорода (в сумі 7 659 грн. 33 коп.), з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу у листопаді 2013 року пенсії підлягає перерахунку.

Тобто у вищевказаній справі йдеться про додаткову грошову винагороду, яка виплачувалась особі в період з квітня по жовтень 2013 року щомісячно.

В той же час, як вбачається з довідки від 02.11.2018 №7420, грошова виплата в сумі 4403,57 грн. здійснена позивачу лише один раз, у березні 2018 року.

З огляду на вказане, суд вважає, що сума, вказана в довідці №7420 не носить ознак щомісячної виплати, яка мала безперервний характер, а відтак підстав для включення останньої до грошового забезпечення для призначення пенсії не вбачається.

Аналіз наведених нормативно-правових актів свідчить про те, що до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отримана щомісячна додаткова грошова винагорода та грошова допомога для оздоровлення, виплата яких здійснювалися не щомісячно не входять до встановленого ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» переліку видів грошового забезпечення.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного суду від 19.02.2020 року у зразковій справі № 240/6263/18, у постановах від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, від 30 вересня 2019 року у справі №750/9785/16-а та від 05 лютого 2020 року у справі №638/13719/19.

Отже, призначаючи пенсію відповідач діяв з дотриманням вимог законодавства, чинного на момент такого призначення.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини, а також правову позицію зі спірного питання Верховного суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 250, 255, 371 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеномустаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленимистаттями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 21 квітня 2020 року.

Суддя О.Г. Попова